
- •Херсонський державний університет
- •Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •Змістові модулі навчального курсу
- •Анотації до лекційного курсу. Розгорнутий (тематичний) план лекцій
- •Плани та методичні рекомендації до практичних занять відповідно до робочої навчальної програми поточного року
- •Література до практичних занять. Базова
- •Допоміжна
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Список літератури для підготовки до опрацювання матерілів, що винесені на самостійне вивчення. Базова
- •Допоміжна
- •Контрольні роботи
- •Література до контрольних робіт Базова
- •Допоміжна
- •Білети до екзамену.
- •Література до екзамену Базова
- •Допоміжна
- •Методи навчання
- •Методи контролю
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Критерії оцінювання роботи студентів на практичних заняттях
- •Критерії оцінювання самостійної роботи студентів
- •1.Повнота виконання завдання:
- •2. Рівень самостійності студента
- •5. Рівень сформованості фахових методичних вмінь (вміння застосовувати на практиці набуті знання):
- •Критерії оцінювання самостійної роботи студентів
- •Критерії оцінювання знань студентів на екзамені
Анотації до лекційного курсу. Розгорнутий (тематичний) план лекцій
№ модуля Змістовий модуль 1. Філогенія прокаріотичних організмів. Перехід від прокаріот до евкаріот
|
Теми та розгорнуті плани лекцій |
Кількість годин |
1.Виникнення та походження прокаріотичних організмів. 1. Гіпотези виникнення прокаріотичних організмів. 2. Прокаріоти – моногеномні організми. 3.Час виникнення прокаріот за палеонтологічними та молекулярно-генетичними матеріалами. 4. Виникнення, палеонтологічні дані, особливості циклу розвитку прокаріотичних (синьозелених) водоростей, положення у системі органічного світу. Внесок вітчизняних вчених у вивчення філогенії синьозелених водоростей. |
4 | |
2.Гіпотези виникнення евкаріотичних гетеротрофних та автотрофних організмів від прокаріотичних. 1. Автогенетична гіпотеза виникнення евкаріотитчної клітини та евкаріотичних організмів. 2. Ендосимбіотична гіпотеза виникнення евкаріотичної клітини та евкаріотичних організмів. Праці Мережковського, Цвєта та Маргуліс. 3. Синтетична гіпотеза виникнення евкаріотичної клітини та евкаріотичних організмів. |
4 | |
3.Відміни прокаріот від евкаріот на геномному та фенотипічному рівнях. 1. Сучасні погляди на евкаріотичну клітину – дериват прокаріотичної клітини. 2. Відміни та подібності клітини прокаріотичних організмів з фотосинтетичними системами деяких груп евкаріотичних водоростей. 3. Відміни прокаріот та евкаріот за біохімічними, цитологічними ознаками, клітинними покривами, фотосинтетичним апаратом, фізіологічними особливостями 4. Синьозелені водорості (ціанеї) чи ціанобактерії? |
4 | |
4. Розмноження – загальнобіологічна властивість організмів. Особливості розмноження прокаріотичних організмів. 1. Особливості поділу клітин прокаріотичних організмів. 1. Вегетативне розмноження прокаріотичних та евкаріотичних організмів, поняття про клон. Оцінка вегетативного розмноження з позицій філогенії. 2. Безстатеве розмноження, його особливості. Оцінка безстатевого розмноження з позицій філогенії. 3. Статеве розмноження евкаріотичних організмів. Парасексуальний процес у прокаріотичних організмів. 4. Оцінка статевого розмноження з позицій філогенії. |
4 | |
Змістовий модуль 2. Філогенія евкаріотичних організмів. |
1. Прогрес у розмноженні евкаріотичних організмів у порівнянні з прокаріотичними. 1. Закономірності чергування форм розмноження у рослин та грибів. 2. Чергування ядерних фаз та чергування поколінь у різних груп евкаріотичних організмів. 3. Статеве розмноження як джерело комбінативної мінливості. Оцінка статевого розмноження з позицій генетики. 4. Місце мейозу у життєвих циклах рослинних організмів. |
4 |
2. Одногеномні, двогеномні, тригеномні, чотиригеномні організми, їх філогенез. Одноклітинні і багатоклітинні організми у різних еволюційних лініях організмів. 1. Клітина–організм, особливості її будови, хімічного складу та функцій. 2. Монадна структура тіла – вихідна форма первинних евкаріотичних організмів. 3. Організми з різною кількістю геномів у клітині. 4. Перехід від одноклітинності до багатоклітинності у різних груп рослинних та тваринних організмів. |
4 | |
3. Біологічні особливості груп рослин, грибів та тварин, що стоять на різних щаблях еволюційних сходів. 1. Місце водоростей у системах органічного світу. Прокаріотичні та евкаріотичні водорості. Водорості з різними типами мітохондріальних крист у сучасній системі органічного світу. 2. Місце грибів, грибоподібних організмів та тварин у системах органічного світу. 3. Дискокристатні та тубулокристатні водорості та інші організми. Амебо-флагеляти, альвеоляти, страменопіли органічного світу. Особливості життєвих циклів. 4. Платикристатні несудинні та судинні рослинні. Особливості життєвих циклів. 5. Еволюція життєвого циклу (на прикладі різноманітних груп водоростей) 6. Напрямки еволюції водоростей. Водорості – предки вищих наземних рослин. |
4 | |
4. Філогенетичні зв’язки основних групп організмів. 1. Різноманіття життєвих циклів вищих несудинних та судинних рослин. 2. Мохоподібні як приклад альтернативної стратегії в еволюції рослинного світу. 3. Напрямки еволюції вищих рослин. Генеральна лінія еволюції рослинного світу – редукція гаметофіта і домінування спорофіта. 4. Філогенія грибів та тварин. Напрямки еволюції грибів та тварин. Предки грибів та тварин. Основні лінії еволюції. Генеральна лінія еволюції грибного світу. Генеральна лінія еволюції тваринного світу. 5. Чи відбуваються еволюційні зміни організмів під впливом антропогенної діяльності? |
4 | |
|
Всього: |
32 |