Господарсько-побутова праця

Формувати у дітей бажання та вміння підтримувати порядок і чистоту в груповій кімнаті, вчити витирати мокрою ганчіркою столи, стелажі, під­віконня, мити іграшки, прати та прасувати одяг ляльок.

Розвивати та вдосконалювати окремі трудові доручення.

Вдосконалювати чергування по їдальні: правильно сервірувати стіл, допомагати няні прибирати зі стола, підмітати підлогу. Крім чергування по їдальні, поступово вводити чергування в куточку природи (поливати квіти, годувати рибок, зрізувати сухе листя); на заняттях: допомагати правильно у відповідній послідовності розкладати дидактичні посібники. Керуючи ро­ботою чергових, вихователь формує у них уміння працювати погоджено і дружно, справедливо розподіляти обов’язки.

Спонукати дітей додержувати встановлених правил культури поведінки в дитячому садку і громадських місцях, виконувати їх без нагадувань і за від­сутності дорослих

.Формувати гуманні почуття, дати уявлення про доброту, чуйність, сміли­вість, скромність, зазнайство. Виховувати турботливе ставлення до людей, уміння помічати прикрощі і невдачі однолітків, прагнення допомагати, стати на захист слабшого.

Вчити налагоджувати доброзичливі стосунки з незнайомими однолітка­ми, молодшими і старшими дітьми, з дорослими.

Вчити дітей ставити загальну мету в іграх, праці, художній діяльності. По­силити увагу до формування організованості, відповідальності, наполег­ливості.

Праця у природі

Продовжувати систематично організовувати працю дітей у природі:

Восени: збирати насіння квітів, браги участь у підготовці Грунту до зими, пересаджувати рослини, які цвітуть, з Грунту в куточок природи, допомага­ти висадженню саджанців багатолітніх рослин, заготовлення корму для зимуючих птахів (ягоди, насіння рослин та ін.), виготовляти годівниці для птахів, розвішувати їх, знаючи, дня чого це роблять.

Взимку: продовжувати навчати доглядати за рослинами в куточку при­роди, доглядати за рибками, пташками, класти корм у годівнички для зи­муючих птахів, вирощувати розсаду квітів.

Навесні: разом з дітьми підготувати до висадки розсади, коренеплодів, насіння грядки (скопати землю, зрихлити, допомагати висаджувати роз­саду, поливати сходи). У процесі догляду за рослинами формувати реальні, конкретні уявлення про їх ріст і розвиток.

Влітку: вдосконалювати вміння дітей прополювати рослини від бур’янів, зрихлювати, оволодівати навичками роботи з певним знаряддям праці. В кінці літа збирати врожай на ділянці, насіння квітів.

Вчити дітей правильно користуватися заступом, сапою, граблями, лій­кою. Продовжувати виховувати у дітей інтерес до праці дорослих, з повагою ставитись до продуктів трудової діяльності, прагнення працювати на за­гальну користь.

Ручна праця

Продовжувати формувати і розвивати у дітей навички ручної праці. Ви­роби дітей повинні мати практичне використання у грі, на занятті, в по­всякденному житгі.

Продовжувати розвивати навички роботи з папером. Закріплювати вміння складати прямокутний лист паперу навпіл, розгладжувати лінії згину. Якщо доклеїти вуха, носик, очі, заготовлені вихователем, домалювати фло­мастером нігті, то вийдуть красиві ведмедики, зайчики, собачки та т. п.

До гри «Магазин іграшок». Продовжувати вчити працювати за несклад­ною викрійкою та вирізувати по контуру (коробочки, кубики, будиночки). Дітям роздають квадратні аркуші паперу, поділені пунктирною лінією на

9. 14 частин.

Вчити дітей виготовляти ялинкові прикраси, іграшки за допомогою шаб­лонів (літаки, пташки, метелики і т. п.).

Формувати найпростіші навички роботи з ремонту книг (вирізування па­перових смужок, вклеювання їх на розірвані місця сторінок, підклеювання куточків сторінок).

Ознайомити з новим видом матеріалу — картоном Ограшки-качалки, іграшки з конусів, циліндрів).

Вчити дітей працювати з різними матеріалами (обклеєні коробки — бло­ки для побудови будинка, вагончика, автомобіля і т. п.).

Продовжувати вчити працювати з природним матеріалом (яєчна шкара­лупа, шишки, насіння, жолуді, каштани, гілочки і корінчики, листя, мох та ін.), виготовляти з нього іграшки (птахів, зайця-хвастуна, Чебурашку, гно­мика, панно з насіння тощо).

Використовувати виготовлені дітьми поробки як подарунки, прикрасу для інтер’єру.Розділ VII МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ТА РИТМІКА

Кожна дитина відчуває потребу в рухах. Педагогічне завдання полягає в тому, щоб використати цю потребу для цілеспрямованих рухів. У жодному разі не можна стримувати потребу в рухах, як це робиться через незнання чи неправильні уявлення про дисципліну. Цим обмежується біологічний обмін речовин та порушуються умови гармонійного розвитку особистості. Якщо потреба в рухах значно обмежується чи насильно придушується, то викликаний цим застій у моторному розвитку може призвести до порушень поведінки чи сприяти їх виникненню. Якщо потреба у рухах відсутня чи виявлена дуже слабо, то слід ужити максимум зусиль, щоб викликати у дитини цю погребу.

У сучасний період музично-ритмічне виховання сягає далеко за межі ¹ суто музичного й естетичного виховання. А саме, реабілітаційне виховання моторики у спеціальних дитячих садках передбачає розвиток елементарних рухових якостей, грубих і тонких моторних здібностей, якими аномальні діти часто не можуть оволодіти без спеціальної допомоги.

Музично-ритмічні Заняття у спеціальних дитячих садках мають корск- ційно-розвиваючий характер. Головна мета музично-ритмічного вихован­ня — корекція недоліків фізичного і психічного розвитку розумово відсталих дітей засобами музично-ритмічної діяльності. Вона є важливою умовою підготовки розумово відсталих дітей до навчання у допоміжній школі.

Крім загальних завдань, таких як розширення культурного рівня дітей, виховання в них естетичного почуття, художнього смаку, формування на­вичок співу і слухання музики, перед вихователем і музичним керівником постають специфічні корекційні завдання: навчити розумово відсталих до­шкільнят орієнтуватися в різних ситуаціях, оволодіти основними рухами, темпом та стійкістю при їх виконанні, координувати їх у зв’язку зі змінами музики, уміти рухом відбити характер, динаміку, ритм музичних творів, розвивати відчуття музичного ритму, виховувати слухове аналітико-синте- тичне сприйняття, формувати уяву, уявлення, пов’язані з музикою.

Музично-рухливі засоби впливу на розумово відсталих дітей напрямлені на максимальне використання збережених аналізаторів дітей-олігофренів з урахуванням таких специфічних особливостей їх пеихомоторики, як недо­статня диференціація >і координація рухів, нестійкість темпу рухів, недо­статність уміння переключатися з одного виду на інший; невміння підпо­рядковувати свої рухи мовним інструкціям; чітко виражена недостатність дрібної моторики пальців рук; малий об’єм активної уваги; погане запа­м’ятовування рухливих програм; порушення відчуття музичного ритму, слухової уваги. Це вимагає застосування особливих педагогічних корекцій- них прийомів і методів.

Для корекції окремих сторін особистості розумово відсталої дитини в процесі музично-ритмічних занять використовуються: методичні Прийоми, напрямлені на розвиток уваги, рух пам’яті, відчуття ритму, вміння рухатися в певному темпі; вправи на корекцію просторової організації і координації рухів; серія вправ на корекцію дрібної моторики пальців і кистей рук; комплекси ритмічних вправ для розвитку різних груп великих м’язів.

Розвиваючи рухи, ми сприяємо розвитку загальної і мовної моторики ро­зумово відсталої дитини. Заняття ритмікою побудовані на взаємозв’язку музики і руху, розвивають поставу дитини, координацію, виробляють чіт­кість ходи і легкість бігу. Динаміка і темп музичного твору вимагають і в рухах відповідно змінювати швидкість, ступінь напруження, амплітуду, на­прямок. Співи розвивають голосовий апарат, зміцнюють голосові зв’язки, поліпшують мову, сприяють виробленню вокально-слухової координації. Правильна поза дитини під час співу регулює і поглиблює дихання.

У зв’язку з різним рівнем ураження центральної нервової системи у ба­гатьох розумово відсталих дітей наявні порушення психомоторики, які дуже важко коригуються на початковому етапі корекційного навчання. Труднощі полягають у тому, що важко прогнозувати кінцевий рівень психомоторного розвитку розумово відсталої дитини в спеціальному дитячому закладі. Тому зміст даної програми складено із врахуванням багатоваріантності складу груп і допускає відхилення від оптимального рівня в психічному і фізичному розвитку аномального дошкільника.

Програма музично-ритмічного виховання розумово відсталої дитини розроблена з урахуванням таких положень:

• встановлюється тісний зв’язок із сучасністю; весь матеріал програми, її репертуар і організація музично-ритмічної діяльності відповідають сучас­ним вимогам олігофреногіедагогіки;

• ураховується досвід спеціальних дитячих садків, стан психомоторики, а також індивідуальні типологічні особливості і вікові можливості розумово відсталої дитини дошкільного віку;

• поступово і послідовно відбувається процес всебічного і гармонійного формування особистості розумово відсталої дитини, її музично-ритмічних навичок, інтересів, потреб, здібностей;

• матеріал програми сприяє виробленню музично-ритмічних рухів, котрі підвищують рівень готовності розумово відсталого дошкільника до навчальної і трудової діяльності;

• здійснюється наступність пізнавального, фізичного, естетичного, мо­рального розвитку розумово відсталої дитини на різних вікових етапах з ме­тою планомірної підготовки її до допоміжної школи; тобто треба перед­бачати, що цю роботу буде продовжено в допоміжній школі.

Програма з музично-ритмічного виховання складається з таких розділів: «Музика» і «Ритміка». В свою чергу, на усіх роках навчання розділ «Музика» складається з двох підрозділів: «Слухання музики» та «Співи».

Матеріал з розділу «Ритміка» розподіляється за видами діяльності:

1. Вправи на орієнтування у просторі. 2. Ритміко-гімнастичні вправи: а) вправи для розвитку дрібної моторики; б) вправи для різних груп великих м’язів. 3. Вправи з дитячими музичними інструментами. 4. Ігри під музику. 5. Танцювальні вправи.

«Вправи з дитячими музичними інструментами» включаються в програ­му на третьому і четвертому роках навчання.

У кожному розділі в систематизованому вигляді викладені вправи і ви­значений їх обсяг, а також вказані знання і вміння, якими повинні оволо­діти розумово відсталі діти, займаючись конкретним видом музично-рит­мічної діяльності.