Хід роботи:

Гілочку піддослідної кімнатної рослини підрізають під водою і ставлять в склянку з підфарбованою водою на 2-3 години. Виймають рослину, роблять ряд поперечних зрізів через стебло (починаючи з верхівки), роздивляються їх під мікроскопом.

Наявність на зрізі забарвлених судин свідчить про наявність в них води, що піднялася по стеблу з посудини. Визначивши висоту підняття води по стеблу і розділивши її на час досліду, знаходять швидкість її руху для даної рослини за даних умов, у см/год.

Замалювати зріз через стебло піддослідної рослини, позначивши забарвлені елементи ксилеми (судини).

Висновки:

Дата захисту_____________ Підпис викладача __________________________

____._____.20___

Тема: Транспірація.

Мета: Визначити інтенсивність транспірації та відносну транспірацію.

Література:

Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. – М.: Высшая школа, 1983. – 135 с.: робота №

Практикум по физиологии растений /под ред. Н.Н. Третьякова. – М., 19901. – 271 с.: робота №

Векирчик К.Н. Физиология растений. Практикум. – К.: Высшая школа, 1984. – 240 с.: робота №

Негода О.В. Лабораторний практикум з дисципліни „Фізіологія рослин”. – Київ, 2003. – 112 с.: робота.

Контрольні запитання:

1. Що таке транспірація? Її значення для рослин.

2. Назвати одиниці вимірбвання транспірації.

3. Якими методами можна визначити транспірацію?

4. Якими методами можна обчислити площу поверхні листка?

5. Від яких факторів середовища залежить інтенсивність тркнспірації?.

6. Що таке кореневий тиск, гутація і «плач» рослин?

Завдання 1. Визначення інтенсивності транспірації рослин ваговим методом.

Процес випаровування води з поверхні листка називають транспірацією. Один з показників транспірації є її інтенсивність, тобто кількість води, яка випаровується листкомза одиницю часуодииницею поверхні або масою листка. Відносна транспірація – відношення інтенсивності транспірації з одиниці площі листка до інтенсивності випаровування з такої самої площі вільної водної поверхні за одиницю часу. Ваговий метод визначення інтенсивності транспірації зоснований на врахуванні зменшення води рослиною або окремими її органами.

Об’єкт: листки пеларгонії, гібіска, сингоніуму.

Матеріали та обладнання: ваги та рівноваги, прилад Веска, ножиці, папір, лінійка, рідка рослинна олія, пінцет, лезо, спирт.

Хід роботи

Апарат Веска або пробірку заповнюють водою (кип’яченою). З рослини зрізають лист. Черешок відрізають під водою і вставляють в коліно приладу або пробірки, зверху додають олію (2 – 3 краплі). Все це зважують. Через 40 – 60 хв знову зважують. По різниці між першою та другою вагою визначають кількість води, що випаровувалась листком. Можна такий же дослід провести біля вентилятора (в потоці повітря).

Для визначення інтенсивності транспірації обчислюють: кількість води, що випарилась листком, час досліду, площа листка. Площу листка визначаютьтак: зважують квадрат паперу, 10 х 10 см (тобто 100 см²). На цьому папері замальовують контури листка, вирізають і зважують цей папір. 3 простої пропорції дізнають площу листка у см².

Інтенсивність транспірації Т (в г/м² год) обчислюють за формулою:

де С – кількість випарованої листком води в г за 1 год., t – тривалість досліду (в хвилинах), год; S – площа листка, см².

Паралельно в тих самих; умовах визначають інтенсивність випаровування води з вільної водної поверхні (Е). Для цього встановлюють кількість води, що випарилась з поверхні чашки Петрі за 1 год, зважуючи чашку Петрі з водою на початку досліду і по закінченню досліду. Площу поверхні чашки Петрі підраховують за формулою: S₁ = π·r²

Розраховують Е за раніше наведеною формулою:

Обчислююті величииу відносної транспірації (ВТ):

Результати записати в таблицю

Умови досліду	Транспірація				Інтенсивність транспірації, (Т)г · м2 · год·
	Маса пробірки з водою та листком, г		Кількість води, що випарувалася, г	Площа листка, см2
	На початку досліду	В кінці досліду
В нормі
В потоці повітря

Умови досліду	Випаровування				Інтенсивність транспірації, (Т)г · м2 · год·	Т Е
	Маса чашки Петрі з водою, г		Втрати води, г	Площа поверхні, см2
	На початку досліду	В кінці досліду
В нормі
В потоці повітря

Порівнюють різні види рослин і роблять висновки про здатність їх регулювати транспірацію.

Висновки:

Завдання 2. Визначення інтенсивності транспірації верхнього і нижнього боків листка за допомогою хлоркобальтового паперу (За Шталем).

Окрім кількісних методів, існують якісні методи дослідження транспірації. Одним з них є порівняльний хлоркобальтовий метод, який дозволяє встановити, який бік листка випаровує більше води – верхній чи нижній. Метод грунтується на зміні кольору фільтрувального паперу, просоченого 5%-ним розчином хлориду кобальту, при поглинанні ним парів води під час випаровування води листковою поверхнею. За часомс, який необхідний для того, щоб синій папірець (CoCl₂) набув рожевого забарвлення (CoCl₂*6H₂O), роблять висновок про інтенсивність транспірації на нижньому і на верхньому боці листка однієї рослини.

Об'єкт: пеларгонія, гібіск, сингоніум або інша кімнатна рослина з великим міцним листям.

Матеріали та обладнання: смужки фільтрувального паперу, оброблені 5%-вим розчином хлориду кобальту, пінцети, скляні пластинки, предметні та покривні скельця, великі канцелярські скріпки, дистильована вода, піпетки, леза, препарувальні голки, мікроскопи, секундомер.