Розділ 8 Геостатистичний аналіз і моделювання
8.1. Геостатистичне моделювання
До геостатистичного моделювання в геоінформатиці зазвичай відносять діяльність, спрямовану на побудову (моделювання) безперервних поверхонь на основі масивів точкових даних, отриманих у результаті інструментальних вимірювань, відбору і обробки проб грунту, води, повітря і ін. абокартометричнихробіт з використанням вибіркового методу.
Процедури просторового моделювання реалізовані в багатьох спеціалізованих пакетах, що достатньо широко використовуються на практиці. До них відносяться, наприклад, пакети Surfer(GoldenSoftware), Gstat (Pebesma,Wesseling, 1998), GST (Мальцев, 1993), TECHBASE (Minesoft, USA), MICROMINE (Micromine Pty Ltd, AUSTRALIA).
Останніми роками модулі геостатиcтичного аналізу і моделюваннявключаються до складу інструментальних ГІС з розвиненими аналітичними можливостями. Вони дають можливість дослідження структури дискретних наборів просторово-координованих даних, побудови на їх основі безперервних поверхонь і, таким чином, оцінки (прогнозу) значень змінної в точках (комірках растра), в яких вона не визначалася (не спостерігалася, не вимірювалася), і оцінки точності (або похибки) цієї побудови з використанням статистичних методів. Як приклад таких модулів наведемо розширення (extention) Geostatistical Analyst (Геостатичний аналіз), введене розробниками до складу ГІС-пакетів фірми ESRI, починаючи з пакетів сімейства ArcGIS версії 8.1, і модуль Surface Modeling and Geostatistics (Моделювання поверхонь і геостатистика), що ввійшов до складу останньої (2004 р.) версії пакетаIdrisi(Idrisi Kalimanjaro).
В основі методів побудови (моделювання) безперервних поверхонь на основі дискретних (точкових) масивів просторово-координованих даних лежать процедури просторової інтерполяції. При цьому використовуються як стохастичні, так і детерміністичні підходи.
8.2. Просторова інтерполяція
Інтерполяція – обчислення проміжних значень якої-небудь величини за деякими відомими її значеннями. Інтерполяція використовується в багатьох прикладних напрямках наук про Землю. У метеорології інтерполюються дані спостережень метеостанцій для одержання карт погоди на великі території, інтерполюються дані океанологічних і гідрологічних вимірювань, будуються поля концентрацій речовин у різних середовищах і т.ін. У геології інтерполяція застосовується для побудови двовимірних і тривимірних моделей підземних масивів за даними точкових шпар.
Для створення інтерпольованої карти як мінімум необхідний набір точок з даними про їх просторове положення (координати х, у в користувальницькій системі чи у вигляді широти/довготи) і кількісне значення параметра (z) у цих точках – висота, тиск, температура, концентрація забруднювача і т.ін. У більшості практичних випадків мережа таких вихідних точок (data poіnt) нерегулярна, має різну щільність, великі розриви і т.ін.
Задачею просторової інтерполяції є побудова на основі мережі вихідних точок суцільної поверхні з заданим розміром кроку сітки вузлів, що розраховуються. Залежно від необхідної просторової точності вибирається різний крок (наприклад, ділянка розміром 1010 км може бути інтерпольована із кроком 100 м (100100 вузлів сітки) чи з кроком 10 м (10001000 вузлів). На підставі числових значень точок даних розраховується значення для кожного вузла мережі, що інтерполюється. Зазвичай процедура інтерполяції виконується для області прямокутної форми – растра (рис. 8.1).
В англомовній науковій літературі процедура побудови регулярної прямокутної сітки числових значень на основі мережі нерегулярних точок одержала уставлене найменування grіddіng, масив інтерпольованих по регулярній сітці даних – grіd, окремий вузол інтерпольованої сітки – node. На основі регулярного масиву даних x, y, z можливе проведення великої кількості аналітичних процедур, а також побудова різних видів графічних відображень поверхонь: ізолінійних зображень, блок-діаграм, напівтонових чи градієнтних зображень.
Рис. 8.1. Загальна схема просторової інтерполяції
Існуючі методи інтерполяції можна поділити на дві великі групи – глобальніілокальні. Локальні методи інтерполяції, у свою чергу, поділяються налокальні детермінованіілокальні стохастичні.