3. Елементи методики економічного аналізу та їх характеристики.
Вимоги системного підходу і комплексного вивчення економіки підприємств реалізуються в структурні методики економічного аналізу, в складі і зв'язках між окремими елементами, їх змісті. Виділяючи складові елементи методики аналізу, слід зауважити, що в загальній і спеціальній літературі, присвяченій проблемам методології аналітичних досліджень, немає однозначного визначення його структури, яка включає такі основні елементи:
мета і завдання економічного аналізу;
сукупність синтетичних та аналітичних показників, їх взаємозв’язки;
фактори, які впливають на зміну показників;
джерела інформації;
конкретні методи аналізу;
послідовність оформлення результатів та їх оцінку;
організаційне і технічне забезпечення виконання аналітичних робіт.
Методика економічного аналізу повинна відповідати таким вимогам:
А) Необхідність здійснення аналізу на основі ранжових показників залежно від об’єкта аналітичних досліджень загалом підприємства і його внутрівиробничих підрозділів. Це дасть змогу забезпечити необхідну глибину аналітичного пошуку за всіма аналітичними періодами, скласти раціональну інформаційну базу урахування можливості автоматизації аналітичних робіт;
Б) Проведення економічного аналізу шляхом моделювання процесів, які становлять економічне середовище, і управління ним через встановлення алгоритмів зв’язку між різними показниками з урахуванням реальних зв’язків. Це дасть змогу проектувати відповідні аналітичні модулі в умовах використання ЕОМ;
В) Моделювання господарської діяльності через показники, які забезпечують потреби менеджменту.
Базовим структурним елементом є формування завдань економічного аналізу. Вся складність завдань цього процесу полягає в тому, що в умовах ринкової економіки збільшується зона невизначеності в результаті дії факторів ринкової кон’юнктури, відбувається орієнтація не лише і не стільки на проміжні, скільки на кінцеві виробничо-фінансові результати, соціально-економічні пріоритети, спадковість відносно реалізації цільових програм. Поряд з цим проводиться обґрунтування ресурсного забезпечення досягнення цілей. Значною мірою цілі і завдання економічного аналізу визначаються цілями менеджменту. Організаційну модель обґрунтування річних завдань виробничо-господарської діяльності підприємства можна подати у вигляді схеми. (рис. 7.3)
Другим структурним елементом методики аналізу є система синтетичних та аналітичних показників. Для кожного блоку аналітичних задач формується окрема підсистема узагальнюючих (синтетичних) і аналітичних показників, виходячи з принципу їх достатності для відповідної глибини аналітичних досліджень. Водночас встановлюються взаємозв’язки між показниками, алгоритми їх розрахунку та рівні значень. Найчастіше в методиках аналізу виділяють показники екстенсивного та інтенсивного розвитку і зміни, натуральні й вартісні, абсолютні та відносні. Сукупність показників для розв’язування будь-якої аналітичної задачі визначається характером дослідження причинно-наслідкових зв’язків. Факторний аналіз не може бути всередині моделі самого показника.
Рис. 7.3. Організаційна модель обґрунтування завдань виробничо-господарської діяльності підприємства.
Третім структурним елементом методики економічного аналізу є ситема факторів і резервів виробництва. Як відомо, зміна кожного показника відбувається під впливом чітко визначених економічних, організаційно-технічних, соціально-екологічних та інших факторів. Фактори - це причини, потенційні сили, які впливають на зміну окремих показників чи їх систему. Вони мають об’єктивний і суб’єктивний характер впливу. Фактори в економічному аналізі класифікуються за різними ознаками (рис.7.4).
Класифікація факторів покладена в основу класифікації резервів. Резерви виступають як ступінь можливої чи фактичної мобілізації дії окремих факторів. Розрізняють два поняття резервів: резервні запаси і невикористані можливості (упущену вигоду).
Четвертим структурним елементом методики економічного аналізу є інформаційна база аналітичних досліджень. Джерелами інформації економічного аналізу можуть бути дані оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, нормативно-довідкові дані, дані спеціальних обстежень тощо. Кількість і якість інформації повинна відповідати вимогам системних аналітичних досліджень згідно з визначеними цілями, завданнями і глибиною економічного аналізу. Якщо необхідна інформація відсутня, її необхідно отримати всіма можливими засобами, оскільки ефективність методики аналізу визначається не можливостями інформаційного забезпечення, а потребами менеджменту.
П’ятим структурним елементом методики економічного аналізу виступають методи аналітичних досліджень. Частину методів розроблено безпосередньо в теорії економічного аналізу, а інші запозичені з суміжних наук: математики, статистики, психології, менеджменту, бухгалтерського обліку. Різні методи чи їх сукупність використовуються в аналітичних дослідженнях залежно від характеристики досліджуваних функціональних зв’язків (детермінованих чи стохастичних). Усі методи економічного аналізу (в практиці використовується близько ста різних методів) можна розділити на три групи: логічні, математичні та евристичні.
Логічні методи включають в себе основні та спеціальні методи. Основні є базовими й обов’язковими для будь-яких аналітичних досліджень, оскільки дають характеристику зміни чи розвитку економічних явищ і процесів (порівняння, деталізація, абстрагування, синтез та ін.). Спеціальні методи використовуються для визначення ступеня залежності і впливу окремих факторів (елімінування, групування, балансової погодженості та ін.) при дослідженні причинно-наслідкових зв’язків.
Рис. 7.4. Класифікація факторів, вплив яких досліджується в системі економічного аналізу діяльності підприємств
Посилення впливу ринкових факторів, збільшення ризику прийняття неоптимального рішення вимагають від керівника використання в аналізі більш витончених методів і прийомів, сучасного математичного апарату. Для їх кваліфікованого застосування необхідно подати господарський об’єкт у вигляді математичної моделі, імітувати його поведінку при зміні ситуації. Математичні методи найбільше використовуються при дослідженнях стохастичного зв’язку. Найпоширенішими є методи кореляційного і регресійного аналізу, теорії масового обслуговування, динамічного ряду, матричні моделі.
Евристичні методи пов’язані з експертними оцінками господарських ситуацій на сонові творчого мислення, набутого досвіду тощо. В практиці економічного аналізу використовують методи: аналогії, інверсії, «мозкового штурму», синектики, контрольних питань, колективного блокнота та ін.
Шостим структурним елементом економічного аналізу є організаційне забезпечення виконання аналітичних робіт, оформлення та оцінка їх результатів.