- •Комплексні числа. Алгебраїчна, геометрична, тригонометрична і показникова форми запису комплексного числа. Дії над комплексними числами
- •Послідовності і ряди комплексних чисел. Степеневий ряд
- •Функції із с в с. Границя, неперервність
- •Похідна функції комплексної змінної. Умови диференційованості
- •Геометричний зміст модуля і аргументи похідної комплексної функції
- •Означення аналітичної функції. Поняття Конформного відображення
- •Лінійна функція
- •Дробово-лінійна функція
- •Функція жуковського
- •Степенева функція. Поверхня римана
- •Показникова функція комплексної змінної
- •Тригонометричні функції
- •Логарифмічна функція. Точка розгалудження
- •Радикал. Загальна степенева функція
- •Обернені тригонометричні функції
- •Інтеграл від функції комплексної змінної по кусочно-гладкому контуру
- •Теорема коші
- •Невизначений інтеграл. Формула ньютона-лейбніца
- •Формула коші. Принцип максимума модуля
- •Цілі функції. Теорема Ліувіля. Основна теорема алгебри
- •Розкладання функції в ряд Тейлора. Оцінка коефіцієнтів степеневого ряду
- •Нулі аналітичної функції. Ізольованість нулів. Теорема єдиності
- •Аналітичне продовження. Елементарні функції як аналітичні продовження
- •Розкладання аналітичної функції в ряд Лорана
- •Класифікація ізольованих особливих точок. Нескінченно віддалена особлива точка. Критерій особливої точки, яка усувається
- •Критерій полюса
- •Теорема Сохоцького-Вейєрштрасса
- •Раціональні і міроморфні функції
- •Означення ЛишкА. Обчислення лишків
- •Основна теорема теорії лишків
- •Застосування теореми лишків до обчислення визначених інтегралів
- •Зразки розв'язування задач з теорії функцій комплексної змінної
- •Контрольні роботи Денна форма навчання. 4 курс, 8 семестр Контрольна робота №1
- •Контрольна робота №2
- •Контрольна робота з теорії функції комплексної змінної для студентів 4 курсу (заочна форма навчання)
- •Література
Показникова функція комплексної змінної
Функція виду
![]()
називається показниковою
функцією, яка відображає
розширену площину zна розширену площину![]()
.
Властивості
1)
;
2)
;
3)
,
тобто
–
період показникової функції.
Теорема:
показникова функція
взаємно-однозначно та конформно
відображає смугу шириною
,
паралельну дійсної осі, на кут розчину
з вершиною в початку координат.
Наслідок:
смуга
конформно відображається на площину
з
вирізаною додатною частиною дійсної
осі. Причому, нижня границя
переходе у верхній берег розрізу, а
–
в нижній берег розрізу.
Доведення див. [3, с. 91].
Поверхня Рімана, у яку конформно
відображається розширена площина z
будується наступним
чином: потрібно взяти нескінченно багато
площин
,
у яких відтворений розріз по додатній
частині дійсної осі. Розміщуючи площини
одна під іншою та нижній берег розрізу
склеїмо з верхнім берегом розрізу
і т. д. Та склеїмо площини у нескінченно
віддаленій точці. Отримана нескінченно-листа
поверхня – поверхня Римана.
Приклад:
Відобразити
за допомогою функції
.
Розв’язання:
(
)
тоді
,
тобто
,
.
Тоді
та
– спіраль.
Вправи
Вияснити, у що перетворюється
за допомогою
:
пряма
;смуга
;півсмуга
;півсмуга
;прямокутник
;

Знайти відображення, яке переводе:
смугу
на площину;смугу
у праву півплощину;смугу
у ліву півплощину;смугу
у площину;
10)
смугу у нижню півплощину.
Тригонометричні функції
Функції
,
![]()
які визначені на площиніz, називаються косинусом та синусом від комплексного z.
ВЛАСТИВОСТІ:
–парна,
-
непарна функції;
,
періодичні з періодом
;
,
–
необмежені у уявному направленні, тобто

;всі тригонометричні формули виконуються для
,
;
.
Оскільки,
то достатньо розглянути функцію![]()
.
Теорема.Функція
![]()
смуги
конформно відображує на площину
з розрізами по променям [-
;-1]
та [1;
].
Причому, якщо k
– парне, то верхня півсмуга
відображається у нижню півплощину
та півпрямі
,
(
)
відображаються у нижній берег розрізів
відповідно по променям [1;
],
[–
;–1];
нижня півсмуга
відображається у верхню півплощину
,
при цьому
,
відображається у верхній берег розрізів
по променям [1;
],
[-
;-1]
відповідно. При k
непарному внутрішність нижньої півсмуги
відображається у нижню півплощину
та
,
(
)
відображається у нижній берег розрізів
по променям відповідно [–
;–1]
та [1;
];
верхня півсмуга
відображається на верхню півплощину
та
,![]()
відображається на верхній берег розрізів
відповідно[–
;–1],
[1;
].
Доведення тереми див. [2, с.160].
Поверхня Римана
![]()
,
на яку конформно відображається вся
площинаz,
отримується з нескінченого числа площин
,
в кожній з яких проведено розріз по
променям [1;
],
[–
;–1].
Склеюючи площини по відповідним берегам
розрізів[1;
],
[-
;-1],
отримуємо потрібну поверхню.
Приклад.
З’ясувати, у що перетворюється
пряма
функцією![]()
.
Розв’язання:
![]()
![]()
![]()
![]()
.
Тоді u=
,
або
,
.
.
Тобто
відображає пряму
у гіперболу
.
Вправи
З’ясувати, у
що перетворюється при відображенні
![]()
![]()
1)![]()
2)
;
3) смуга
;
4) півсмуга
;
5) прямокутник
;
;
6) півсмуга
;
7) півсмуга
;
8) півсмуга
;
9) смуга
;
10) півсмуга
.
