- •1. Основні поняття туроперейтингу.
- •2. Класифікація турів за ознаками
- •3. Туристичні послуги.
- •4. Реклама в індустрії туризму
- •5. Туристський тур як основний ринковий продукт.
- •6. Туристські послуги.
- •8. Основоположні етапи створення туристського продукту. Визначення ціни туристського продукту.
- •9. Охарактеризувати етап створення туристського продукту "Просування турів на ринок"
- •10. Охарактеризувати етап створення туристського продукту "Пошук партнерів і постачальників послуг".
- •11.Охарактеризувати етап створення туристського продукту "Визначення ціни туру".
- •12. Світові туристичні виставки та ярмарки.
- •13. Туристський ринок як об'єднання виробників і споживачів послуг.
- •14. Теоретичні засади поняття "туристський ринок".
- •15. Вимоги до туристичних подорожей (принципи).
- •16.Умови виходу виробників послуг на туристський ринок.
- •17. Функціонування туристського ринку та його закономірності (закон зростання потреб; закон суспільного поділу праці, закон економії часу).
- •18. Попит і пропозиція в туристичному ринку послуг.
- •19.Особливості туристичної пропозиції.
- •20. Особливості туристського попиту
- •21. Основоположні принципи виробництва й споживання туристського продукту.
- •22. Попит як складова туристських потреб
- •23. Сутність поняття "договір".
- •24. Застосування інформаційних технологій в туризмі.
- •25. Основні види та характеристика договорів, що укладаються між суб'єктами туристської діяльності та споживачами туристських послуг.
- •26. Перелік інформації, яку турист повинен і може отримати до укладення договору туристського обслуговування
- •27. Договірні відносини між туроператорами і турагентами
- •Таблиця 4. Договори, що укладаються турагентами з туроператорами та з іншими турагентами на продаж путівок
- •28. Договори, що укладаються турагентами з туроператорами та з іншими турагентами на продаж путівок
- •29. Договори, що укладаються туроператором із сторонніми організаціями, які приймають участь в обслуговуванні туристів
- •30. Договори між туроператором та його партнерами
- •31. Вимоги до договорів
- •32. Угода між тур.Фірмою та транспортним підприємством
- •33. Угоди з авіакомпаніями та їх види.
- •34. Угода з залізницею (аренда спеціалізованих туристських потягів).
- •35. Угода з закладами харчування
- •36. Переговорний процес як значущий сегмент забезпечення туру.
- •37. Поняття про переговори.
- •38. Класифікація переговорів.
- •39. Функції переговорів
- •40. Підходи учасників переговорів до обговорення, аналізу та розв'язання проблем.
- •41.Етапи та основи стратегії переговорів.
- •2."Підхід". Попереднє з'ясування намірів партнера, а потім спільний пошук компромісних варіантів. Треба надавати йому свої гарантії угоди.
- •43. Правила психологічного підходу до ведення переговорів.
- •44. Заходи безпеки туристичних подорожей.
- •45. Поняття безпеки туристичних подорожей.
- •46. Основні вимоги до безпеки життєдіяльності туристів.
- •47.Заходи туристських фірм і підприємств щодо дотримання
- •48. Основні заходи безпеки під час туристичних подорожей із активними формами пересування.
- •49. Відповідальність туристських організацій за порушення техніки безпеки.
- •50.Правила поведінки туристів у разі надзвичайних ситуацій.
- •51. Претензійна робота в туризмі
- •52. Основні права та обов'язки туриста.
- •53. Відшкодування витрат. Договірна та не договірна шкода.
- •54. Форс-мажор. Етапи претензійної роботи.
- •55. Обов'язки суб'єктів туристської діяльності.
- •56. Розгляд та усунення недоліків, які викликали претензію.
- •57. Проблеми та досягнення туризму в Україні
- •58.Тематичні парки Європи
- •59. Характеристика туристської інфраструктури Херсонської області
- •60. Страхування у туристській індустрії.
17. Функціонування туристського ринку та його закономірності (закон зростання потреб; закон суспільного поділу праці, закон економії часу).
Закономірності є формою прояву фундаментальних законів, що відтворюють необхідні, стійкі, суттєві взаємозв'язки, які визначають розвиток та функціонування реальних об'єктів та явищ. [1; 5]. Існує й протилежна думка про закономірність як категорію, «яка виражає сукупну дію багатьох спеціальних законів» [4, с 11]. Визначення закономірностей є результатом теоретичного узагальнення всієї множини емпіричних даних з особливостей функціонування суспільно-географічного об'єкту. Географічні об'єкти зазвичай складні, підпорядковані дії природничих та суспільних законів. Для суспільно-географічних об'єктів природничі закони проявляються в дуже трансформованому вигляді через дію окремих чинників розвитку чи обмеження природокористування (наявність природних ресурсів, їх якість, обсяги, можливість використання при даному рівні розвитку продуктивних сил і т.д.). Природно-ресурсна складова турпродукту, тобто використання природно-рекреаційних умов та ресурсів в туризмі, обумовлює необхідність урахування дії природничих законів геосфери (єдності та цілісності геосфери, ритмічності, зональності).
Зако́н зроста́ння потре́б — закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення.
Закон суспільного поділу праці — закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил і об'єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці.
Закон економії часу — загальний економічний закон, який виражає сталі, суттєві зв'язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги у процесі розвитку продуктивних сил та зростанням вільного часу працівників.
18. Попит і пропозиція в туристичному ринку послуг.
Туристичний ринок - система світових господарських зв'язків, де здійснюється процес перетворення туристсько-екскурсійних послуг на грошові кошти і зворотного перетворення грошових коштів на туристсько-екскурсійні послуги. Туристичний ринок, як і всі інші ринки, функціонує на основі дії законів попиту і пропозиції. Туристичний попит - це суспільна потреба в туристичному продукті. Туристична пропозиція - сукупність виробничих можливостей підприємств, спроможних надати туристичний продукт. В поняття "туристична пропозиція" входить як матеріальна база туризму, так і туристичні послуги, товари, якісне і повне надання яких можливе тільки при достатньому розвитку інфраструктури відпочинку. Туристичний ринок - економічна система взаємодії чотирьох основних елементів: - туристичного попиту;
- пропозиції туристичного продукту;
- ціни;
-конкуренції. Сучасний туристичний ринок достатньо розвинутий. Як і будь-який інший ринок, туристичний ринок свого часу пройшов шлях від ринку продавця, коли виробник вирішує, який продукт, в якій кількості виробляти і де продавати, до ринку покупця, коли покупець визначає, що, в якій кількості і по якій ціні виробляти. У широкому розумінні, ринок є цариною прояву економічних відносин між людьми, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання. Розширене трактування розкриває дуже важливий аспект ринку, який дає змогу визначити його місце і роль у процесі відтворення: ринок забезпечує органічний зв'язок між виробництвом і споживанням, перебуває під їхнім впливом і сам впливає на них. На ринку виявляються реальні обсяги та структура різноманітних потреб, суспільне значення виробленого продукту і витраченої на його виготовлення праці, встановлюється співвідношення між попитом і пропозицією, яке формує певний рівень цін на товари та послуги. Окрім спеціальної функції забезпечення руху товарів та послуг від виробника до споживача, ринок виконує в економічній системі суспільства регулятивно-контрольну та стимулюючу функції. Світовий досвід свідчить, що ринок є найбільш досконалим інструментом саморегуляції суспільного виробництва. Стимулююча функція ринку полягає в тому, що він ініціює виробництво саме тих товарів та послуг, які потрібні споживачам. Наприклад, туристичний ринок зорієнтований на конкретного споживача, на його побажання, смак, звичку, мету подорожі. Через механізм конкуренції туристичні послуги розширюються в асортименті, поліпшується їх якість, знижуються витрати на виробництво, вони надаються споживачу в комплексі чи вибірково. Процес просування туристичних послуг до кінцевого споживача складний, нерідко не передбачає безпосереднього зв'язку між ними. В процесі просування туристичні послуги комплектуються в туристичний продукт (через туроператора) і через систему дистриб'юції (через турагентства) доводяться до споживача. В схематичному вигляді це подано на рисунку 2.6.1. Якщо розглядати туристичний ринок із позицій його суб'єктного складу, то можна виділити п'ять основних типів ринків: ринок виробників туристичних послуг - сукупність підприємств і фізичних осіб, що закуповують товари та послуги для використання їх у виробництві інших товарів та послуг; ринок проміжних продавців (посередники, турагенти) - сукупність осіб та організацій, які стають власниками послуг для перепродажу із зиском для себе; ринок споживачів - окремі фізичні та юридичні особи, які отримують послуги для особистого споживання; ринок громадських установ, які купують послуги для забезпечення діяльності різних некомерційних організацій; міжнародний ринок - зарубіжні покупці, споживачі, виробники, проміжні продавці.