37

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика медіапедагогіки……………………..5

1.1. Визначення медіапедагогіки………………………………………………...5

1.2. Складові компоненти медіапедагогіки……………………………………..7

1.3. Історія розвитку медіапедагогіки в Україні………………………………..9

РОЗДІЛ 2. Роль та місце медіапедагогіки у сучасному суспільстві……………………………………………………………………… 13

2.1. Особливості медіапедагогіки на даному етапі розвитку в Україні……...13

2.2. Медіаосвіта як засіб формування медіакультури…………………………17

2.3. Вплив медіаосвіти на розвиток сучасної молоді…..……………………...22

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………...31

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….35

Додаток А………………………………………………………………………...35

ВСТУП

Розглядаючи сучасний стан освітньої системи ми акцентуємо увагу на ролі мас-медіа у формуванні суспільної свідомості, розвитку творчих здібностей. Медіаосвіта набуває в сучасному суспільстві величезне значення, будучи для більшості одним з найважливіших способів пізнання навколишнього світу.

Актуальність даної курсової роботи обумовлена тим, що медіа стала невід’ємною частиною сучасної людини. Нові інноваційні технології так міцно вкоренилися в нашій свідомості ,що складно уявити наше життя без телебачення, радіо, інтернету тощо. Тому краще уявлення про медіапедагогіку допоможе краще орієнтуватись в складному динамічному розвитку медіасередовища. За останні тридцять років більше інформації, ніж за попередні п'ять тисячоліть. З'являються  та активно використовуються нові можливості і методики для впливу на маси людей, формування їх світогляду і запитів. На взаємодію з різноманітними медіа (преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає вагома частка у бюджеті вільного часу громадян України, чим зумовлюється їхній значний вплив на всі верстви населення, передусім на дітей і молодь. Проблемам медіапедагогіки присвяченні цілий ряд досліджень вітчизняних та іноземних вчених-педагогів. Найяскравіші серед них були Онкович Г.В[ ], Федоров А.В[ ], Фатеева И. А. [ ] Новак О.Я [ ] та інші

Об'єктом дослідження є медіакультура молоді на сучасному етапі, її суть та специфіка.

Предметом є вплив медіаосвіти на розвиток молодого покоління.

Мета курсової роботи дослідити особливості медіапедагогіки та визначити її роль у сучасній школі

Відповідно до мети було окреслено коло завдань:

• дати визначення медіапедагогіки;

• визначити складові компоненти медіапедагогіки;

• дослідити історію розвитку медіапедагогіки;

• проаналізувати особливостірозвитку на даному етапі;

• дослідити суть медіаосвіти як засобу формування медіакультури;

• визначити вплив медіаосвіти на розвиток сучасної молоді.

Методи дослідження: аналіз та синтез наукової літератури присвяченні проблемам медіапедагогіки.

Новизна курсової роботи полягає в тому, що узагальнені основні підходи до визначення медіапедагогіки, зроблена спроба з’ясувати функції медіапедагогіки.

Практичне значення заключається в тому, що результати дослідження

можуть бути використанні студентами та вчителями для створення навчальних програм.

Робота складається із вступу, двох розділів, висновку, і списку використаних джерел. У першому розділі розглянуто визначення і суть медіа педагогіки, історія розвитку та її складові компоненти. У другому проаналізовано роль та місце медіапедагогіки у сучасному інформаційному суспільстві, стан та можливості розвитку, та вплив на молодь.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕДІАПЕДАГОГІКИ

1.1. Визначення медіапедагогіка

Медіапедагогіка (англ. media education) – напрям у педагогіці, спрямований на вивчення масовокомунікативної й інформаційної природи ЗМІ (преси, телебачення, радіо, кіно, відео тощо) та принципів їх використання для актуалізованого оволодіння основами знань[28,с. 33 ]. Основні завдання медіаосвіти:

• підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різноманітної інформації ;

• оволодівати засобами спілкування на основі вербальних та невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів ;

• формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних

здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття,

інтерпретації, аналізу й оцінки медіа текстів ;

- навчання різноманітних форм самовираження через створення

медіатекстів;

- оволодіння способами спілкування на основі невербальних форм

комунікації за допомогою технічних засобів[9].

Російський дослідник О.В.Федоров розглядає медіаосвіту як процес розвитку особистості з допомогою і на матеріалі засобів масової інформації (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, вмінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання найрізноманітніших форм самовираження за допомогою медіа техніки. Набута в результаті цього процесу медіаграмотність допомагає людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення

радіо, відео, кінематографа, преси, інтернету, допомагає краще зрозуміти мову засобів соціальної комунікації[26]. Інша російська дослідниця І.А. Фатєєва під терміном медіаосвіта розуміє всі цілеспрямовані і систематичні дії, призначені для задоволення освітніх потреб, котрі породжені фактом існування мас-медіа[23,с. 44 ].

І.В. Жилавська вважає, що медіаосвіта – це сукупність системних дій суб’єктів медіаосвітньої діяльності, спрямованих на формування особистості, котра володіє культурою спілкування з засобами масової комунікації на основі гуманістичних ідеалів і цінностей. При цьому дослідниця наголошує, що в цивілізованому суспільстві метою медіаосвіти може бути винятково виховання особистості на гуманістичних, духовних ідеалах, інакше це – антиосвіта. Під медіаосвітньою діяльністю І.В. Жилавська рекомендує розуміти цілеспрямовані дії як медіапедагогів, так і журналістів, інших членів медіаспільноти, котрі забезпечують реалізацію завдань медіаосвіти, а культура спілкування з засобами масової комунікації (медіакультура) - це показник рівня розвитку особистості, її здатності засвоювати нові знання в галузі медіа , сприймати, оцінювати, аналізувати медіатекст, взаємодіяти з каналами масової комунікації, займатися медіа творчістю[7]. Зауважимо, що цей медіаосвітній напрям освіти нині став предметом підвищеної уваги не тільки педагогів і журналістів, а й багатьох фахівців гуманітарної сфери. Щоб ефективно користуватися медіаресурсом, треба знати принципи, за якими діють ЗМІ, а це потребує розгляду основних теорій в галузі мас-медіа. На формування багатьох з них значно вплинули класичні праці Г. Лассуела и М. Маклюена – засновників теорії медіа[4].

Отже, аналіз наукової літератури демонструє наявність досить широкого розмаїття теорій медіа, що засвідчується практичними підходами , які відзначають майже усі концепції медіаосвіти, а відтак на часі вести мову про збалансованість медіаосвітнього процесу. Важко переоцінити потенціал медіаосвіти в плані розвитку людської особистості: емоцій, інтелекту,

самостійного творчого й критичного мислення, світогляду, естетичної свідомості (сприйняття, умінь художнього аналізу тощо), активізації знань, набутих у процесі вивчення традиційних дисциплін гуманітарного циклу.