1. Класифікація засобів навчання

У педагогічній літературі використовуються різні класифікації засобів навчання. Їх поділяють по формі організації пізнавальної діяльності студентів на засоби для самостійної та для фронтальної роботи; за функціями – на інформаційні, контролюючі, тренуючі.

На правильний вибір засобів навчання найбільш орієнтує класифікація по сукупності двох ознак: поставленій дидактичній задачі та способу її реалізації. Згідно з названими ознаками виділяють такі основні групи засобів навчання: вербальні засоби навчання, навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання.

Рис. 1. Класифікація засобів навчання

До вербальних засобів навчання відносять науково-методичну та навчально-методичну літературу: підручники, навчальні посібники, навчально-методичні посібники, словники, опорні конспекти лекцій, опорні схеми (конспекти-схеми), методичні рекомендації щодо виконання різних видів навчальної діяльності.

Цю групу засобів навчання використовують у навчальному процесі для поглиблення знань та вмінь студентів, для самостійного вивчення студентами матеріалу, виконання практичних завдань. Серед вербальних засобів навчання велика роль належить навчальній літературі. Для студентів вона є найважливішим джерелом знань, а разом з тим і засобом, який стимулює пізнавальний інтерес. Серед вербальних засобів окремо можна виділити дидактичні матеріали.

Дидактичні матеріали– вид вербальних засобів навчання, який виступає в якості самостійного джерела знань, на основі якого проходить пізнавальний процес, він також може бути інструментом по відношенню до інших засобів навчання (підручник, законодавчі та інструктивні матеріали, додаткова література, навчальні відеофільми).

Дидактичні матеріали дають можливість більш раціонально використовувати час, диференціювати процес навчання, здійснювати оперативний контроль знань та вмінь.

Найбільш доступним дидактичним матеріалом для контролю знань і вмінь студентів є індивідуальні картки, на які заносяться питання, завдання, приклади їх розв’язання та ін. Такі завдання можуть бути як в текстовій формі, так і у вигляді рисунків, схем, діаграм.

Навчально-наочні посібники– це сукупність призначених для демонстрування засобів навчання, які забезпечують формування у студентів конкретного образу предметів і явлень дійсності.

Наочність в навчанні – найважливіший принцип дидактики. Мета навчально-наочних посібників – полегшити сприйняття інформацій, підвищити ефективність роботи викладача та студента.

За оцінками фахівців, людина на слух запам’ятовує 15% інформації, зорово – на 25%, якщо ж вона сприймає інформацію на слух та зорово – 65%. Таким чином, наочність підвищує ефективність надання та сприйняття інформації.

Навчально-наочні посібники можуть подаватися як за допомогою технічних засобів, так і без них. До навчально-наочних посібників відносяться: макети, фотографії, рисунки, графіки, діаграми, схеми, таблиці, дошка.

Навчально-наочні посібники за засобами відображення об’єкта вивчення поділяються на натуральні, зображувальні і знакові (див. рис. 2).

Рис. 2. Навчально-наочні посібники

Технічні засоби навчання – це технічне обладнання, за допомогою якого надається навчальна інформація або контролюється її засвоєння. Самі технічні засоби навчання інформацію не містять, вона знаходиться на носіях цієї інформації – слайдах, кінофільмах, магнітних дисках, дискетах тощо.

За цілями, дидактичним призначенням технічні засоби навчання можна умовно поділити на мотиваційно-пізнавальні, проблемні, навчальні, узагальнюючі, ілюстративні.

За характером надання навчальної інформації технічні засоби навчання поділяються на екранні, звукові, екранно-звукові.

Серед технічних засобів навчання найбільш поширені проектори (епіпроектори, графопроектори, мультімедіапроектор, лінгафонні пристрої, магнітофони, персональні комп’ютери).