Питання до самоконтролю

1. Розкрийте сутність стратегії як множинної категорії.

2. У чому полягає сутність «стратегічного набору» підприємства? Сформулюйте критерії формування «стратегічного набору».

3. Назвіть основні етапи процесу визначення стратегії організації.

4. Які основні елементи стратегії ви знаєте?

5. Дайте характеристику базисним (еталонним) стратегіям розвитку бізнесу.

6. Схарактеризуйте загальні конкурентні стратегії по М. Портеру.

7. Дайте характеристику базисним конкурентним стратегіям по Ф. Котлеру.

8. Назвіть основні підходи щодо створення нового продукту.

9. Дайте характеристику основним методам, які використовують у стратегічному управлінні при аналізі портфеля бізнесу.

10. Дайте характеристику функціональним стратегіям. Сформулюйте загальні вимоги до побудови функціональних стратегій.

Рекомендована література

/1/, /8/, /9/, /15/, /17/, /21/

Тема 8. Сутність стратегічного планування

План вивчення теми

8.1. Сутність стратегічного планування.

8.2. Стратегічний план та стратегічна програма.

Навчальні цілі

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти повинні вміти:

• Розкрити сутність стратегічного планування на підприємстві;

• Визначати заходи щодо подолання бар’єрів стратегічного планування;

• Характеризувати особливості побудови системи стратегічного планування на підприємствах;

• Будувати блок-схему етапів стратегічного планування.

Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення цієї теми передбачає засвоєння питань, розглянутих у попередніх розділах: аналіз середовища функціонування організації, формулювання та вибір цілей та стратегій, побудова стратегічного набору. Всі ці етапи процесу стратегічного управління є перед плановими елементами, які суттєво впливають на якість та обґрунтованість стратегічних рішень.

Передумови використання стратегічного планування на підприємствах знаходять вираження у відповідному визначенні цієї категорії: стратегічне планування – це більш-менш формалізовані зусилля всієї організації, спрямовані на розробку стратегій оформлення їх у вигляді планів, організацію виконання стратегічних планів, проектів і програм як інструменту цілеспрямованого пристосування до середовища і середовища потреб організації.

Виходячи з визначення стратегічного планування, можна сформулювати його мету – встановлення певного порядку дій для підготовки ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства у довгостроковій перспективі. В загальному вигляді етапами стратегічного планування є:

• Встановлення (коригування) цілей;

• Визначення стратегій (формування «стратегічного набору») та заходів щодо їх реалізації;

• Розробка відповідних планів (проектів, програм) як інструментів реалізації стратегії, організація їх виконання;

• Облік, контроль та аналіз одержаних результатів.

Процес стратегічного планування тільки тоді буде результативним, коли відповідатиме таким принципам: цілевстановлення та ціле реалізація; багатоваріантність, альтернативність, глобальність, системність, комплексність, збалансованість, наукова та методична обґрунтованість, реалістичність, досяжність, гнучкість, динамічність, реакція на ситуацію, ефективність і соціальна орієнтованість.

Наступним проблемними питаннями, що розглядаються, є з’ясування причин формування та методів подолання бар’єрів стратегічного планування. Визнання наявності об’єктивних і суб’єктивних бар’єрів застосування стратегічного планування на підприємствах дозволяє створити підвалини для більш ефективного впровадження стратегічного планування. До найбільш розповсюджених «бар’єрів» можна віднести: негативний досвід, недостатній рівень розвитку теорії та методології планування, складність середовища функціонування організації, небажання або невміння керівництва встановлювати цілі та розробляти стратегії, опір змінам, наявність обмежень матеріальних, часових і грошових тощо.

Процес подолання бар’єрів залежить від наявності їх певного переліку та сутності прояву, але найбільш поширеними заходами є: початок процесу подолання бар’єрів «згори», визнання певних обмежень, забезпечення участі всіх підсистем підприємства в процесі планування, контроль, аналіз і вдосконалення системи планування з участю всього персоналу організації.

Стратегічний план має складну внутрішню структуру, що відображає багатоцільовий характер діяльності підприємства і зумовлює необхідність формування системи планів, проектів і програм.

Стратегічні плани, проекти та програми зорієнтовані на розвиток підприємства і за цих умов – на продовження його «життєвого циклу». Треба зауважити, що навіть в умовах стагнації або кризи потрібно розробляти стратегічні плани, які покликані розв’язати найважливіші проблеми в роботі підприємства і залежно від його стану перевести його від стагнації до розвитку або ліквідувати з найменшими втратами для власника. Основою будь-якого стратегічного плану є продуктово-товарні стратегії, тому можна виокремити план залучення нових споживачів і підтримання контактів з наявними споживачами; на цій основі формуються плани розподілу та реклами, товарообігу, реалізації та руху готової продукції. В свою чергу, ці плани є основою планів отримання доходів, прибутків тощо.

Як зазначалося, забезпечуючи стратегії існують у формі планів та програм і створюються для встановлення субординації та управління різними напрямками діяльності підприємства. Вони розробляються для кожного напряму діяльності: маркетинг, НДПКР, фінанси, персонал тощо.