Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Стратегічне управління / Стратегічне управління Заоч. Маг. 2013.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
455.68 Кб
Скачать

Питання до самоконтролю

1.Розкрийте сутність змісту і структури стратегічного плану.

2.Назвіть основні етапи стратегічного планування. Дайте їх характеристику.

3.Розкрийте сутність понять: «стратегічна програма», «проект», «менеджмент проектів».

4.Укажіть основні відмінності документів стратегічного типу: планів, проектів і програм.

5.Укажіть особливості формування та сфери застосування стратегічних програм.

Рекомендована література

/1/, /8/, /9/, /15/, /17/, /21/

Змістовий модуль 2. Підсистеми забезпечення стратегічного управління

Тема 9. Організаційне забезпечення стратегічного управління

План вивчення теми

9.1. Сутність процесу реалізації стратегії.

9.2. Організаційна структура як об’єкт стратегічних змін.

9.3. Фінансово-економічне забезпечення стратегічного управління (ФЕЗ СУ).

Навчальні цілі

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти повинні вміти:

  • Розкрити сутність поняття «стратегічні зміни»;

  • Охарактеризувати методи впровадження стратегічних змін;

  • Розкрити сутність «організаційна структура»;

  • Будувати схеми ОСУ різних типів і характеризувати особливості функціонування кожної з них;

  • Проводити організаційний аналіз діючих ОСУ з використанням різних підходів та методів.

  • Розкрити сутність процесу фінансово-економічного забезпечення стратегічного управління.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні першого питання необхідно зрозуміти, що кожен процес розвитку передбачає зміни та реорганізацію системи відповідно до нових цілей та стратегій. Це, в свою чергу, порушує нормальне функціонування старої організації, на яку спрямовані зміни, які передбачають зміни змісту діяльності окремих управлінських ланок і посадових осіб, їхнього статусу, розподілу влади і впливу та ін.

Організаційний розвиток (ОР) являє собою складне явище, в якому поєднуються суто організаційно-адміністративні явища із соціально-психологічними процесами. Стратегія організаційного розвитку належить до типу комплексних забезпечуючи стратегій і охоплює певний перелік процесів, що відбуваються на підприємстві і входять до поняття ОР.

Організаційний розвиток можна визначити як процес удосконалення формальних і неформальних аспектів організаційної діяльності. Умови ОР – наявність механізмів реєстрації і адаптації до змін на ринку, в техніці та технологіях, до інших факторів зовнішнього середовища, а також до змін у самій виробничій і управлінській системах підприємства.

Для вивчення наступного питання зазначеної теми курсу слід повторити матеріал курсу «Менеджмент» (тема «Організація»). Це дозволить з’ясувати, що, з одного боку, організаційні структури є найбільш інерційним елементом системи управління будь-яким об’єктом, а з іншого – вони (ОСУ) не залишаються незмінними протягом існування підприємства або організації. Тому однією з актуальних проблем менеджменту є перебудова діючих ОСУ. ОСУ визначає певну впорядкованість цілей, завдань, посад, повноважень і відповідальності на певному етапі розвитку організації і здійснює на основі цього свою виробничу й управлінську діяльність.

У стратегічному управлінні ключовим питанням є співвідношення таких елементів системи управління, як «стратегія» і «структура», порядок їх змін, варіанти взаємовпливу в цьому процесі. Студенти повинні усвідомити, що будь-яка стратегія виконується в межах існуючої ОСУ, яка може мати власні цілі, особливі стратегії їх досягнення. Це означає, що розвиток підприємства може гальмуватись або прискорюватися діючою ОСУ; з іншого боку, ОСУ може використовуватись як інструмент для розробки і виконання «стратегічного набору» підприємства.

В еволюції ОСУ підприємства прийнято окреслювати три основних етапи:

І – класичні ОСУ: (лінійна, функціональна, лінійно-функціональна);

ІІ – удосконалення лінійно-функціональної ОСУ;

ІІІ – перехід до стратегічних ОСУ.

Щоб ОСУ виконували роль інструменту впровадження стратегій, потрібно розвивати їх стратегічно, поступово переходячи до структур стратегічного типу. Серед найбільш важливих характеристик ОСУ стратегічного типу необхідно виокремити орієнтацію на сприяння розвитку організації, децентралізацію, гнучкість, адаптивність, універсальність виконуваних робіт, наявність тимчасових формувань, орієнтацію на вияв нових проблем і прийняття відповідних рішень.

Створення ОСУ стратегічного типу передбачає прийняття організаційних рішень щодо рівня їх формалізації та стабільності, диференціації або інтеграції, централізації або децентралізації тощо. Стратегічні ОСУ, зорієнтовані на реакцію на зміни у зовнішньому середовищі, характеризуються більшою децентралізацією, гнучкістю, універсальністю в діяльності окремих ланок, націлених на виявлення проблем і прийняття нових управлінських рішень. Стратегічні ОСУ, крім того, покликані досягти балансу між стратегічною та поточною діяльністю, забезпечити керованість процесами розвитку одних і скорочення інших напрямків діяльності. До ОСУ стратегічного типу можна віднести: матричні структури, проектні структури, командні структури, мережні структури та ін.

Найкращою є організаційна структура, яка відповідає: розміру та галузевій належності підприємства, динамізму й складності виробничо-управлінського апарату та зовнішнього середовища, а також особовому складу, кваліфікації та досвіду персоналу, що працює на підприємстві. Тому треба сформувати таку ОСУ, яка б відповідала цим вимогам і сприяла виживанню та розвитку підприємства. Процес організаційного проектування складається з таких стадій: аналіз, розробка, функціонування, які, в свою чергу, охоплюють великий перелік необхідних типів робіт.

При вивченні наступного питання необхідно звернути увагу на те, що фінансово-економічне забезпечення (ФЕЗ СУ) стратегічного управління – це процес формування комплексної економічної стратегії розвитку організації, де поєднуються всі напрямки діяльності економічного блоку системи управління. ФЕЗ СУ передбачає постійну взаємодію таких складових, як фінансовий та економічний аналіз, прогнозування та довгострокове фінансове планування (іноді у формі спеціальних інвестиційних і фінансових програм), стратегічне та поточне бюджетування, регулювання та координація виконання планів, проектів і програм, фінансовий контроль. Враховуючи те, що стратегії різного типу, як правило, існують у вигляді планових документів, ФЕЗ має носити теж плановий характер: розробка та узгодження моделі ФЕЗ стратегічного управління, формування прогнозного балансу ресурсів і вкладів, розрахунок прогнозних фінансових результатів, складання плану руху капіталу, плану фінансового забезпечення досліджень та розробок нових продуктів, технологічних процесів, формування бюджету на рік, розрахунок податкових платежів і обов’язкових відрахувань, розрахунок прогнозних показників стратегічних планів, проектів і програм.