Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Математика для економістів Ден.. 2010 ч

.1.pdf
Скачиваний:
32
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
6.4 Mб
Скачать

Мета заняття. Вивчення теми надасть студентам можливість знати

поняття невласних інтегралів, дослідження невласних інтегралів на збіжність та

вивчити подвійні інтеграли.

План заняття

1.Невласні інтеграли від функцій, визначених на нескінченному проміжку

(невласні інтеграли першого роду).

2.Невласні інтеграли другого роду.

3.Подвійні інтеграли.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Невласні інтеграли першого роду

Нехай функція f(x) визначена і неперервна на інтервалі [a; ) . Тоді вона неперервна на будь-якому відрізку [a,b] .

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

Означення.

Якщо

існує

скінчена границя lim

f (x)dx ,

то

ця

границя

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

називається невласним інтегралом від функції f(x) на інтервалі [a;

) .

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначається: lim f (x)dx

f (x)dx .

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

a

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ця границя існує і скінчена, то кажуть, що невласний інтеграл є

 

збіжним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо границя не існує або нескінченна, то невласний інтеграл є розбіжним.

Аналогічно визначають невласні інтеграли на проміжках

(

, a],

( , ) .

Наведемо формули, які вважатимемо робочими для обчислення:

 

 

 

 

 

b

 

b

 

 

 

 

 

 

 

f (x)dx

lim

f (x)dx

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)dx

f (x)dx

f (x)dx .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

Ознаки порівняння

 

 

 

 

Теорема. Якщо для всіх х (x

a) виконується умова 0

f (x)

(x) і інтеграл

(x)dx збігається, то f (x)dx також збігається і

 

 

 

 

a

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x)dx

f (x)dx .

 

 

 

 

 

 

a

 

a

Теорема. Якщо для всіх х (x

a) виконується умова 0 (x) f (x) і інтеграл

(x)dx розбіжний, то

 

f (x)dx також розбіжний.

a

a

 

 

 

 

Теорема. Якщо

 

f (x)

 

dx збігається, то збігається і інтеграл

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)dx .

 

 

 

 

 

 

a

 

 

В цьому випадку інтеграл

f (x)dx називається абсолютно збіжним.

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

Невласні інтеграли другого роду

Означення. Якщо функція

 

f (x) необмежена в будь-якому околі точки c

відрізка [a,b] і неперервна при a

x

c і c

x

b , то

 

 

 

 

b

 

c

 

b

 

 

 

 

f (x)dx

lim

f (x)dx lim f (x)dx .

 

 

 

 

 

 

0

 

0

 

 

 

 

a

 

a

 

c

Якщо границі в правій частині рівності існують і скінченні, то невласний

інтеграл називається збіжним, в протилежному випадку – розбіжним. У випадку

c a або c

b означення відповідним чином спрощується.

 

 

 

 

 

Подвійні інтеграли

 

 

 

 

Нехай у замкненій обмеженій області D площини xOy визначено неперервну

функцію z

f (x, y) .

Розіб‟ємо область D довільним чином на

n областей Di

із

площами

S1 , S2 ,...,

Sn . У кожній i -й елементарній області

Si

виберемо довільну

точку M i (xi , yi ) , помножимо значення функції в цій точці

f (xi , yi ) на площу

Si

 

 

 

 

n

 

 

 

 

відповідної області і утворимо суму цих добутків

f (xi , yi ) Si , яка називається

 

 

 

 

i 1

 

 

 

 

інтегральною сумою функції f (x, y)

в області D .

 

 

 

 

 

Означення. Подвійним інтегралом функції

f (x, y)

за областю D називається

границя цієї функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

f (xi , yi ) Si

f (x, y)dS ,

 

 

 

 

 

0 i 1

D

 

 

 

 

 

де

- найбільший із діаметрів елементарних областей Si . Функція z

f (x, y) , для

якої ця границя існує і скінчена, називається інтегрованою в цій області.

 

 

У

прямокутній

системі

координат диференціал площі S

dxdy,

тоді

подвійний інтеграл набере вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

I

f (x, y)dxdy.

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

Якщо область D , в якій розглядається подвійний інтеграл, є прямокутником з

паралельними координатним осям сторонами, які задано рівняннями

x a ,

x b ,

y

c , y

d ( a x b , c

x d ),

то подвійний інтеграл обчислюється за однією із

формул:

 

b

d

 

 

f (x, y)dxdy

dx

f (x, y)dy

D

a

c

 

або

 

 

 

 

d

b

 

 

f (x, y)dxdy

dy

f (x, y)dx .

D

c

a

 

Інтеграли у правих частинах цих формул називаються повторними.

Приклади

1. Обчислити визначені інтеграли:

 

 

dx

b

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

lim

 

 

lim arctgx

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

1 1 x

1 1

x

b

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= lim arctgb

arctg1

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

2

 

4 4

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

б)

 

ex dx

lim

ex dx lim ex

 

lim eb e0

 

0

 

 

b

0

 

b

 

 

0

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

 

sin 5x

в) cos5xdx lim

 

cos5xdx lim

 

5

a

a

a

 

 

 

0

a

1

lim sin 0 sin5a

1

lim sin5a

 

 

5 a

5 a

Оскільки ця границя не існує при a , то цей інтеграл розбіжний.

2. Обчислити інтеграл або довести його розбіжність.

1 dx

lim

1 dx

lim

1

 

 

 

 

 

 

 

 

x

2

b x

2

x

 

b

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

lim 1

1

- інтеграл збіжний.

 

 

b

b

 

b

 

 

 

3. Змінити порядок інтегрування у повторному інтегралі

1

e y

I

dy f (x, y)dx.

0

0

Тут потрібно перейти від повторного інтеграла виду:

 

d

2 ( y)

f (x, y)dxdy

dy

f (x, y)dx

D

c

2 ( y)

до інтеграла виду:

 

 

 

b

2 ( x)

f (x, y)dxdy

dy

f (x, y)dx .

D

a

2 ( x)

Область інтегрування D обмежена лініями: y 0, x 0, x e y або y ln x

Якщо внутрішнє інтегрування провести по у, а зовнішнє – по х, то задану область D треба розглядати як правильну в напрямі осі OY . Оскільки лінія, на якій містяться точки входу в область, задана двома різними рівняннями, то дану область треба розробити на дві частини D1 i D2 . Маємо

D1

0

y

1, 0

x

1 ;

D2

ln x

y

1,1

x

e ;

1

e

e

1

I

dy f (x, y)dy

 

dx f (x, y)dy .

0

0

1

ln x

Завдання

1. Обчислити інтеграли або довести їх розбіжність:

а) xe x 2 dx ; б)

 

dx

 

 

2

dx

 

 

dx

 

3

xdx

 

; в)

 

; г)

 

; д)

 

1 x2 x 1

 

x 1 2

2 x ln x

 

x 2 1 2

0

 

1

 

 

 

2. Змінити порядок інтегрування:

0

x

1

y3

2

2 y

1

2 x 2

 

а) dx f x, y dy ; б) dy f x, y dx

 

dy f x, y dx.; в) dx

f x, y dy.

1

x 2

0

0

1

0..

0

x

Питання для самоконтролю

1.Що називається невласним інтегралом першого роду?

2.Що називається невласним інтегралом другого роду?

3.Яке значення називають подвійним інтегралом?

4.У чому полягає геометричний зміст подвійного інтеграла?

5.Поняття повторного інтегралу.

6.Зв'язок між подвійним та повторним інтегралами.

Література [1,2,4]

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 25,26 Тема 13. Економічна динаміка та її моделювання: диференціальні та

різницеві рівняння

Мета заняття. Вивчення теми надасть студентам можливість вивчити види диференціальних рівнянь та методи їх розв‟язання.

План заняття

1.Звичайні диференціальні рівняння.

2.Загальний розв‟язок диференціального рівняння та його властивості.

3.Диференціальні рівняння першого порядку.

4.Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними.

5.Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Звичайні диференціальні рівняння Розв'язок різноманітних геометричних, фізичних а також економічних задач часто

зводяться до рівнянь, які пов‟язують незалежні змінні, які характеризують ту чи

іншу задачу, з деякою функцією цих змінних і похідними цієї функції різних

порядків.

Означення. Диференціальним рівнянням називається рівняння, яке пов‟язує незалежні змінні, їх функції і похідні (або диференціали) цієї функції.

Означення. Якщо диференціальне рівняння має одну незалежну змінну, то воно називається звичайним диференціальним рівнянням, якщо ж незалежних змінних дві або більше, то таке диференціальне рівняння називається

диференціальним рівнянням в частинних похідних.

Означення. Найвищій порядок похідних, які входять в рівняння, називається

порядком диференціального рівняння.

Наприклад.

x3 y

8 y x 5 0 - звичайне диференціальне рівняння 1–го порядку. В

загальному вигляді записується F(x, y, y )

0 .

x

d 2 y

xy

dy

x2

y - звичайне диференціальне рівняння 2–го порядку. В

dx2

dx

 

 

 

 

 

загальному вигляді записується F(x, y, y , y ) 0

Означення. Загальним розв’язком диференціального рівняння називається

така диференційована функція y= (x, C),

яка при підстановці в початкове рівняння

замість невідомої функції обертає рівняння в тотожність.

Властивості загального розв‟язку

1)Так як постійна С – довільна величина, то взагалі кажучи диференціальне рівняння має нескінченну множину розв‟язків.

2)За деяких початкових умов х=х0, у(х0)=у0 існує таке значення С=С0, при якому розв‟язком диференціального рівняння є функція у= (х, С0).

Означення. Розв'язок виду у= (х, С0) називається частинним розв’язком

диференціального рівняння.

Означення. Задачею Коші (Огюстен Луі Коші (1789-1857)- французький математик) називається знаходження будь-якого частинного розв‟язку диференціального рівняння виду у= (х, С0), що початковим умовам у(х0)=у0.

Теорема Коші (теорема про існування і єдиність розв‟язку диференціального

рівняння 1- го порядку). Якщо функція f(x, y) неперервна в деякій області

D в

площині xOy і має в цій області неперервну частинну похідну y

f (x, y) , то якою б

не була точка (х00) в області D, існує єдиний розв’язок y (x)

рівняння y

f (x, y)

, який визначений на деякому інтервалі, який містить точку х0, і приймає при х =

х0 значення (х0) = у0, тобто існує єдиний розв’язок диференціального рівняння.

Означення. Інтегралом диференціального рівняння називається будь-яке рівняння, що не містить похідних, для якого дане диференціальне рівняння є

наслідком.

Означення. Інтегральною кривою називається графік y= (x) розв‟язку

диференціального рівняння на площині xOy .

Означення. Особовим розв’язком диференціального рівняння називається таке рішення, в усіх точках якого умова єдиності Коші не виконується, тобто в

околі деякої точки (х, у) існує не менш двох інтегральних кривих.

Особові розв‟язки не залежать від постійної С.

Особові розв‟язки не можна отримати із загального розв‟язку ні за яких

значеннях постійної С. Не кожне диференціальне рівняння має особові розв‟язки.

Диференціальні рівняння першого порядку.

Означення. Диференціальним рівнянням першого порядку називається

співвідношення, яке пов‟язує функцію, її першу похідну і незалежну змінну, тобто співвідношення виду:

F(x, y, y ) 0

Якщо таке співвідношення привести до виду yf (x, y) то це диференціальне рівняння першого порядку буде називатись рівнянням, розв’язаним відносно похідної.

Перетворимо такий вираз далі:

dy

f (x, y); dy f (x, y)dx; f (x, y)dx dy 0;

 

dx

 

Функцію f(x,y) запишемо у вигляді: f (x, y)

P(x, y)

, Q(x, y) 0; тоді при

Q(x, y)

 

 

підстановці в отримане вище рівняння маємо:

 

 

P(x, y)dx Q(x, y)dy 0

- диференціальна форма рівняння першого порядку.

Розглянемо типи рівнянь першого порядку і методи їх розв‟язку.

Рівняння виду y’ = f(x)

Нехай функція f(x) – визначена і неперервна на деякому інтервалі a<x<b. В

такому випадку всі розв‟язки даного диференціального рівняння знаходяться як y f (x)dx C . Якщо задані початкові умови х0 і у0, то можна визначити постійну

С.

Рівняння з відокремлюваними змінними

Означення. Диференціальне рівняння yf (x, y) називається рівнянням з відокремлюваними змінними, якщо його можна записати у вигляді

y (x) ( y) .

Таке рівняння можна зобразити також у вигляді:

y

(x) ( y) 0; dy (x) ( y)dx

0;

dy

(x)dx

0 при ( y) 0;

 

 

 

 

( y)

 

 

 

 

 

 

 

Перейдемо до нових позначень

(x)

 

X (x);

1

Y ( y);

 

 

 

 

 

( y)

 

 

 

 

 

 

 

 

Отримаємо:

X (x)dx

Y( y)dy 0;

 

X (x)dx Y ( y)dy C .

Після знаходження відповідних інтегралів отримаємо загальний розв‟язок диференціального рівняння з відокремлюваними змінними.

Якщо задані початкові умови, то при їх підстановці в загальний розв‟язок знаходиться постійна величина С, а, відповідно, і частинний розв‟язок.

Однорідні рівняння

Означення. Функція f(x, y) називається однорідною n–го виміру відносно своїх аргументів х і у, якщо для будь-якого значення параметра t (окрім нуля)

виконується тотожність:

f (tx, ty) t n f (x, y).

 

Означення. Диференціальне рівняння виду

y f (x, y) називається

однорідним, якщо його права частина f(x,y) є однорідна функція нульового виміру відносно своїх аргументів.

Будь-яке рівняння виду P(x, y)dx Q(x, y)dy 0 є однорідним, якщо функції P(x,

y) і Q(x, y) – однорідні функції однакового виміру.

Розв'язок будь-якого однорідного рівняння оснований на зведенні цього

рівняння до рівняння з відокремлюваними змінними.

Розглянемо однорідне рівняння yf (x, y).

Так як функція f(x,y) – однорідна нульового виміру, то можна записати:

f (tx,ty) f (x, y).

Так як параметр t довільний, припустимо, що t

1

. Отримаємо:

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x, y)

f 1,

y

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Права частина отриманої рівності залежить фактично лише від одного

аргументу u

y

, тобто

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x, y)

y

(u);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

Початкове диференціальне рівняння таким чином можна записати у вигляді:

 

 

y

(u)

 

 

Далі заміняємо

y = ux, y

u x ux .

 

 

 

 

u x ux

(u); u x u

(u); u

(u) u

;

 

x

 

 

 

 

 

таким чином, отримали рівняння з відокремлюваними змінними відносно невідомої функції u :

 

du

 

dx

;

du

 

 

dx

C .

 

(u) u

 

x

(u)

u

 

x

 

 

 

 

 

Далі, замінивши допоміжну функцію u

на її вираз через х і у і обчисливши

інтеграли, отримаємо загальний розв‟язок однорідного диференціального рівняння.

Рівняння, які зводяться до однорідних

 

 

ax

by

c

Розглянемо рівняння виду:

y f

 

 

 

.

a1 x

b1 y

c1

Якщо визначник

a

b

0,

то змінні можуть бути відокремлені підстановкою

 

 

a1

b1

 

 

 

 

 

 

x u ;

y v

; де

і

- розв‟язки системи рівнянь

ax

by

c

0 .

 

 

 

 

 

 

a1 x

b1 y

c1

0

Лінійні рівняння

Означення. Диференціальне рівняння називається лінійним відносно невідомої функції і її похідної, якщо воно може бути записано у вигляді:

y P(x) y Q(x),

при цьому, якщо права частина Q(x) дорівнює нулю, то таке рівняння називається

лінійним однорідним диференціальним рівнянням, якщо права частина Q(x) не дорівнює нулю, то таке рівняння називається лінійним неоднорідним

диференціальним рівнянням. P(x) і Q(x) - функції неперервні на деякому проміжку a<x<b.

Лінійні однорідні диференціальні рівняння Розглянемо методи знаходження загального розв‟язку лінійного однорідного

диференціального рівняння першого порядку виду y P(x) y 0.

Для цього типу диференціальних рівнянь відокремлювання змінних не є

складністю:

 

 

 

 

 

dy

P(x)dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

y

 

 

 

 

P(x)dx ln

C

;

 

 

ln

 

y

 

P(x)dx;

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний розв‟язок:

y Ce

P ( x)dx .

Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння

Для інтегрування лінійних неоднорідних рівнянь (Q(x) 0) застосовують два методи: метод Бернуллі і метод Лагранжа.

Метод Бернуллі

(Якоб Бернуллі (1654-1705) – швейцарський математик.)