[Література]

41, 45, 49, 50, 51, 53

Тема 16. Реструктуризація і санація підприємства

Мета роботи:засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань проформи реструктуризації та механізм санації підприємства

Питання для самостійного вивчення

1. Система виживання підприємства (організації) та її основні економічні параметри.

2. Характерні риси кризової ситуації на підприємстві.

3. Реструктуризація підприємства (організації) та її можливі форми.

4. Механізм санації, її практика та ефективність.

Методичні рекомендації

Вивчення теми “Реструктуризація і санація підприємств (організацій)” доцільно розпочати з розгляду проблеми виживання підприємства у ринкових умова господарювання. При цьому слід сконцентрувати увагу на розгляді головних економічних параметрів систем виживання. Далі необхідно надати характеристику кризової ситуації та виділити головні організаційні заходи і необхідні джерела фінансової допомоги задля виживання підприємства і його виходу з кризової економічної ситуації.

Реструктуризація є найбільш радикальним заходом у системі виживання і виходу з економічної кризи, припинення спаду виробництва та його стабілізації. Необхідно розглянути її суттєву характеристику, сконцентрувавши увагу на можливих формах реструктуризації підприємства: конверсії, розукрупненні і диверсифікації виробництва. При цьому слід звернути увагу не тільки на вітчизняний, але і зарубіжний досвід реструктуризації суб’єктів господарювання.

Кризові явища в економіці, спричинені зниженням купівельної спроможності населення і падіння виробництва, зумовлюють необхідність докорінної перебудови існуючої системи виробництва. Вона може бути практично реалізована шляхом проведення реструктуризації і санації підприємств, які потенційно є конкурентоспроможними, або ж ліквідація збиткових підприємств.

Метою проведення реструктуризації є створення таких господарюючих суб'єктів, які здатні виготовляти конкурентоспроможну продукцію, бути технічно забезпеченими і фінансово дієздатними.

Реструктуризація на рівні підприємства стосується перебудови всіх сфер його діяльності, починаючи від виробничо-технічних та організаційних систем і завершуючи фінансовими аспектами і проблемами власності. В кінцевому підсумку будь-яка реструктуризація має забезпечувати платоспроможність підприємств, що обумовлюється зменшенням витрат, підвищенням продуктивності праці, запровадженням нової технології, модернізацією обладнання.

Процес реструктуризації може бути спричинено низкою зовнішніх та внутрішніх причин.

Зовнішні фактори реструктуризації:

- технологічний прогрес;

- міжнародна економічна;

- докорінні зміни на ринках розвинутих;

- зміни соціально-економічних ;

- політика уряду.

Внутрішні фактори реструктуризації:

- незадовільний рівень загального менеджменту;

- слабкий фінансовий менеджмент з питань: управління грошовими потоками, прийняття інвестиційних рішень, управління затратами;

- не конкурентоспроможність продукції;

- високі затрати;

- слабка робота служби маркетингу;

- конфлікт інтересів.

Таким чином, реструктуризація в широкому розумінні передбачає комплексність змін, а не зміни тільки однієї сфери функціонування (маркетинг, фінанси, виробництво); є постійним інструментом управління, а не реалізацією одноразової мети; може охоплювати майнові перетворення як елемент змін; підлягає модифікації і корегуванню в ході реалізації.

Характер та особливості реструктуризаційних процесів значною мірою залежать від виду реструктуризації, до яких належать: часткова (обмежена); комплексна, санаційна (відновна), адаптаційна (прогресивна), випереджаюча, управлінська, технічна, економічна, фінансова, оперативна, стратегічна реструктуризація та реструктуризація власності.

Етапи процесу реструктуризації

1. Усвідомлення необхідності змін.

2. Формування команди.

3. Діагностика стану підприємства, виявлення існуючих проблем.

4. Визначення цілей.

5. Розробка бізнес-плану реструктуризації.

6. Реалізація бізнес-плану реструктуризації.

7. Моніторинг реалізації бізнес-плану.

8. Коригуючи дії.

Доцільно навести поняття санації і розглянути її механізм та мету проведення. При вивченні цього питання слід розглянути та обговорити програму санаційних заходів фінансово-економічного характеру. При цьому необхідно схарактеризувати особливості державної підтримки проведення санації потенційно конкурентоспроможних підприємств.

Слово "санація" походить від латинського "напаге", що означає оздоровлення або одужання.

Санація — система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової і виробничої структури боржника.

Санацію підприємство проводить у трьох основних випадках: до порушення кредиторами справи про банкрутство, якщо підприємство звертається до зовнішньої допомоги у спробі вийти з кризового стану; якщо підприємство, звернувшись до господарського суду із заявою про банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації (характерно для державних підприємств); якщо рішення про проведення санації виносить господарський суд на основі одержаних пропозицій задовольнити вимоги кредиторів до боржника і виконати його зобов'язання перед бюджетом. Залежно від масштабів кризового стану підприємства й умов надання йому зовнішньої допомоги виділяють два види санації:

а) без зміни статусу юридичної особи;

б) зі зміною статусу юридичної особи підприємства.

Протягом трьох місяців із дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, який повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути:

- реструктуризація підприємства;

- перепрофілювання виробництва;

- закриття нерентабельних виробництв;

- відстрочка та (або) розстрочка платежів, списання частини боргів, про що укладається мирова угода;

- ліквідація дебіторської заборгованості;

- реструктуризація активів боржника;

- продаж частини майна боржника;

- інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Розглядаючи наступне питання семінару, студентам необхідно звернути увагу на понятті злиття підприємств та основних його форм.

Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Ліквідатор — фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

При визнанні боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, строк якої не може перевищувати дванадцяти місяців.

Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на правах власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, входять до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах.

Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

На завершення слід звернути увагу на ефективність санації та її результативність.