2. Основні категорії статистики

Свій предмет статистика вивчає за допомогою категорій, тобто понять, що відображають найбільш загальні й суттєві властивості, ознаки, зв’язки та відношення предметів і явищ об’єктивного світу.

З поняттям про предмет статистики тісно пов’язані такі категорії, як статистична закономірність і статистична сукупність.

Закономірність – повторюваність, послідовність і порядок змін у масових процесах і явищах. Статистична закономірність – форма виявлення причинного зв'язку, який знаходить відображення в послідовності, регулярності, повторюваності подій з достатньо високим ступенем імовірності, якщо причини, що породжують подію, не змінюються або змінюються незначно.

Закономірності масових соціально-економічних явищ властиві лише сукупностям і за своєю природою статистичні. Об’єктивною основою їх існування є складне переплетення причин, які формують масовий процес. Серед цих причин є основні, загальні для всіх подій масового процесу, і другорядні, індивідуальні для кожного елементу сукупності, але випадкові для маси. Якщо числа подій великі, вплив випадкових причин взаємно врівноважується.

Закономірності масового процесу властиві лише сукупностям. Саме сукупність, а не окремий елемент, є тією базою реального світу, відносно якої стає можливим встановлення конкретних законів.

Статистична сукупність – це множина елементів, поєднаних умовами існування й розвитку, які мають певні спільні умови та причини, але відрізняються один від одного окремими ознаками. Наприклад, під час вивчення кваліфікаційного рівня робітників підприємства елементом сукупності є окремий робітник, при цьому обсяг сукупності визначається межами підприємства (чисельністю його робітників). Елемент сукупності (робітник) є носієм ознаки (кваліфікаційного рівня).

Сукупності можуть бути як однорідними, так і різнорідними.

Однорідна – це така сукупність, де одна чи декілька суттєвих ознак її об’єктів, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць. Сукупність виявляється однорідною саме з точки зору цих ознак.

Сукупність, яку складають явища різного типу, є різнорідною. Сукупність може бути однорідною в одному відношенні та різнорідною в іншому. У кожному окремому випадку однорідність сукупності встановлюється шляхом проведення якісного аналізу, визначення змісту суспільного явища, що вивчається. Наприклад, з точки зору отримання вищої освіти, всі студенти університету чи академії створюють однорідну сукупність, проте з точки зору набуття певної спеціальності, ця сукупність стає неоднорідною.

Сукупність складають окремі одиниці сукупності, які мають спільні риси або ознаки.

Одиниця сукупності – це первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак та основою обліку. Так, усіх робітників підприємства можна розглядати як статистичну сукупність. Кожен робітник – це елемент сукупності, який має спільні ознаки: стать, вік, кваліфікацію, стаж роботи тощо. Проте кожний елемент сукупності відрізняється рівнем певної ознаки.

Специфічною рисою статистики є узагальнення даних по сукупності в цілому. Передумовою і початком такого узагальнення має бути вимірювання, тобто приписування явищу числових значень. Статистичним еквівалентом властивостей, притаманних елементам сукупності, є ознака. Кожний елемент сукупності характеризується низкою ознак, значення яких змінюється від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називається варіативною. Відмінність, коливання значень ознаки у сукупності називається варіацією. Здатність ознаки до коливань називається варіабельністю.

Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. За характером відображення властивостей одиниць сукупності, які вивчаються, ознаки поділяються на дві групи – кількісні та якісні.

Рівень значення ознаки окремих елементів вимірюється за допомогою шкали – набору властивостей явища і відповідних їм значень. Теоретично існує багато типів шкал, але у статистиці виділяють три: метричну, номінальну та порядкову або рангову.

До основних категорій, якими оперує статистика, належить також статистичний показник. Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічних явищ та процесів в умовах якісного визначення, тобто це міра якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу. Статистичний показник – це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких воно належить (що, де, коли, яким чином підлягає вимірюванню).

Статистичні показники слід відрізняти від статистичних даних.

Статистичні дані – це окремі числові значення статистичних показників. Вони завжди визначені не тільки якісно, а й кількісно, і залежать від конкретних умов місця та часу.

Складність та багатогранність соціально-економічних явищ вимагає для їх усебічного, комплексного вивчення системи статистичних показників.

Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників. Вона відображає взаємозв’язки, що об’єктивно існують між явищами. Іншими словами, система показників відображає стан та розвиток масових соціально-економічних явищ з різних боків.

Така система пов’язана логікою дослідження і часто являє собою ієрархічну структуру, де показники вищих рівнів обчислюються на основі показників нижчих рівнів. Система статистичних показників охоплює всі боки життя суспільства на різних рівнях: країна, регіон (макрорівень), підприємство, фірма, сім’я тощо (мікрорівень).

Системам статистичних показників притаманні такі особливості:

• вони носять історичний характер (змінюються умови життя населення, суспільства, змінюються й системи статистичних показників)

• методологія розрахунку статистичних показників постійно вдосконалюється.