1) Провадження в господарському суді першої інстанції;

2) провадження в апеляційній інстанції;

3) провадження в касаційній інстанції;

4) перегляд за ново виявленими обставинами судових актів господарського суду, що вступили в законну силу;

5) виконання судових актів.

Однак можна ще вести мову про досудовий порядок врегулювання спорів за допомогою претензійної роботи, як стадію, що передує зазначеним, хоча вона не завжди має місце.

Кожна стадія господарського процесу має свій зміст, охоплює собою визначену сукупність процесуальних дій, спрямованих на досягнення самостійної мети: вирішити спір по суті, перевірити правильність прийнятого рішення, привести його у виконання і т.д.

2. Господарські процесуальні правовідносини

Господарські процесуальні правовідносини — урегульовані нормами господарського процесуального права відносини, що виникають між господарським судом і іншими учасниками процесу при розгляді і вирішенні господарських спорів, а також у процесі перевірки законності й обґрунтованості прийнятих рішень та їх наступному виконанні.

Господарські процесуальні правовідносини мають певну структуру: 1) суб’єкти: сторони: позивач та відповідач, господарський суд, експерти, свідки, треті особи тощо; 2) Об’єкт: суперечки з приводу майнових прав, суперечки з приводу власності, суперечки з приводу немайнових прав та інтересів; 3) Зміст: юридичний обов’язок, суб’єктивне право, юридичний факт.

Підставою виникнення господарських процесуальних правовідносин є юридичні факти. Як юридичні факти виступають, як правило, процесуальні дії, вчинені в терміни, установлені законом або призначені господарським судом.

Суб'єктами господарських процесуальних відносин виступає господарський суд, з одного боку, сторони й інші учасники процесу — з іншої. Тому всіх суб'єктів господарського процесуального правовідносини в залежності від того, на якій стороні правовідносини вони виступають, можна розділити на двох груп: 1) суди; 2) учасники процесу.

Господарський суд — обов'язковий суб'єкт процесуальних правовідносин, орган влади, наділений повноваженнями по здійсненню правосуддя шляхом вирішення конкретних економічних спорів. Суд не тільки обов'язковий, але і вирішальний суб'єкт господарських процесуальних правовідносини. Владні повноваження суду виявляються одночасно як його права й обов'язки, для виконання яких суди роблять численні процесуальні дії.

Особливе положення суду як суб'єкта господарських процесуальних правовідносин визначається конституційними принципами правосуддя і статусом суддів.

Між суб’єктами господарювання, що вступають в суперечку існують матеріальні правовідносини. Саме в зв'язку з порушенням матеріальних прав у сторін виникає суперечка і необхідність дозволу його в суді. Процесуальні правовідносини складаються в процесі розгляду справи із судом (суддею) і учасниками суперечки. Між самими ж учасниками суперечки процесуальні відносини не виникають.

Об'єктом господарських процесуальних відносин виступають економічні суперечки господарюючих суб’єктів віднесені до підвідомчості господарських судів.

Таким чином, господарські процесуальні правовідносини як самостійний вид суспільних правовідносин мають ряд специфічних особливостей:

— вони виникають тільки в зв'язку з розглядом і вирішенням економічних спорів, а тому можуть існувати тільки в процесуально-правовій формі і не існують у формі фактичних відносин, поза господарським процесом;

— суб'єктами господарських процесуальних відносин є тільки юридичні особи і громадяни-підприємці. Одним з обов'язкових суб'єктів цих відносин завжди є господарський суд, що вирішує суперечки;

— підставою до порушення справи в господарському суді і виникненню господарських процесуальних правовідносин є можливе правопорушення або заперечення одною організацією, громадянином-підприємцем прав або охоронюваних законом інтересів іншого суб'єкта господарювання;

— правильний і оперативне вирішення господарських спорів здійснюється з метою забезпечення законності в господарських відносинах;

— суб'єкти господарського процесу у своїй діяльності по вирішенню спору зв'язані нормами господарського процесуального права, що створюють формалізований порядок їхніх відносин і дій при вирішенні спорів.