Висновки до шостого питання

Відповідно до чинного законодавства транспортні засоби в Україну ввозяться:

• для постійного користування;

• тимчасового користування;

• реалізації;

• транзиту.

7. Розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем

Відповідно до ст. 166 МКУ обов'язково потрібно передати митному органу для зберігання такі товари:

1. не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законом заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України в день їх ввезення;

2. які ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають обкладенню податками і зборами, якщо вони не сплачені;

3. які до закінчення строків тимчасового зберігання підприємствами, встановлених першою — третьою частинами ст. 108 МКУ, не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; зазначені товари можуть зберігатися на складах митних органів протягом трьох місяців;

4. які заявлені у режим відмови на користь держави відповідно до ст. 246 МКУ.

Товари, які потрібно обов'язково передати для зберігання митному органу (крім валютних цінностей), зберігаються на складах митних органів.

Валютні цінності, передані митному органу на зберігання, депонуються в уповноважених банках України.

Під складами митних органів розуміють приміщення, ре­зервуари, криті та відкриті майданчики, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів.

Крім товарів, зазначених вище, на складах митних органів можуть зберігатися (відповідно до ст. 168 МКУ):

1. товари, що знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем відповідно до ст. 99 МКУ;

2. товари, що вивозяться за межі митної території України та після закінчення митного оформлення зберігаються під митним контролем до фактичного їх вивезення;

3. товари і транспортні засоби, які перебувають у режимі транзиту відповідно до ст. 200 МКУ; зазначені товари можуть зберігатися на складах митних органів протягом трьох місяців;

4. товари, які перебувають у режимі митного складу відповідно до ст. 212 МКУ, зазначені товари можуть зберігатися на складах митних органів протягом строків, установлених ст. 214 МКУ;

б) зразки товарів та техніко-технологічна документація, взяті митними органами для проведення класифікації товарів відповідно до ст. 314 МКУ;

6. зразки товарів та документація, одержані митними органами під час здійснення верифікації сертифікатів відповідно до ст. 316 МКУ;

7. проби та зразки товарів, необхідні для проведення експертизи у справах про порушення митних правил, взяті відповідно до ст. 382 МКУ;

8. товари і транспортні засоби, вилучені відповідно до ст. 377 МКУ.

Інші товари можуть зберігатися на складах митних органів протягом строків, що визначаються законодавством.

Товари, заявлені у різні митні режими, повинні зберігатися на складах митних органів окремо, з дотриманням порядку, встановленого законодавством для відповідних митних ре­жимів.

Товари, що потребують спеціальних умов зберігання чи спе­ціального обладнання, не можуть зберігатися на складах мит­них органів, на яких не можуть бути створені відповідні умови чи відсутнє відповідне обладнання.

Порядок роботи складу митного органу визначається спе­ціально уповноваженим центральним органом виконавчої вла­ди в галузі митної справи.

Митні органи, на складах яких зберігаються товари і транс­портні засоби, несуть відповідальність за їх втрату або пошко­дження в порядку, встановленому законом.

За ст. 170 МКУ підприємства, які зберігають товари на скла­дах митних органів під митним контролем, можуть з дозволу та під контролем цих органів здійснювати з зазначеними това­рами операції, передбачені ст. 63 МКУ, а також:

1. підготовку товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, упакування та перепакування);

2. змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик і властивостей, що істотно відрізняють її від вихідних складових;

3. прості складські операції.

Товари, що зберігаються під митним контролем (крім не пропущених під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законом заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України в день їх ввезення), за якими влас­ник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, зазначених у першій та другій частинах ст. 169 МКУ, підлягають реалізації, про що відповідний мит­ний орган повідомляє власника зазначених товарів не пізніш як за два тижні до закінчення строків зберігання.

Товари — предмети порушення митних правил, а також то­вари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортні засоби, які використовувалися для переміщення цих товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, конфісковані за рішенням суду, підляга­ють реалізації, а у випадках, передбачених законом, — без­оплатному переданні у володіння і користування або знищенню у строки, встановлені законом для виконання судових рішень.

Товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товари — предмети порушення мит­них правил, вилучені відповідно до цього Кодексу, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності.

Товари, від яких власник відмовився на користь держави, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законом безоплатній передачі у володіння і користування або знищен­ню у строки, встановлені законом.

Зазначені товари і транспортні засоби реалізуються на мит­них аукціонах, товарних біржах або через підприємства тор­гівлі в порядку, встановленому законодавством.

Реалізація здійснюється з нарахуванням усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначених то­варів, транспортних засобів через митний кордон України, за ставками, чинними на день реалізації, якщо такі податки і збо­ри не були попередньо сплачені.

Порядок розпорядження окремими видами товарів, які не підлягають реалізації, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Митні аукціони організуються у порядку, що встановлюєть­ся Кабінетом Міністрів України.

Валюта України, іноземна валюта, конфісковані за рішення­ми судів, перераховуються до Державного бюджету України.