Мета заняття:

Ознайомити слухачів з загальною характеристикою правил ввезення - вивезення товарів та інших предметів через митний кордон України, зокрема національної та іноземної валюти, транспортних засобів, особистих речей та товарів громадян, культурних та історичних цінностей, ювелірних виробів, тощо. Також, ознайомитися з питаннями розпорядження товарами, що знаходяться під митним контролем, митними процедурами на різних видах транспорту.

1. Загальна характеристика правил ввезення — вивезення товарів та інших предметів через митний кордон України

Основні правові принципи переміщення предметів через митний кордон України затверджені в ст. 91—153 розділів 4-6 Митного кодексу України.

Відповідно до законодавства України всі особи на рів­них засадах мають право на ввезення в Україну та виве­зення з неї предметів (товарів) і транспортних засобів. Обмежування або позбавлення такого права може застосовуватися тільки у випадках, передбачених МК та ін­шими законодавчими актами України. Так в ст.96 МК зазначено, що ввезення в Україну, вивезення з України та транзит через її територію товарів окремих видів можуть заборонятися законами України.

Згідно ст.97 МК встановлено, що не можуть бути пропущені через митний кордон України товари:

1) заборонені до ввезення в Україну;

2) заборонені до вивезення з України;

3) заборонені до транзиту через митну територію України;

4) щодо яких не було здійснено митне оформлення;

5) які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до загальновизнаних норм, якщо предмети чи транспортні засоби, які заборонено ввозити, все ж таки перетну­ли митний кордон України, то вони мають бути негайно вивезені з території України (чи навпаки повернені на неї), якщо законо­давством не передбачена їх конфіскація.

Якщо не має можливості негайно вивезти предмети чи транс­портні засоби, вони передаються на зберігання на склади тимча­сового зберігання, власниками яких є митні органи. Термін збері­гання не може перевищувати 3-х діб. Усі витрати на перевезення та зберігання товарів і транспортних засобів покладаються на особу, яка їх ввезла (перевізник, власник).

Переміщення товарів і транспортних засобів відбувається у митному режимі, який вибирає особа, що здійснює їх переміщен­ня. Митний орган має право встановлювати свій митний режим.

До основних принципів належать обов'язковість митного оформлення і митного контролю всіх предметів, що перемі­щуються через митний кордон України. При цьому форми мит­ного контролю можуть бути різними, їх обирають посадові особи митного органу, які проводять митний огляд у кожному конкрет­ному випадку.

Важливим принципом є положення, що всі предмети і транс­портні засоби можна переміщувати через митний кордон України тільки в місцях розташування митниць. В ст. 95 МК зазнача­ється, що в інших місцях предмети можуть бути переміщені че­рез митний кордон тільки за згодою митниці.

Митне законодавство України визначає правила транзитно­го переміщення товарів і транспортних засобів через територію держави.

Держава визначає шляхи та напрямки транзиту. Це завдання покладається на Кабінет Міністрів України. Пригадаємо з історії, що ще Катерина II підкреслювала вигідність для держави транзи­ту для розвитку транспортної системи.

Відповідно до політичних та економічних цілей держава може встановлювати квоти, обмеження на ввезення та вивезення окре­мих видів товару (кількісні та вартісні). Переважно це стосується предметів, що перевозять громадяни не як товарні партії.

Втім усім відома прихована боротьба держави і «човникового бізнесу». На кожне обмеження виникають нові хитрощі щодо ухилення від сплати митних платежів.

Згідно з чинним Митним кодексом товари пропускаються через митний кордон України з метою:

• вільного використання на митній території України;

• тимчасового ввезення (вивезення);

• транзиту через територію України.

На даний час у країні діють такі митні режими, які має вибирати особа, що переміщує товари через митний кордон:

1. випуску вільне використання (імпорт);

2. реімпорт;

3. транзит;

4. митний ліцензійний склад;

5. магазин безмитної торгівлі;

6. переробка на митній території;

7. переробка під митним контролем;

8. тимчасове ввезення (вивезення);

9) вільна економічна зона; 10) переробка за межами митної території; 11)експорт; 12)реекспорт;

13. знищення під митним контролем;

14. відмова на користь держави.

Згідно зі ст. 40 МКУ митному контролю підлягають усі то­вари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Переміщення товарів через митний кордон України здій­снюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, заліз­ничного, трубопровідного транспорту, а також лініями електро­передачі.

Залежно від наявності перевізника, відправника, одержува­ча, а також договору на перевезення товари переміщуються:

1. у вантажних відправленнях;

2. супроводжуваному багажі;

3. несупроводжуваному багажі;

4. ручній поклажі;

5. міжнародних поштових відправленнях;

6. міжнародних експрес-відправленнях.

Переміщення товарів через митний кордон України у ван­тажних відправленнях відбувається при здійсненні експорт­но-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Переміщення товарів через митний кордон України у між­народних поштових відправленнях відбувається в упакова­них та оформлених відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил користування послугами поштово­го зв'язку листах, бандеролях, спеціальних мішках з познач­кою "М", невеликих пакетах, поштових посилках, відправлен­нях прискореної пошти з позначкою "ЕМ8", які приймаються до пересилання за межі митної території України, доставля­ються в Україну або переміщуються територією України тран­зитом підприємствами поштового зв'язку.

Переміщення товарів через митний кордон України у між­народних експрес-відправленнях товарів та інших предметів, належним чином упакованих, відбувається під час перевезен­ня експрес-перевізником будь-якого виду транспорту з метою доставки одержувачу у визначений термін.

Переміщення товарів, що належать громадянам, здійсню­ється через митний кордон України у несупроводжуваному ба­гажі окремо від цих громадян або уповноважених ними осіб з оформленням багажних документів.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні за­соби, що переміщуються через митний кордон України.

При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна де­кларація, форма якої і порядок подання, оформлення й вико­ристання визначені Положенням про вантажну митну декла­рацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 9 червня 1997 р^;.

Митне оформлення імпортно-експортних операцій суб'єктів ЗЕД здійснюється оперативними підрозділами митниць, у зоні діяльності яких була проведена державна реєстрація суб'єкта ЗЕД, або митницею на кордоні та іншими митницями за пого­дженням з митницею призначення.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіоло­гічному, екологічному контролю та контролю за переміщен­ням культурних цінностей. Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення необхідних для цього товару видів контролю.

Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на мит­ному кордоні України.

Пункт пропуску через державний кордон України — це спе­ціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (на аерод­ромах), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна і є одним з елементів митної інфра­структури.

Пункти пропуску поділяються:

• за видами сполучення — на залізничні, автомобільні, морські, річкові, повітряні, пішохідні, поромні;

• за категоріями — на міжнародні (пропуск через кордон громадян і транспортних засобів усіх держав); міждержавні (пропуск через кордон громадян і транспортних засобів України і суміжної держави); місцеві (спрощений пропуск через кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях, районах, та транспортних засобів, що їм належать);

• за характером транспортних перевезень — на пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські;

• за режимом функціонування — на постійні, тимчасові;

• за часом роботи — на цілодобові та такі, що працюють у визначений час.

Режим у пунктах пропуску через державний кордон Украї­ни — порядок перебування та пересування всіх осіб і транспор­тних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропор­тів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов'язаної з пропуском че­рез державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, — визначається відповідно до зако­нодавства України Державною прикордонною службою Украї­ни разом із компетентними органами (зокрема ДМСУ).

Ст. 93 МКУ передбачено, що у разі ввезення товарів на мит­ну територію України декларант заздалегідь повинен повідо­мити відповідний митний орган про намір ввезти ці товари.

У разі вивезення товарів за межі митної території України декларант попередньо повідомляє відповідний митний орган про намір вивезти ці товари. Митний орган визначає час і місце доставки зазначених товарів для здійснення митного контро­лю та митного оформлення. Порядок подання такого повідом­лення належить до попередніх операцій, що виконуються до початку митного оформлення товарів і транспортних засобів та встановлюється спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади в галузі митної справи.

Товари, які потрібно обов'язково передати для зберігання митному органу (крім валютних цінностей), зберігаються на складах митних органів.

Крім товарів, зазначених у ст. 166 МКУ, на складах митних органів можуть зберігатися:

1. товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем відповідно до ст. 99 МКУ;

2. товари, що вивозяться за межі митної території України та після закінчення митного оформлення зберігаються під мит­ним контролем до фактичного їх вивезення;

товари і транспортні засоби, які перебувають у режимі транзиту відповідного ст. 200 МКУ

4. товари, які перебувають у режимі митного складу відповідно до ст. 212 МКУ;

5. зразки товарів та техніко-технологічна документація, взяті митними органами для проведення класифікації товарів відповідно до ст. 314 МКУ;

6. зразки товарів та документація, одержані митними орга­нами під час здійснення верифікації сертифікатів відповідно до ст. 316 МКУ;

7. проби та зразки товарів, необхідні для проведення екс­пертизи у справах про порушення митних правил, взяті від­повідно до ст. 382 МКУ;

8. товари і транспортні засоби, вилучені відповідно до ст. 377 МКУ.

Порядок роботи складу митного органу визначається спе­ціально уповноваженим центральним органом виконавчої вла­ди у сфері митної справи.

Товари і транспортні засоби з моменту пред'явлення митно­му органу і до їх випуску відповідно до обраного митного режиму можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним конт­ролем. Такі товари і транспортні засоби до завершення митного оформлення з дозволу відповідного митного органу розміщу­ються на складах тимчасового зберігання (далі — СТЗ).

З метою створення сприятливих умов та скорочення часу проведення митного контролю та митного оформлення митним органом може прийматися рішення про організацію СТЗ, що належать транспортно-експедиційним організаціям, які пере­міщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, чи іншим підприємствам, зі створенням зони митно­го контролю в межах таких складів. Як СТЗ можуть викорис­товуватися спеціально визначені й обладнані складські при­міщення, резервуари, криті чи відкриті майданчики, що при­значені для зберігання товарів і транспортних засобів та роз­міщуються в межах огородженої території.

Дозвіл видається на одне або декілька складських примі­щень, резервуарів, майданчиків митним органом, у зоні діяль­ності якого вони розташовані.

Обов'язкові вимоги до обладнання й місць розташування СТЗ, порядок видачі Дозволу на використання складського приміщення, резервуара, майданчика, порядок обліку складів тимчасового зберігання, подання звітності про товари, що зберігаються на СТЗ, визначається наказом ДМСУ від 7 жовт­ня 2003 р. № 674.

Склади тимчасового зберігання можуть бути закритого та відкритого типів. СТЗ закритого типу призначаються виключ­но для зберігання власником складу товарів, що належать йому. СТЗ відкритого типу призначаються для використання будь-якими особами.

Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних за­собів на складі тимчасового зберігання або на складі організа­ції — отримувача гуманітарної допомоги не може переви­щувати 3 місяців. Зазначений строк зберігання товарів і транспортних засобів за заявою декларанта може бути продов­жений ДМСУ, але не більше ніж на один місяць.

До закінчення строків зберігання зазначені вище товари і транспортні засоби, що тимчасово зберігаються під митним контролем, мають бути: задекларовані власником (чи уповно­важеною ним особою) до обраного митного режиму або пере­дані власником (чи уповноваженою ним особою) для зберіган­ня відповідному митному органу.

Із дозволу митного органу з товарами і транспортними засо­бами, митне оформлення яких не закінчено, може здійсню­ватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усу­нення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи мар­кування на цих товарах або їх упаковці.