І фігура
М – Р
S – М
S – Р
ІІ фігура
Р – М
S – М
S – М
ІІІ фігура
М – Р
М – S
S – Р
ІV фігура
Р – М
М – S
S – Р
Відповідно до цього кожна фігура має свої особливі правила щодо засновків. Засновки силогізму обумовлюють його висновок.
І фігура: 1) більший засновок має бути судженням загальним; 2) менший засновок має бути судженням ствердним. Наприклад:
Усі майбутні юристи (М) вивчають логіку (Р).
Студент Фоменко (S) – майбутній юрист (М).
Значить, студент Фоменко (S) вивчає логіку (Р).
ІІ фігура: 1) більший засновок має бути судженням загальним; 2) один із засновків – судження заперечне. Наприклад:
Усі докази у справі (Р) судом вивчено (М).
Факти, повідомлені громадянином Сидоренком (S) в суді не вивчено (М).
Факти, повідомлені громадянином (S) не є доказом у справі (Р).
ІІІ фігура: 1) менший засновок має бути ствердним; 2) висновок завжди частковий. Наприклад:
Усі підозрювані (М) визнали свою провину (Р).
Усіх підозрюваних (М) притягнено до кримінальної відповідальності (S).
Деякі особи, притягнені до кримінальної відповідальності (S) визнали свою провину (Р).
ІV фігура: 1) якщо більший засновок ствердний, то менший має бути загальним; 2) якщо один із засновків заперечний, то більший засновок буде загальним. Наприклад:
Деякі угоди (Р) – договори (М).
Усі договори (М) є цивільні правовідносини (S).
Отже, деякі цивільні правовідносини (S) є угодами (Р).
Кожна фігура силогізму має свої певні модуси (від лат. modus – спосіб, вид). Модуси силогізму являють різновиди фігур, які відрізняються одна від одної кількістю і якістю суджень, котрі складають їх засновок і висновок. Модуси категоричного силогізму записують літерами, котрими позначаються основні види суджень (А, Е, І, О). Трьома літерами позначають кількісно-якісні особливості більшого засновку (перша літера), меншого засновку (друга) і висновку (третя). Фігури категоричного силогізму мають 19 правильних модусів.
І фігура: ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО
ІІ фігура: ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО
ІІІ фігура: ААІ, ІАІ, АІІ, ЕАО, ОАО, ЕІО
ІV фігура: ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО
Відповідно до кількості засновків силогізму розрізняють скорочений,складнийіскладноскороченийкатегоричні силогізми.
Висновки з другого питання:
Таким чином, дедуктивним умовиводом є опосередкований умовивід, у якому висновок про окремий предмет класу робиться на підставі знання про цілий клас. Залежно від того, з яких суджень складається дедуктивний умовивід, із категоричних, умовних чи розподільних, розрізняють такі види дедуктивних умовиводів: категоричний силогізм, умовні силогізми і розподільні силогізми. Категоричний силогізм (простий дедуктивний умовивід) – це такий силогізм, у якому обидва засновки є категоричними судженнями. Відповідно до кількості засновків силогізму розрізняють скорочений, складний і складноскорочений категоричні силогізми.
Висновки з теми:
Таким чином, дедуктивний умовивід відіграє велику роль в мисленнєвій діяльності людини. Міркування набувають форми дедукції у тому випадку, коли одиничне явище підводиться під загальне знання. Однак на практиці дуже часто з’являється необхідність руху думки не тільки від загального знання до часткового, але й, навпаки, від часткового знання до загального. Ось чому не можна обмежиися застосуванням самої лише дедукції.