Тема 2. Конституційний процес в Україні

Основні етапи розвитку вітчизняного конституціоналізму. Державно-конституційні традиції українського козацтва. Пакти та Конституції законів і вільностей Війська Запорізького (Конституція Пилипа Орлика). Розвиток національної конституційної думки та спроби її втілення у державотворчі процеси у XIX на початку XX століть. Конституція Української Народної Республіки 1918 року. Конституційний розвиток Української РСР. Конституція України 1978 року: порівняльно-правовий аналіз із Конституцією України 1996 року. Розвиток конституційної реформи на основі Конституції України. Конституційне забезпечення політичної реформи в державі (з 2002 року). Основні напрями, мета, засоби конституційного реформування держави та суспільства.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки конституція сучасної правової держави виступає як основний і дієвий інструмент регулювання суспільних відносин. Вона повинна об’єднувати правову систему держави, надавати їй стабільності та впорядкованості. Тому таким важливим і важким був для України процес створення власної конституції.

Першим поштовхом, яким започатковувалися конституційні перетворення держави, стало ухвалення 16 липня 1990 р. Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет. У цьому документі проголошувався державний суверенітет Української РСР як верховна, самостійна, повна і неподільна влада Республіки в межах її території, а також незалежність та рівноправність у зовнішніх відносинах. Головною особливістю Декларації було визначення економічної самостійності УРСР, що давало передумови для побудови політичних та правових механізмів діяльності держави. Крім цього, важливим кроком на шляху формуваннядержави було те, що в галузі міжнародних відносин Україна проголошувалася суб’єктом міжнародного права, який має безпосередні стосунки з іншими державами, проводить самостійну діяльність в міжнародних організаціях.

Не менш важливим кроком у конституційній реформі в Україні було схвалення Верховною Радою України 19 червня 1991 р. Концепції Конституції України. Концепція декларувала загальні принципи майбутньої Конституції, її структуру та основні положення. Так, згідно з Концепцією основою Конституції України має бути ідея правової держави. Найвищою соціальною цінністю проголошена людина, її права, свободи та їх гарантії. Основним об’єктом конституційного регулювання мають бути відносини між громадянином, державою і суспільством. Вже на той час, до речі, вчені та політики розуміли, що Конституція повинна визначити пріоритет загальнолюдських цінностей, закріпити принципи соціальної справедливості, утвердити демократичний і гуманістичний вибір народу України, чітко показати прихильність України загальновизнаним нормам міжнародного права.

Саме в Концепції вперше в Україні конституційні норми визнавалися нормами прямої дії, що діють незалежно від існування законів або інших нормативних актів, які їх конкретизують.

Зокрема, в межах цієї теми необхідно виділити акти конституційного характеру, що конкретизують особливості генезису конституціоналізму в ті чи інші історичні часи. При цьому, слід пам’ятати, що мова йде не тільки про акти, а й про результати конституційної думки, а саме про наукові праці, твори, літописи, вчення тощо. Аналіз історії Конституції України періоду Київської Русі потребує ретельної характеристики форми, структури та змісту таких актів конституційного характеру, як Зборівський договір, Білоцерківський договір, Переяславські та інші гетьманські статті-конституції. Необхідно визначити роль цих актів у процесі становлення та розвитку конституціоналізму в Україні як державно-правової практики тощо.

Ключові слова: конституційний процес, етапи історичного розвитку Конституції України, акти конституційного характеру, звичаєве право, віче, “Руська Правда”, гетьманські статті – конституція, Конституція П. Орлика, Універсали Центральної Ради, українські радянські конституції, декларація, державний суверенітет, незалежність, державна влада, територіальне верховенство, економічна самостійність, національний суверенітет, конституційна реформа, політична реформа, політична (конституційна) криза.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати визначення таких термінів, якконституційний процес, акти конституційного характеру, звичаєве право, віче, “Руська Правда”, гетьманські статті – конституція, декларація, державний суверенітет, незалежність, державна влада, територіальне верховенство, економічна самостійність, національний суверенітет, конституційна реформа, політична реформа, політична (конституційна) криза тощо;

вмітивиділити акти конституційного характеру, що конкретизують особливості генезису конституціоналізму в ті чи інші історичні часи. При цьому, слід пам’ятати, що мова йде не тільки про акти, а й про результати конституційної думки, а саме про наукові праці, твори, літописи, вчення тощо. Аналіз історії Конституції України періоду Київської Русі потребує ретельної характеристики форми, структури та змісту таких актів конституційного характеру, як Зборівський договір, Білоцерківський договір, Переяславські та інші гетьманські статті-конституції. Необхідно визначити роль цих актів у процесі становлення та розвитку конституціоналізму в Україні як державно-правової практики. При характеристиці Конституції Української Народної Республіки 1918 року необхідно знати її структуру та основні положення, визначити місце цього акту як складової частини скарбниці національної конституційної думки. Досить важливим періодом конституційного процесу в Україні є радянський період. Актами, що характеризують цей період є українські радянські конституції 1919, 1929, 1937, 1978 років. Студенти повинні висвітлити позитивні та негативні риси цих конституцій. Особливої уваги заслуговує аналіз Конституції УРСР 1978 року в рамках порівняння її з Конституцією України 1996 року. Слід визначити роль Конституції УРСР у новітньому конституційному процесі. Останнім періодом конституційного процесу в Україні, що триває є новітній конституційний процес. Цей період характеризується постійними змінами, перетвореннями та реформаторськими настроями в суспільстві. Про це свідчать події, пов’язані з суверенністю та незалежністю нашої держави; з розробкою, підготовкою та прийняттям Конституції України; з проведенням конституційної та політичної реформ.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141 ; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С.15. — Ст. 2598.

2. Конституція (Основний Закон) України. Прийнята Верховною Радою УРСР 20 квітня 1978 року // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1978. — № 18. — Ст. 286.

3. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1990. — № 31. — Ст. 429.

4. Декларація прав національностей України від 1 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 799.

5. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 18. — Ст. 133.

6. Конституція України. Проект : ред. від 26 жовтня 1993 року // Голос України. — 1992. — 28 жовтня.

7. Про внесення змін до Конституції України : Закон України від 8 грудня 2004 року // Відомості Верховної Ради. — 2005. — № 2. — Ст. 44.

8. Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР : Закон УРСР від 5 липня 1991 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 33. — Ст. 445.

9. Про правонаступництво України : Закон України від 12 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 46. — Ст. 617.

10. Про проголошення незалежності України : Постанова Верховної Ради УРСР від 24 серпня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38. — Ст. 502.

11. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV // Офіційний вісник України від 1 жовтня 2010 року. — 2010. — № 72/1. Спеціальний випуск. — С. 7. — Ст. 2597.