Доктор Живаго міжособистісні стосунки в романі
Роман Б. Пастернаку “Доктор Живаго” показує нам стан інтелігенції в переломну епоху. Революції, що відбулися на початку століття, круто змінили тоді життя кожної окремої людини. Від революційних подій, як правило, чекають змін, хто радикальних, а хто поступових. Однак ті, хто підштовхує суспільство до революційного перевороту, часом не замислюються до яких наслідків у підсумку прийдуть. Не завжди революційна м’ясорубка веде тільки до позитивних результатів. Іноді це - стихія, бура, що змітає все на своєму шляху, навіть не оглядаючись по сторонах Тому для деяких це не новий етап на шляху до світлого майбутнього, а руйнівна й трагічна випадковість.
Та трагедія, що пережила інтелігенція на початку XX століття, і відбилася в романі “Доктор Живаго”. Сюжет добутку не концентрується тільки на випадкових, цікавих обставинах. Немов підводний плин історичні події, що відбуваються протягом усього роману, впливають на долі героїв И знаменита фраза з роману “свіча Горела на столі” стає центром не тільки любовної історії Лари і Юри.
Ця свіча стає поворотним моментом у долі головного героя, подібно історичним подіям того часу. І тим і іншим Живаго спочатку захоплюється, а потім усе більше разочаровивается. “Тому що навіть про загибель можна писати в повну фарбу, тільки коли вона суспільством уже переборена й воно знову перебуває в стані росту”, - так писав Пастернак у листі П. Н. Медведєву.
Переживши ці трагічні події, які принесли не тільки позитивні результати, письменник звернувся до пера. Таким чином, перед читачем поетапно відтвориться трагедія інтелігенції. Люди утворені, вони розуміли під революцією не тільки зміну будуючи, але й духовне переродження.
Душа Юрія сприйнятлива до добра, гармонії, краси, і, разом з тим, він чутливо реагує на історичні події. Творчо обдарована герой роману прагне до заняття своєю справою - лікуванням не тільки людських тіл, але і сердець. Його погляд силою обставин стає мірою і трагічної оцінкою обставин. Вірші Юрія - це підтримка і підтвердження надій і віри в довгоочікуване просвітління і звільнення особистості. Духовну свободу і звільнення від болісних земних протиріч він знаходить в почутті любові до Ларі.
Головних героїв роману - доктора Живаго і Лару - розділяють відстані, соціальний стан, але їм просто судилося зустрітися. З цими героями у твір входить тема любові. Ця любов доленосна, призначена героям понад. Це почуття стало виразом справжньої радості, пересилює страх смерті.
Велика частина роману наповнена очікуванням любові, зображення її різних іпостасей, її філософського осмислення. Але ось, нарешті, герої зустрічаються очима, і більше не можуть розлучитися ні на хвилину.
Велике значення мають у романі відносини Юрія Живаго із дружиною Тонею й з Ларою. Щира любов до дружини, матері його дітей. А любов до Лари зливається з любовю до самого життя, із щастям існування. Образ Лари – це одна із граней що відбивають відношення самого письменника к миру.
Основне питання навколо якого рухається оповідання про зовнішнє й внутрішнє життя героїв. Їхне відношення до революції, вплив переломних подій в історії країни на їхні долі. Юрій Живаго не був супротивником революції. Він розумів що в історії свій хід і його не можна порушити.
Можна сказати, що весь підтекст роману дихає любов'ю. Символом любові і гармонії є тут не тільки свічка, а й природа. Природа в романі є втілене диво, диво життя. Справжнім дивом у світі є сама людина, в серці якого живе мудра, всепроникна любов.