6.2. Суспільно-політичний лад і право на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії

Юридичне оформлення інкорпорації західноукраїнських земель Австрією. Утворення коронного краю Галичина. Державний лад. Влада губернатора. Губернське правління. Галицький становий сейм (1775 – 1848 рр.). Галицька надвірна канцелярія. Поділ на циркули. Окружні старости циркулів. Суспільні класи та верстви українського населення. Надання правових переваг полякам у Галичині, румунам на Буковині та угорцям у Закарпатті.

Судова система. Земські і шляхетські суди, єпископські суди для духовенства, магістратські - для міщан, вотчинні – для селян. Верховний губернаторський суд. Королівський трибунал у Львові. Верховна судова палата галицького сенату у Відні. Апеляційна палата при галицькому губернаторстві. Прокурорські органи.

Революція 1848 р. і створення Головної Руської Ради у Львові. Скасування кріпосного права (панщини) у 1848 р. Австро-угорська угода 1867 р. та утворення Австро-Угорської біцефальної монархії. Конституція Австрії 1848 р. Откройована конституція 1849 р. Крайові конституції для Галичини і Буковини 1850 р. Австрійська конституція 1867 р. Угорська конституція 1848 р. Система центральних органів влади Австро-Угорської монархії. Права і свободи особи за Конституцією 1867 року та їх дотримання на західно-українських землях.

Органи місцевого самоврядування. Імператорський закон 1862 року про місцеве самоврядування. Галицький крайовий закон про громади (гміни). Повітові старости. Громадські управи. Крайовий президент Буковини. Галицький і буковинський крайові сейми: порядок формування, склад і компетенція. Крайовий виділ (комітет). Повітові, міські і сільські ради. Організація управління Львова і Чернівців за Статутом 1870 р. Особливості управління на Закарпатті. Жупи, комітати, домінії. Дискусії серед вітчизняних державознавців щодо характеру впливу реформ Габсбургів у ХУІІІ-ХІХ ст. на державно-правове становище українців (Р.Петрів, М.Мацькевич, О.Аркуша, О.Мікула, Л.Пристані.).

Джерела права. Імператорські патенти. Закони рейхсрату. Кодифіційні роботи в Австрії. Цивільний кодекс 1811 р. Цивільний процесуальний кодекс 1781 р. і 1825 р. Кримінальні кодекси 1787, 1803 і 1852 рр. Кримінально-процесуальні кодекси 1768, 1853 і 1873 рр. Загальна характеристика австро-угорського цивільного, карного і процесуального права.

Правовий статус українських земель у період Першої світової війни. Військове, цивільне та карне законодавство Росії, Австро-Угорщини і Німеччини на зайнятих їх арміями територіях України. Нова редакція 4 розділу Військово-судового статуту “Про суд у воєнний час” від 20 липня 1914 р. Положення про польове управління військами від 16 липня 1914 р. та особливі Правила про місцевості, оголошені на воєнному стані. Указ від 24 липня 1914 р. про прийняття надзвичайних заходів щодо охорони у всіх місцевостях Російської імперії порядку та громадської безпеки.

Роль і значення теми для діяльності юристів: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.

Ключові слова: волосний старшина, волость, волосні суди, вотум, виборчі курії, губернатори, генерал-губернатори, думські гласні, дворянські збори, жандармерія, земські дільничі начальники, земські збори, земські установи, з’їзди мирових суддів, імператорський суд, міські думи, міські управи, мирові судді, монархія абсолютна, монархія обмежена, місцеве самоврядування, окружні суди, парламент, поліція, присяжні засідателі, судові палати, Сенат, селянський схід, староста, фабричне законодавство, Державна Дума, Державна Рада, Рада Міністрів, рейхсрат, Українська думська громада, крайові сейми, повітові, міські і сільські ради, намісник (крайовий президент), повітові старости, сільські війти, губернатор, становий сейм, окружні старости, мандатори.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у студентів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у студентів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у студентів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у студентів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у студентів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює студентам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.