Тема 4. Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)

Включення переважної більшості українських земель до складу Великого князівства Литовського й Польського королівства та їхнє правове становище. Організація влади у Великому князівстві Литовському і Польському королівстві. Угоди Литви з Польщею про об’єднання. Люблінська унія 1569 р. та виникнення Речі Посполитої. Інкорпорація українських земель Польщею. Зміни державних інституцій в українських землях. Берестейська церковна унія 1596 р. та її вплив на правовий статус українських земель.

Державний лад. Влада литовського господаря і польського короля. Пани-Рада. Королівська рада. Великий вальний сейм. Сенат. Посольська ізба. Органи центрального управління: земські та двірські маршалки, канцлер, підканцлер, підскарбій, гетьман та інші урядовці. Воєводи. Старости. Воєводські і повітові сеймики. Самоуправління в містах і магдебурзьке право. Магістрат. Лава. Дискусія в український історико-правові науці щодо визначення характеру впливу магдебурзького права на державно-правовий та суспільно-економічний розвиток український земель. Братства та їхній правовий статус.

Суспільний лад. Формування замкнених суспільних верств-станів, загальна характеристика їхнього правового становища. Середні і дрібні землевласники. Зрівняння правового становища шляхти з магнатами. “Артикули” Генріха Валуа 1572 р. Духовенство православне, католицьке, уніатське, біле і чорне. Міське населення: заможна верхівка, середнє міщанство, міські низи. Залежність їхнього правового становища від категорії міста: королівського, приватновласницького, самоврядного, церковного. Селяни та обмеження їх прав законом 1557 р. “Устава на волоки”. Посилення феодально-кріпосницького гніту. Селяни-данники. Тяглові селяни. Службові селяни. Ремісники. Натуральний та грошовий податки і повинності селян.

Система судових установ на українських землях, їхній становий характер. Державні та місцеві суди. Суд великого князя (короля), суд Панів-Ради, сеймовий суд, замковий суд, доменіальний суд пана. Маршалківський і асесорський суди в Польщі. Поява шляхетських земських, гродських і підкоморських судів. Духовний та доменіальний суд церкви. Інквізиція в українських містах. Цехові суди. Копні суди. Гаряча, велика та завита копа. Коронний трибунал. Трибунал луцький. Звинувачувально-змагальний характер судового процесу та його особливості.

Джерела права. Звичаєве право. Руська Правда. Книги Литовської метрики. Привілеї та їх класифікація. Земські уставні грамоти. Сеймові конституції. Акти місцевих сеймиків і органів міського самоврядування. Декрети, едикти, ординації урядовців. Церковне (канонічне) право.

Систематизація нормативно-правового матеріалу: Судебник Казимира Ягеллона 1468 р.; Литовські Статути 1529, 1566, 1588 рр. Збірники магдебурзького права: „Зарцало саксонів” М.Яскера 1536 р.; „Артикули права магдебурзького” Я.Кірштейна 1557р.; „Порядок прав цивільних магдебурзьких” Б.Гроїцького 1559 р.;

„Право цивільне Хелмінське” П.Щербича 1584 р..

Характеристика цивільного права: право власності; право зобов’язань, їх види, зміст та форми договорів; сімейно-шлюбне право; спадкове право. Основні риси карного права: поняття та види злочинів; мета і система покарань.

Інші феодальні держави на території сучасної України.Закарпаття у складі Угорського королівства. Північна Буковина як частина Молдавського князівства. Кримське ханство та його суспільний і державний лад. Провінції (еялети) Османської імперії на території сучасної України: управління, суспільство, право. Генуезькі колонії – Феодосія-Кафа, Чембало-Балаклава, Сурож-Судак, Боспоро-Керч. Особливості їхнього суспільного і державно-правового ладу.

Роль і значення теми для діяльності юристів: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.

Ключові слова : артикули Генріха Валуа, асесорський суд, бояри, Брестська унія, вальний сейм, великий князь, Великокняжа рада, Городельська унія, гродський суд, доменіальний суд, замковий суд, копний суд, Кревська унія, кріпаки, Литовські статути, Люблінська унія, „Ординація Війська Запорозького”, пани-ради, підкоморний суд, селянське землеволодіння, старі думи, судебник Казимира Ягеллончика, таємна рада, удільний князь, хелмінське право.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у студентів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у студентів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у студентів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у студентів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту; вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у студентів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу, скільки компромісу між різними групами соціуму; вивчення української державно-правової історії прищеплює студентам почуття патріотизму, без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.