Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
6
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
460.8 Кб
Скачать

3.2. Класифікація вугілля за збагачуваністю

На даний час в практиці вуглезбагачення оцінку збагачуваності вугілля і його класифікацію за цією ознакою роблять за ГОСТ 10100-84. Відповідно до цього стандарту показник збагачуваності Т визначається як відношення сумарного виходу проміжних фракцій до виходу безпородної маси.

(3.1)

де – вихід проміжних фракцій (густиною 1400 (1500) – 1800 кг/м3 – для кам’яного вугілля і 1800 – 2000 кг/м3 - для антрацитів), – вихід породних фракцій (густиною понад 1800 кг/м3 – для кам’яного вугілля і понад 2000 кг/м3 – для антрацитів).

Залежно від значення показника збагачуваності вугілля і антрацити підрозділяють на категорії збагачуваності від легкої до дуже трудної (важкої).

Розділення вугілля по категоріях збагачуваності наведено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 – Класифікація вугілля за збагачуваністю

Ступінь

збагачуваності

Категорія

збагачуваності

Показник збагачуваності, %

Легкий

1

До 5 вкл.

Середній

2

Більше 5 до 10 вкл.

Важкий

3

Більше 10 до 15 вкл.

Дуже важкий

4

Більше 15

Показник збагачуваності не відображає основних характеристик вугілля – зольності і виходу легких фракцій, що визначають можливу кількість і якість концентрату, а також режими розділення. У зв’язку з цим інститут УкрНДІВуглезбагачення (м. Луганськ) пропонує метод визначення індексу збагачуваності Т по виходу і зольності легких фракцій:

, % (3.2)

де – і – вихід і зольність легких фракцій, % ; і – емпіричні коефіцієнти (табл. 3.4).

Відповідно до індексу збагачуваності зроблена класифікація донецького вугілля в напрямку його технологічного використання. Залежно від властивостей вугілля може використовуватися для коксування і напівкоксування, енергетичних і комунально-побутових цілей, газифікації і гідрогенізації, при виробництві вапна, цегли і цементу і т.д. Найбільш жорсткі вимоги ставляться до якості концентратів коксівного вугілля. Тому при збагаченні коксівного вугілля повинні застосовуватися більш досконалі схеми і процеси. На коксохімічні заводи концентрати відвантажуються в нерозсортованому вигляді, вони повинні мати низький вміст золи, сірки і вологи.

Енергетичне вугілля збагачують за більш простими схемами і в тих випадках, коли це економічно вигідно. Малозольне енергетичне вугілля ( < 12 %) не збагачується. Енергетичне вугілля і вугілля для комунально-побутових потреб надходить споживачу в розсортованому виді. Класифікація вугільних концентратів і галузь їх можливого використання наведені в табл. 3.5.

Запропоновано велике число графічних і аналітичних методів оцінки збагачуваності. Усі графічні методи оцінки засновані на використанні кривих збагачуваності, що будуються за результатами фракційного аналізу. Однак усім графічним методам притаманний загальний недолік, що полягає в трудомісткості використання і істотній погрішності результатів.

Таблиця 3.4 – Емпіричні коефіцієнти a і b

Таблиця 3.5 – Напрямки використання вугільних концентратів

Вугільний

басейн

Коефіцієнт

Категорія

збагачуваності

Індекс

Збагачуваності

Концентрати

a

b

I

0 < T0 ≤ 1

Чисті і

дуже чисті

Донецький:

Кам’яне

вугілля

Антрацит

0,055

0,040

0,0011 0,0016

II

1 < T0 ≤ 2

Для виробництва коксу

III

2 < T0 ≤ 3

Теж саме, але вихід коксу менший

Львівсько-

Волинський

0,016

0,0002

IV

3 < T0 ≤ 4

Для енергетичних потреб

V

T0 > 4

Для енергетичних і комунально-побутових потреб

Аналітичні методи оцінки збагачуваності оперують, головним чином, виходами і зольностями фракцій (концентратної, промпродуктової і породної) при різних сполученнях зазначених параметрів, що також не дозволяє одержати досить точний критерій оцінки. Тому основним методом оцінки збагачуваності вугілля є стандартний за ГОСТ 10100-84.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке ГРАВІТАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЗБАГАЧЕННЯ