- •Передмова
- •1. Гравітаційні процеси
- •1.1. Галузі застосування гравітаційних процесів
- •1.2. Мінерали, які збагачують
- •Таблиця 1.1 – Густина деяких мінералів
- •1.3. Середовища гравітаційних процесів
- •Таблиця 1.3 – Характеристики важких рідин
- •Контрольні запитання
- •2. Фізичні основи гравітаційних процесів
- •2.1. Закономірності вільного руху тіл у середовищі
- •2.2. Закономірності стисненого руху тіл у середовищі
- •Таблиця 2.1 – Параметри m і n
- •Контрольні запитання
- •Таблиця 3.2 – Фракційний аналіз вугілля і дані для побудови кривих збагачуваності
- •3.2. Класифікація вугілля за збагачуваністю
- •Таблиця 3.3 – Класифікація вугілля за збагачуваністю
- •, % (3.2)
- •3.3. Оцінка ефективності збагачення за кривими розділення тромпа
- •, % Таблиця 3.6 – Дані для побудови кривих розділення вугілля за Тромпом
- •Таблиця 3.7 – Значення інтеґралу ймовірності Гаусса
- •Контрольні запитання
Контрольні запитання
Запишіть основні сили, під дією яких тіло рухається у середовищі.
Як визначити швидкість руху тіла в середовищі за методом П.В.Лященка?
Як визначити швидкість руху тіла в середовищі за методом Т.Г.Фоменка?
Запишіть аналітичне рівняння для визначення швидкості руху тіла в середовищі.
Основні концепції і закономірності стисненого руху тіла в середовищі.
Рівнопадання і його вплив на процес розділення.
3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗДІЛЕННЯ СИПКИХ
ПРОДУКТІВ ЗА ГУСТИНОЮ
Мета розділу: вивчення теоретичних основ розділення корисних копалин за густиною.
3.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБАГАЧУВАНОСТІ
КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ
Вибір технологічної схеми збагачення корисної копалини залежить від характеристики її збагачуваності.
Збагачуваність – це гранично можлива точність розділення корисної копалини на відповідні продукти, яка не залежить від ефективності роботи збагачувальної машини.
Збагачуваність корисної копалини залежить від її мінералогічного, гранулометричного і фракційного складу.
Мінералогічний склад подає дані про мінерали, що складають гірничу масу, їхню кількість, форму і розмір зерен, ступінь зрощення мінералів один з одним. Характеристика вкраплення мінеральних домішок у корисній копалині впливає на вибір числа стадій збагачення. При малому вмісті зростків – схема одностадійна (без дроблення і дозбагачення промпродукту), у протилежному випадку – двостадійна або багатостадійна (із дробленням і дозбагаченням промпродуктів).
Крупність дроблення корисної копалини залежить від крупності і форми вкраплення мінералів і їх зрощення один з одним.
У тих випадках, коли розділові властивості мінералів виявляються близькими виконують дослідження їхніх фізичних властивостей. З урахуванням фізичних властивостей розглядається питання про вибір схеми і методу збагачення;
Гранулометричний склад містить інформацію про максимальну крупність сировини, співвідношення в ній класів крупності і дозволяє вирішити питання про вибір схеми підготовчих операцій. Дані про гранулометричний склад корисної копалини (напр., вугілля) можна подати або у вигляді таблиці ситового аналізу (табл. 3.1), або у вигляді сумарної характеристики крупності (рис. 3.1).
Вигляд сумарної характеристики крупності, побудованої по «+d», вказує на перевагу тих або інших класів крупності в збагачуваному матеріалі. Увігнута характеристика «1» вказує на перевагу дрібних зерен, опукла «3» – на перевагу крупних, прямолінійна «2» – на рівномірний розрозділення класів крупності.
Гранулометричний склад і зольність окремих класів вугілля впливають на вибір процесу і глибини збагачення. При вмісті крупних класів (+13 мм) понад 20 % доцільно використовувати важкосередовищну сепарацію. При малому вмісті крупних класів перевагу віддають відсадці. Крім того, якщо в крупних класах міститься понад 30 % породних фракцій, то незалежно від категорії збагачуваності рекомендується застосовувати важкосередовищну сепарацію.
Таблиця 3.1 – Ситовий аналіз вугілля | ||
Клас, мм |
Вихід (γ), % |
Зольність (Аd), % |
+25 13-25 0,5-13 0-0,5 |
γ1 γ2 γ3 γ4 |
А1 А2 А3 А4 |
Разом |
100,0 |
АСР |
Вміст у вугіллі класу –0,5 мм і його зольність впливають на вибір схеми і глибини збагачення. Якщо вихід і зольність цього класу малі, то він підшихтовується до концентрату в незбагаченому виді.
Фракційний склад являє собою кількісну оцінку можливості розподілу вільних мінеральних зерен і зростків по фракціях різної густини і крупності. Гранично можлива точність розділення називається збагачуваністю. Для оцінки збагачуваності корисної копалини (напр., вугілля) за даними фракційного аналізу (табл. 3.2) будують криві збагачуваності (рис. 3.2).