- •1 Розробка функціональної схеми електроприводу
- •2 Визначення параметрів електродвигуна
- •3 Вибір тиристорного перетворювача і силового обладнання
- •3.1 Вибір тиристорного перетворювача
- •3.2 Вибір трансформатора та реактора
- •3.3 Вибір автоматичних вимикачів
- •4 Визначення параметрів та сталих часу об’єкту управління
- •5 Синтез системи автоматичного керування
- •5.1 Синтез контуру регулювання струму збудження
- •5.2 Синтез контуру регулювання струму якоря
- •5.3 Синтез контуру регулювання швидкості
- •5.4 Синтез задавача інтенсивності
- •6 Дослідження динамічних режимів синтезованой системи
- •7 Реалізація вузлів системи управління
- •7.1 Реалізація давача та регулятора струму збудження
- •7.2 Реалізація давача та регулятора струму якоря
- •7.3 Реалізація давача та регулятора швидкості
- •7.4 Реалізація задавача інтенсивності
- •7.5 Джерело живлення
5.3 Синтез контуру регулювання швидкості
|
Рисунок 5.5 – Структурна схема КРШ
|
Для отримання сигналу пропорційного частоті обертання валу двигуна , вибираємо тахогенератор постійного струму [2, ст. 180]:
тип тахогенератору: ТП212
номінальна частота обертання: nН,ТГ = 200 хв-1
опір навантаження: не меньше, ніж RнавТГ = 1,2 кОм
діапазон вимірювання швидкостей: DТГ = 1:200
вихідна напруга при номінальній частоті обертання: UНвихТГ = 200 В
Коефіціент передачі тахогенератора:
|
(5.11) |
де
На виході тахогенератора необхідно встановити дільник, отриманий за домомогою двох резисторів (рис. 5.6), з метою обмеження вихідної напруги на рівні допустимому для блоків УБСР (із запасом на перерегулювання).
|
(5.12) |
Одночасно коефіціент передачі дільника дорівнює:
|
(5.13) |
Задаємось R1=47 кОм, тоді:
|
(5.14) |
Перевіримо величину :
|
(5.15) |
На виході дільника паралельно резистору R1 встановлюємо фільтруючий конденсатор CФ ємністю CФ = 0,47 мкФ для згладжування пульсацій вихідної напруги тахогенератора. Це може бути неполярний багатослойний конденсатор на стандартну напругу 50 В.
Рисунок 5.6 – Деталізована схема давача швидкості |
На виході дільника встановлюємо давач напруги, який являє собою інерційну ланку з постійною часу ТДН = 0,001 с.
Стала часу фільтра, утвореного дільником R1, R2 та CФ:
с |
(5.16) |
Далі, запишемо сталу часу фільтру із урахуванням інерційності давача напруги :
с |
(5.17) |
За вимогами завдання на курсовий проект система повинна бути астатичною першого порядку за збурюючим впливом. Ця умова виконується при використанні ПІ-регулятору швидкості, який настроюємо на симетричний оптимум:
|
(5.18) |
де , - настроювання на симетричний оптимум [4];
.
Коефіціент підсилення КРСЯ пропорційний потоку двигуна Ф, тому доцільно вести настроювання регулятора швидкості при Ф=Фмін. Аналогічно з контуром регулювання струму якоря, поток Ф може змінюватия у доволі великих межах, що робить контур нелінійним. З метою лінеарізації КРШ, тобто для того, щоб забезпечити незмінність коефіціента підсилення КРШ, використовуємо схему рис. 5.7. Принцип лінеарізації випливає з відношення , де знаходиться в знаменнику передавальної функції РШ (5.18).
|
(5.19) |
|
Рисунок 5.7 – Схема лінеарізації КРШ
|
5.4 Синтез задавача інтенсивності
|
Рисунок 5.8 – Структурна схема ЗІ
|
Час підрозгону до максимальної швидкості, розраховуємо для середнього значення магнітного потоку :
с |
(5.21) |
де А – струм якоря двигуна при рогоні;
Вс;
Нм – статичний момент на валу
двигуна при розгоні.
Стала інтегрування задавача інтенсивності:
с |
(5.22) |
де В – обмеження напруги на виході ЗІ;
В – напруга завдання на ЗІ.
6 Дослідження динамічних режимів синтезованой системи
Дослідження проводимо шляхом моделювання синтезованої системи підпорядкованого регулювання швидкості. Моделювання проводимо в середовищі MatLab 6.5 (Simulink 5.0). Для зручності аналізу данних та спрощення структурної схеми застосовуємо нормування структурної схеми системи, тобто переходимо до відносних величин. Базисні величини:
Струм короткого замикання:
|
(6.1) |
Кратність струму короткого замикання:
|
(6.2) |
У відносних величинах отримуємо, що:
|
(6.3) |
|
(6.4) |
|
(6.5) |