Организация производства (Бурлуцкий) / МУ ОПМП Практика 2014 - Методичка _укр

40

Функціональна схема управління передбачає підпорядкованість, головним чином по параметру виконуваної роботи не техніко-економічної ознаки.

3. Змішана схема:

Сутність змішаної схеми являє собою комбінацію 1-ої й 2-ий схеми. Розмежування функцій складових апарату управління. Однак функціональний принцип тісно пов'язаний і узгоджується з лінійним принципом. Кожен керівник повинен одержувати вказівки тільки від одного вищестоящого керівника. На практиці представлено в єдиному початку керівництва.

Недоліки: збільшення циклу узгодження, непогодженість діяльності функціональних підрозділів.

Організаційно-виробнича структура теплових мереж служить для передачі й розподілу теплової енергії від теплових установок до споживача. У більшості випадків, теплові мережі входять до складу ВЕО (виробничоенергетичне об'єднання). Організаційно-виробничі сторони підприємств “ тепломережа” районів і експлуатаційних ділянок теплових мереж формуються залежно від категорій підприємств. Критерієм установлення категорії служить обсяг експлуатаційно-ремонтного обслуговування теплових мереж.

Енергетичне господарство промислового підприємства належить до допоміжних служб, але займає провідне місце тому що енергетика безпосередньо бере участь у процесі виробництва продукції, і тим самим, впливає на функціонування основної виробничої системи. Порушення роботи окремих ланок господарства означає погіршення або навіть повне припинення роботи. Енергетичне господарство відрізняється високою капіталоємністю, що вимагає всебічного техніко-економічного аналізу задач, пов'язаних з виробництвом енергії й використанням енергоресурсів.

Обгрунтування шляхів розвитку, способів управління енергетичним господарством впливає на ефективність всієї виробничої системи.

До складу служби головного енергетики входять:

1.Енергетичні цехи підприємства: газовий, ТЭЦ або котельня, пароповітряна станція, водопостачання, електричні мережі й електричні підстанції, зв'язок, КіП і автоматика, електротехнічні лабораторії, лабораторія вентиляції, киснево-компресорний цех, енергетичний персонал всіх цехів.

2.Паливно-енергетичне господарство: служби, киснево-компресорні цехи

йінші цехи.

3.Теплосилове господарство: котельні, ТЕС, тепло-утилізаційні установки, КіП і автоматика, енерготехнічна служба.

41

4. Відділ головного енергетика: рівень техніко-економічного аналізу й планування, інформаційно-довідкова служба, бере участь у розробці планів.

Сучасне виробництво є найбільш складною галуззю управління. Включає організацію управлінням державним господарством, регіоном, галуззю й належить до соціально-економічної системи.

Соціальною система називається тому, що представляє організацію людей, що здійснюють процес виробництва. Економічним воно є тому, що в результаті сполучення трудових і матеріальних ресурсів виробництво створює матеріальні блага.

Системний підхід у управлінні є напрямок методології соціальнонаукового пізнання й практики, в основі якого лежить дослідження об'єктів, як системи. Системний підхід пов'язаний із глибоким аналізом існуючого стану управлінських форм, дозволяє виявити більше широкі знання про об'єкт дослідження, повною топологією господарських зв'язків і т.д.

Важливим елементом системного підходу в управлінні підприємством, є використання моделювання й математичного методів при виконанні всіх дій досягнення постійної мети.

Необхідність застосування системного підходу при вдосконалюванні управління обумовлюється його цільовими умовами: рівнями концентрації, комбінування, різнотипністю технологічних процесів, зосереджених на даному підприємстві, масштабами виробництва й т.д.

Процес ухвалення рішення в управлінні є об'єктом по виробленню керуючих впливів у відповідь на ситуації в ході керованого процесу. Способи й послідовність роботи з інформацією в ході рішення управлінських систем складає технологію управління.

Проблема розглядається, як виявленння відхилень в поводженні об'єкта, а рішення проблеми як досягнення певної мети. Управлінські рішення повинні задовольняти сукупності вимог, найважливішими з яких є наукова обґрунтованість, єдність мети, несуперечність із раніше наміченими цілями й ухваленими рішеннями, правочинність, тобто відповідність правам і обов'язкам органа ухвалення рішення. Ясність формулювання, що забезпечує спрямованість на конкретного виконавця, кратність, що підвищує конкретність

ідієвість, оперативність.

Воснові стереотипних рішень лежить досвід накопичених раніше ситуацій. Творчі рішення приймаються в умовах виникнення непередбаченої ситуації. Особи, що приймають неформалізовані, евристичні рішення, повинні

42

мати здатність, інтуїтивно вибирати правильну політику, уміти давати імовірнісну оцінку виграшу й програшу.

Для того, щоб проектувати систему управління необхідно проаналізувати майбутні роботи, при цьому аналізу піддається вся сукупність елементів керуючої системи. Зв'язок між ними – позитивні або негативні фактори. Комплексний аналіз полягає в проведенні аналізу для різних цілей, але при цьому дотримуються загальні принципи: науковість, що означає урахування досягнень науки управління й застосування на обстежуваному об'єкті.

Сформулювавши проблему, збирають і аналізують всю необхідну інформацію, визначають альтернативні рішення, з яких на основі зіставлення з обраними критеріями вибирають найкращий.

Цільова спрямованість, що означає, що в якості основного застосовується той самий критерій, що враховує систему і її кінцеву мету. Найпоширенішими методами аналізу роботи керуючої системи і її окремих елементів, є анкетування, інтерв'ю, експертні оцінки. Приміром, техніко-економічний аналіз діяльності об'єктів управління охоплює ряд показників, витрати фонду заробітної плати, чисельність управлінського персоналу, динаміка за ряд років.

43

ПЕРЕЛІК ОСНОВНОЇ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Хозяйственный кодекс Украины. – Харьков, “ Одисей”, 2004. – 232 с.

2.Налоговый кодекс Украины //rada.gov.ua.

3.Законодательство Украины //rada.gov.ua.

4.Фатхутдинов Р.А. Организация производства. – М.: ИНФРА-М, 2003. –

672с.

5.Организация и планирование производства на машиностроительном предприятии: Учебник / Под ред. В. А. Лстенко. – М.: Высшая школа, 1972. –

232с.

6.Прузнер С.Л. и др. Организация, планирование и управление энергетическим предприятием. – М.: Высш. шк., 1981. – 432 с.

7.Новицкий Н.И. Организация и планирование производства. Практикум.– Мн.: Новое знание, 2004. – 256 с.

8.Туровец О.Г. Организация производства и управление предприятием. –

ИНФРА-М, 2004 г. – 528 с.

9.Шамов О.В. Организация производства: практикум. – Гродно: ГрГУ,

2002. – 72 с.

10. Златопольский А.Н., Завадский И.М. Экономика промышленной теплоэнергетики. Учебник для вузов. Изд. 2-е, перераб., доп. М.: Высш. шк.,

1975. – 328 с.

11.Багиев Г.Л. Основы экономики и управления качеством энергии. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1979 г. , 120 стр.

12.Прузнер С.Л., Златопольский А.Н., Некрасов А.М. Экономика энергетики СССР: Учеб. для энерг. спец. вузов. 2-е изд., перераб. и

доп. – М.: Высш. шк., 1984. – 424 с.

13.Самсонов В.С., Вяткин М.А. Экономика предприятий энергетического комплекса. – М.: Высш. шк., 2001. – 416 с.

14.Баширов М.Г. Экономика электропотребления в промышленности. Учебное пособие для вузов. – Уфа: Изд-во: УГНТУ, 2004. – 156 с.

15.Беляев Л.С., Подковальников С.В. Рынок в электроэнергетике: Проблемы развития генерирующих мощностей. – Новосибирск: Наука, 2004. –

220с.

16.Рогалев Н.Д. Экономика энергетики: Учебное пособие. – М.: Изд-во МЭИ, 2005. – 288 с.

17.Байков Н.М., Гринкевич Р.Н. Прогноз развития отраслей ТЭК в мире и по основным регионам до 2030 г. – М.: ИМЭМО РАН, 2009. – 82 с.

18.Артюгина И.М. Экономика ядерной энергетики: Учебное пособие. 4-е издание, переработанное и дополненное. – СПб.: Изд-во Политехнического университета, 2010. – 129 с.

19. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисциплін “ Економіка енергетики“, “ Організація, планування, менеджмент енергетики (для студентів спеціальності 7.090521) / Укладачі Плакіда О.М., Озаріна О.В. – Донецьк, ДонНТУ, 2003. – 42 с.

44

20. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки «Організація, планування, менеджмент виробництва» (для студентів усіх форм навчання спеціальностей 7.05060101, 8.05060101 Теплоенергетика та 7.05060103, 8.05060103 Теплові електричні станції) / Укл. Б.В. Бурлуцький. – Донецьк: ДонНТУ, 2011. – 51 c.

ПЕРЕЛІК ДОДАТКОВОЇ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

21.Барановский А.И., Кожевников Н.Н., Пирадова Н.В. Экономика промышленности. Том. 2 Часть 1. Экономика промышленности: Учеб. пособие для вузов. – В 3-х т. Т. 2. Экономика и управление энергообъектами. Кн. Общие вопросы экономики и управления / Под ред. Барановского А. И., Кожевникова Н. Н., Пирадовой Н. В. – М.: Издательство МЭИ, 1998. – 296 с.

22.Загородній А.Г., Стадницький Ю.І. Менеджмент реальних інвестицій: Навч.посіб. – К. Т-во “ Знання“, 2000. – 209 с.

23.Экономика предприятий. Учебник. Под ред. С.Ф.Покропивного. – К.:

КНЕУ, 2003. – 608 с.

24.Организация, нормирование и материальное стимулирование труда в машиностроении: Учеб. пособие / Л. А. Глаголева, С Г. Пуртов, С. В. Смирнов и др. – М.: Высшая школа, 1988. – 315 с.

25.Основы организации производства: Учебник/ Под ред. Н. А. Чечина. – Самара: Изд-во СГЭА, 1999. – 189 с.

26.Практическая психология для менеджеров / Под ред. М.К.Тутушкиной. –

М.: Филинъ, 1996. – 88 с.

27.Смирнов Э. А. Основы теории организации: Учеб. пособие для вузов. –

М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 427 с.

28.Теория организации: Учебник / Под ред. В. Г. Алиева. – М.: Луч, 1999. –

241с.

29.Управление организацией: Учебник/ Под ред. А. Г. Поршнева, 3. П. Румянцевой, Н. А. Саломатина. 2-е изд. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 364 с.

30.Грачева К.А., Захарова М.К., Одинцова Л.А. и др. Организация и планирование машиностроительного производства (производственный менеджмент). – М.: Высшая школа, 2003. – 470 с.

31.Ковальский В.И. Организация и планирование производства на машиностроительном предприятии. – М.: Изд-во "Машиностроение", 1986. –

288с.

32.Мягкова Н.А. Организация производства. Учеб. пособие. – Барнаул: Изд-

во АлтГТУ, 2007. – 90 с.

33.Некрасов Л.А., Скворцов Ю.А. (ред.) Организация и планирование машиностроительного производства. Учебник / К.А.Грачева, М.К. Захарова, Л.А.Одинцова и др. – М.: Высшая школа, 2003. – 470 с.

45

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ, МЕНЕДЖМЕНТ ВИРОБНИЦТВА

(для студентів денної форми навчання спеціальностей

7.05060101, 8.05060101 Теплоенергетика та

7.05060103, 8.05060103 Теплові електричні станції)

Укладач:

Б.В. Бурлуцький, к.е.н., доцент

Формат 60х84 1/16

1,77 Ум.-др. арк.

Донецький національний технічний університет 83000 м. Донецьк – 00, вул. Артема, 58