Организация производства (Бурлуцкий) / МУ ОПМП Практика 2014 - Методичка _укр

Задачі для рішення по темі 5

Задача 5.1. Теплоенергетичний об'єкт може виробляти як теплову, так і електричну енергію. Основними видами використовуваної сировини є газ, вода, електроенергія на власні потреби. Кожний вид використовуваної сировини у зв'язку з особливостями транспортування строго обмежений на певний проміжок часу. За цей час необхідно виробити не менш 70 Мвт але не більше 100 Мвт теплової енергії. Співвідношення ресурсів для вироблення енергії, їх максимально доступна кількість і прибуток від вироблення кожного виду енергії представлений у таблиці.

32

Необхідно знайти оптимальне співвідношення обсягів виробництва теплової Х1 і електричної Х2 енергії для одержання максимального прибутку.

Задача 5.2. Теплоенергетичний об'єкт може виробляти як теплову, так і електричну енергію. Основними видами використовуваної сировини є вугілля, вода, електроенергія на власні потреби. Кожний вид використовуваної сировини у зв'язку з особливостями транспортування строго обмежений на певний проміжок часу. За цей час необхідно виробити не менш 275 Мвт електричної енергії. Співвідношення ресурсів для вироблення енергії, їх максимально доступна кількість і доход від вироблення кожного виду енергії представлений у таблиці.

Необхідно знайти оптимальне співвідношення обсягів виробництва теплової Х1 і електричної Х2 енергії для одержання максимального прибутку.

Задача 5.3. Розробити оптимальну політику для заміни встаткування віком не старше 10 років, при наступних умовах:

Вартість r(t) продукції, зробленої встаткуванням за рік і витрати U(t), пов'язані з експлуатацією встаткування дані в таблицях:

Ліквідаційна вартість устаткування S(t ) = 3. Вартість нового обладнання Р=14.

33

6 ПЛАНУВАННЯ ТА АНАЛІЗ ГОСПОДАРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

При розгляді даної теми студенти повинні відповісти на наступні теоретичні питання:

1.Що таке виробнича програма, з яких елементів вона складається.

2.Як розраховується баланс часу роботи встаткування при безперервному графіку роботи та при перериваних графіках роботи.

3.Як розраховується продуктивність агрегатів в одиницю часу. Рекомендована література за переліком: [4, 7, 9, 11, 15, 17, 20, 22, 24, 32].

Виробнича програма визначається по формулі:

Якщо річна продуктивність агрегатів, що роблять продукцію на об'єкті, неоднакова, тоді:

де: – річна продуктивність i-того агрегату.

– фактичний час роботи i-го агрегату протягом року,

– продуктивність i-го агрегату в одиницю часу.

При безперервному графіку роботи фактичний час роботи одного агрегату визначається по формулі:

34

де: tk – календарний час роботи агрегату, сут.;

Кр – тривалість капітальних ремонтів протягом року, сут.; ППР – тривалість планово-попереджувальних ремонтів протягом року,

діб.;

rc – число змін у добі;

Дс – тривалість однієї зміни, годин;

Tп – питома вага поточних простоїв, в % від номінального часу.

Приклад рішення задачі по темі 6

Розрахувати річний баланс часу роботи теплоенергетичного об'єкта, а також його виробничу програму. Використовуються три агрегати, перший і другий потужність 12 МВт, а третій – 15 МВт. Графік роботи – цілорічний безперервний двозмінний. Тривалість ППР на кожному агрегаті протягом року дорівнює 12 діб. Поточні простої становлять 8% від номінального часу. Капітальні ремонти в розглянутому році не передбачені.

Рішення. При безперервному графіку роботи фактичний час роботи одного агрегату визначається по формулі:

де: tk – календарний час роботи агрегату, діб;

Отже, фактичний час роботи агрегатів однаковий і становить:

tф = [365 - (0 +12)]* 2 *12 *100 − 8 = 7794,2 години. 100

Тоді виробнича програма теплоенергетичного об'єкта складе:

n

Pгод = ∑ Pср.час.і × tФi , = 7794,2 * 2 *12 + 7794,2 *15 = 303975,4МВт.

i=1

Задачі для рішення по темі 6

Задача 6.1. Розрахувати річний баланс часу роботи ділянки. Графік роботи

– безперервний трьохзмінний, цілорічний. Тривалість ППР на кожному агрегаті

35

протягом року дорівнює 12 діб. Поточні простої становлять 8% від номінального часу. Капітальні ремонти в розглянутому році не передбачені.

Задача 6.2. Розрахувати річний баланс часу роботи і його виробничу програму, основні агрегати якого працюють по двозмінному перериваному графіку цілий рік. Кількість агрегатів – 2 одиниці, потужність першого 10 МВт, а другого 13 МВт. Передбачимо капітальний ремонт на першому агрегаті протягом 8 діб. Тривалість ППР на кожному агрегаті дорівнює по 24 діб. Поточні простої становлять 9% від номінального часу роботи кожного агрегату.

7 ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ

При розгляді даної теми студенти повинні відповісти на наступні теоретичні питання:

1.Що є об'єктом і суб'єктом менеджменту і які його основні задачі?

2.Визначте функції менеджменту.

3.Охарактеризуйте принципи менеджменту.

4.Які методи управління вам відомі?

5.Визначте існуючі системи управління.

Рекомендована література за переліком: [5, 11, 22, 26, 27, 32, 33].

Управління являє собою усвідомлену цілеспрямовану діяльність людини, за допомогою якої вона упорядковує й підкоряє своїм інтересам елементи зовнішнього середовища, тобто суспільства, живої й неживої природи.

Об'єктами менеджменту є право й будь-яка виробнича діяльність комерційних структур.

Суб'єктом менеджменту може бути фізична особа або група осіб.

Якщо менеджмент має офіційний характер, то суб'єкт оформляється у вигляді посади.

Найважливішими завданнями менеджменту є організація виробництва товарів і послуг з урахуванням потреб покупців на основі наявних матеріальних і трудових ресурсів і забезпечення ефективної прибуткової діяльності підприємства і його стабільного положення на ринку.

У зв'язку із цим основним задачами менеджменту є:

1)Визначення конкретних цілей розвитку підприємства.

2)Розробка стратегії розвитку підприємства, тобто постановка задач і шляхів їхнього розв'язання.

36

3)Стимулювання праці співробітників шляхом створення для них кращих умов й більш високої зарплати.

4)Постійний контроль над діяльністю фірми й координація роботи всіх підрозділів фірми.

Функції менеджменту: планування, організація, мотивація, контроль.

За допомогою планування необхідно визначити цілі, завдання, шляхи й методи їхнього досягнення за певний період часу.

Організація як функція менеджменту – діяльність по формуванню оптимальної структури управління, підбору кадрів і по визначенню тих, хто повинен виконувати дану роботу. Підрозділяється на наступні елементи: створення самої організації, формування структури організації, формування системи управління, забезпечення діяльності структури необхідною документацією.

Мотивація являє собою систему заохочення й санкцій, що створюють зацікавленість усього колективу й кожного працівника в підвищенні ефективності діяльності організації. Мотивація передбачає створення таких умов, які повною мірою розкривають можливості працівників.

Принципи менеджменту – основні ідеї й правила поведінки керівників по здійсненню управлінських функцій:

1.Принцип демократичного централізму складається в сполученні єдиноначальності й колегіальності підрозділу.

2.Принцип наукової обґрунтованості керування припускає наукове передбачення – всі управлінські дії повинні здійснюватися на базі застосування наукових методів і підходів.

3.Принцип сполучення прав, обов'язків і відповідальності припускає, що кожний підлеглий повинен виконувати покладені на нього обов'язки й періодично звітувати про їхнє виконання.

4Принцип ієрархічності й зворотного зв'язку полягає в створенні багатоступінчастої структури управління, при якій первинні ланки, тобто нижній рівень, управляється своїми органами, що перебувають під контролем органів керівництва наступного рівня.

5.Принцип демократизації керування – участь у керуванні організацією всіх співробітників.

Методи управління – сукупність прийомів і способів впливу на керований об'єкт для досягнення поставлених організацією цілей. Існують наступні методи:

37

1.Адміністративний метод здійснюється у вигляді адміністративних актів тривалого використання. Адміністративні методи є обов'язковими для виконання й опираються на владу керівника. Адміністративні методи – методи примусу.

2.Організаційні методи – створення необхідних умов для функціонування підприємства. До них належать методи формування управлінських структур, методи створення трудового колективу, методи підготовки й проведення різних заходів.

3.Економічні методи – сукупність економічних важелів, за допомогою яких досягається ефект, що задовольняє вимоги колективу в цілому й особистості зокрема, тобто поставлена мета досягається впливом на економічні інтереси керованого об'єкта. Економічні методи здійснюються використанням наступних форм – госпрозрахунок, ціноутворення, фінансування. Організація оплати праці.

4.Соціально-психологічні методи припускають 2 напрямки впливу на поведінку робітника й підвищення його ділової активності:

– формування сприятливого морально-психологічного клімату в колективі й розвиток доброзичливих відносин між працівниками;

– розкриття особистих здатностей у працівника, допомога в його вдосконалюванні, що веде до самореалізації людини.

У промисловості використовуються три системи управління: лінійна, функціональна, лінійно-штабна.

У лінійній функції управління здійснюються одноосібно керівником, якому підлеглі всі нижчестоящі особи. Достоїнства: повна відповідальність керівника, виключення різних тлумачень. Однак лінійний керівник повинен володіти тим більшими знаннями, чим вище він перебуває на службових сходах.

Функціональна система управління припускає існування на підрозділі кількох керівників. Достоїнства: кваліфіковані фахівці.

Лінійно-штабна система поєднує достоїнства 1 і 2 системи й усуває недоліки. Сутність полягає в тому, що створюються функціональні відділи, які підготовляють керівникові проектні рішення й дають свої рекомендації, але остаточне рішення приймає керівник.

38

8 СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБ'ЄКТА

При розгляді даної теми студенти повинні відповісти на наступні теоретичні питання:

1.У чому полягає загальна й виробнича структура підприємства?

2.Наведіть відомі вам схеми управління підприємством та структуру апарата управління.

3.Охарактеризуйте організаційно-виробничу структуру теплових мереж.

4.Розкрийте особливості управління енергетичним господарством промислового підприємства.

5.У чому полягає системний підхід в управлінні виробництвом?

6.Як відбувається аналіз системи управління?

Рекомендована література за переліком: [4, 5, 8, 11-18, 26-29].

Виробнича структура підприємства – це сукупність виробничих одиниць підприємства (цехів, служб), що входять у його склад і форми зв'язків між ними. Виробнича структура залежить від виду випускаємої продукції та її номенклатури, типу виробництва й форм його спеціалізації, від особливостей технологічних процесів. Причому останні є найважливішим чинником, що визначає виробничу структуру підприємства. Виробнича структура – це, власне кажучи, форма характеристики типів виробництв по організації виробничого процесу. У ній розрізняють підрозділи основного, допоміжного й обслуговуючого виробництв.

Уцехах (підрозділах) основного виробництва предмети праці перетворюються в готову продукцію. Цехи (підрозділи) допоміжного виробництва забезпечують умови для функціонування основного виробництва (інструменти, енергія, ремонт устаткування). Підрозділу обслуговуючого виробництва забезпечують основне й допоміжне виробництва транспортом, складами (зберігання), технічним контролем і т.д.

Таким чином, у складі підприємства виділяються основні, допоміжні й обслуговуючі цехи й господарства виробничого призначення.

Усвою чергу цехи основного виробництва (у машинобудуванні, приладобудуванні) підрозділяються на заготівельні, обробні й складальні.

Заготівельні цехи здійснюють попереднє формоутворення деталей виробу (лиття, гаряче штампування, різання заготівель і т.д.).

В обробних цехах провадиться обробка деталей: механічна, термічна, хіміко-термічна, гальванічна, зварювання, лакофарбові покриття й т.д.

39

У складальних цехах роблять зборку складальних одиниць і виробів, їхнє регулювання, налагодження, випробування.

На основі виробничої структури розробляється генеральний план підприємства, тобто просторове розташування всіх цехів і служб, а також шляхів і комунікацій на території заводу. При цьому повинна бути забезпечена прямоточність матеріальних потоків. Цехи повинні бути розташовані в послідовності виконання виробничого процесу.

Залежно від складності підприємства як системи, повинне організовуватися управління й установлюватися його структура. Організаційна структура системи управління являє собою сукупність автономних підрозділів і виконавців, і наділена відповідними правами й обов'язками.

Схема управління підприємством передбачає розподіл функцій і взаємозв'язків між підрозділами апарата управління, що обумовлює якість і оперативність регульованих впливів на виробництво.

Існує три основні схеми управління виробництвом: 1. Лінійно-централізоване або повністю лінійне:

Сутність лінійно-централізованої схеми управління полягає в строгій об'єктивно-ієрархічній підпорядкованості всіх елементів системи від вищої ланки до нижчої. Розпорядження в такій системі повинне поручатися від одного безпосереднього начальника.

Позитивною рисою цієї схеми є досить проста форма взаємин.

Недолік: вона характеризується відомою несприйнятливістю, що виникає в реальній дійсності й тривалістю ухвалення рішення. Начальники повинні мати універсальну підготовку.

2. Функціональна схема управління:

Сутність функціональної схеми управління полягає в тому, що на кожному її рівні функції загальні для декількох підрозділів реалізуються однією службою.

Характеризується наступними положеннями: виділення функції у своїй сукупності охоплює всі аспекти управління діяльністю підприємства, поділ робіт між підрозділами спрямовано на ліквідацію дублювання.

Ця схема має ряд недоліків: принцип функціональних керівників суперечить єдності розпорядництва. Виконавець повинен одержувати розпорядження не від одного, а від декількох керівників, накази їх можуть бути суперечливі. Ускладнюється координація діяльності підрозділів.