- •3Ббк ш 141. 14 – 9 удк 378. 001. 85 – 057. 632 (007)
- •З м і с т
- •Передмова
- •Розділ і
- •Українська мова як єдина національна мова українського народу і форма його культури. Основні етапи розвитку української мови.
- •Особливості української літературної мови. Виконання лексико-граматичних вправ.
- •Аналіз перекладених фахових текстів
- •Тема 2. Особливості етапів розвитку української літературної мови
- •Тема 3. Характерні риси сучасної української літературної мови
- •Морфологічні особливості української мови
- •Синтаксичні особливості української мови
- •Вкусний, надежда, ногті, обезьяна, разний.
- •Правопис і його значення
- •Мовне питання у різних державах
- •Українське законодавство про мову
- •Розділ іі
- •Тема 2. Види згортання інформації
- •Укладання тезового плану
- •1. Плани
- •1.1. Укладання планів.
- •1.1.2. Укладання питального й номінативного планів.
- •Конспект
- •Структура резюме
- •Етапи складання резюме
- •Анотація
- •Товарне виробництво
- •Властивості визначників
- •Збагачення корисних копалин
- •Центральний банк
- •Розділ ііі
- •Тема 2. Особливості писемного мовлення
- •Особливості писемного мовлення
- •Телефонна розмова
- •Системи алгебричних [алгебраїчних] рівнянь
- •Стилі мови. Характеристика наукового стилю. Поняття про офіційно-діловий стиль. Складання резюме наукового тексту. Аналіз перекладених фахових текстів
- •Тема 2. Характеристика наукового стилю
- •Науковий стиль
- •Тема 3. Поняття про офіційно-діловий стиль
- •Універсал національної єдності
- •Плану дій для забезпечення національної єдності:
- •Функція
- •РозділV
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Семантичні групи лексики
- •Зверніть увагу!
- •При написанні іншомовних слів і пишеться
- •При написанні іншомовних слів и пишеться:
- •Подвоєння приголосних звуків в іншомовних словах зазвичай немає.
- •Зверніть увагу!
- •Науково-термінологічна лексика.
- •Тема 2. Стійкі словосполучення у науковому мовленні
- •Стійкі сполучення у науковому мовленні
- •Контрольні запитання:
- •Реферат
- •Орієнтовний текст реферату до курсового проекту
- •Дегазація, конденсат, свердловина, водовід водники, газопровід, супутники пласту, метаноповітряна суміш.
- •Реферат
- •Реферат
- •V. Аналіз найбільш важливого питання (Обгрунтування важливості обраного питання, короткий переказ авторського погляду на питання). Виклад власної думки щодо питання.
- •Утворення і правопис лексичних скорочень
- •Правопис складноскорочених слів
- •Тема 2. Графічні скорочення
- •Типи графічних скорочень
- •Документ. Поняття про реквізити.
- •Тема 2.: функціонування іменників у діловому і професійному спілкуванні
- •Особливості використання іменників у науковому і діловому текстах
- •Орфоепічна примітка
- •Зверніть увагу!
- •З а я в а
- •З а я в а
- •З а я в а
- •З а я в а
- •Вживання прикметників у наукових і ділових текстах. Складання резюме ( діловий стиль). Аналіз перекладених фахових текстів
- •Вживання прикметників у текстах різних стилів: науковому і діловому
- •Ступенювання прикметників відбувається так:
- •Резюме у діловому стилі мови
- •Малов Ігор Павлович резюме
- •Резюме.
- •83101 Марченко Наталка
- •Мороз Андрій Володимирович Мета : Отримати посаду інженера з умовою професійного
- •Особливості вживання і правопису
- •Правопис географічних назв
- •Узгодження в географічних назвах
- •Тема 2. Написання та відмінювання прізвищ і імен по батькові
- •Правопис і відмінювання українських прізвищ
- •Особливості написання російських прізвищ
- •Правопис імен в українській мові
- •Утворення та відмінювання імен по батькові
- •Автобіографія
- •Розрізнення слів з кількісним значенням
- •Кількісні числівники, їх зв’язок з іменниками
- •Відмінювання числівників один
- •Дробові числівники
- •Особливості відмінювання дробових числівників
- •Відмінювання дробових числівників
- •Збірні числівники
- •Збірні числівники поєднуються:
- •Відмінювання числівників обоє, обидва, обидві
- •Порядкові числівники
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Тема 2. Функціонування числівників у писемній формі наукового чи ділового тексту
- •Особливості оформлення числівників у писемній формі ділового стилю
- •Розписка
- •Доверенность
- •Пояснювальна записка
- •05.09.2006
- •Начальник оц (підпис) к.В. Карачун
- •Розділ хііі особливості використання дієслівних форм у професійному і діловому мовленні. Складання записок: службова, доповідна. Аналіз перекладених фахових текстів
- •Граматична довідка
- •Службова записка
- •06.07.06.
- •Завкафедри (підпис) т.К. Іванова
- •Розділ хiv
- •Синтаксчні засоби наукового і ділового мовлення. Складання офіційних листів:
- •Лист-запит, лист-відповідь.
- •Аналіз перекладених фахових текстів
- •Особливості синтаксису простого речення
- •Сплатити – що ? кому ? за що ? коли ?
- •Л и с т - з а п и т
- •Л и с т - в і д п о в і д ь
- •Складні випадки керування. Складання листа-замовлення. Аналіз перекладених фахових текстів
- •Запитання до тексту
- •Прийменник у наукових і ділових текстах. Аналіз перекладених фахових текстів
- •Прийменник
- •Вибір прийменника у науковому і діловому тексті
- •Текст №1
- •Текст №2
- •Текст №3
- •Про деякі правила ділового спілкування
- •Реферат
- •Розділ хvіі етикет усного та писемного спілкування фахівців. Складання офіційних листів. Аналіз перекладених фахових текстів
- •Тема 2. Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Державна мовна політика України та право національних меншин на освіту
- •С п и с о к л і т е р а т у р и
Тема 2. Особливості етапів розвитку української літературної мови
ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте текст " Особливості етапів розвитку української літературної мови". Запишіть у стислому виді відповідь на питання, які етапи (періоди) виділяють у розвитку української літературної мови.
Українська мова має давню писемну традицію, що веде свій початок від зародження книжності та перших шкіл у Києві після хрещення Русі. Щоправда, існують припущення про те, що у східних слов’ян, зокрема протоукраїнців могли існувати регіональні писемні традиції ще до Х ст., які були першоосновою формування спільно-давньоруської літературної мови в Києві – центрі середньо-наддніпрянських полян.
Ознаки української мови (фонетика, граматика, лексика) фіксуються у писемних пам’ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих ХІ ст. Однак фіксація того або іншого мовного явища не може вважатися підставою для визначення часу його виникнення. Кожна мова має дописемний період розвитку, лінгвістичні характеристики якого з’ясовуються методами порівняльного аналізу і внутрішньої реконструкції відповідних явищ. Це стосується і української мови, окремі риси якої могли сформуватися в дописемний період.
Існують дві основні концепції зародження і розвитку української мови як окремої слов’янської. Згідно з першою з них, українська мова виникла після розпаду давньоруської, який припадає нібито на XIV ст. Мовотворчі процеси і появи трьох східнослов’янських мов у зазначений період стимулювалися процесами, зумовленими припиненням існування Київської Русі – держави, що сприяла формуванню літературної мови, спільної для всіх східнослов’янських племен.
До виникнення української, як і двох інших східнослов’янських мов, крім власне лінгвістичних ознак системного плану, мають відношення, очевидно, суспільно-політичні чинники, серед яких найважливішими були поділ Київської Русі у ХІІ ст. на кілька князівств, руйнівна монголо-татарська агресія проти східних слов’ян, а потім захоплення і поділ українських земель сусідніми державами. Вчені припускають, що відмінності між південними, західними і північносхідними слов’янами не привели б до утворення трьох східнослов’янських мов, коли б не сукупність історичних умов, що спричинили формування в ХІІ-ХІV ст. трьох східнослов’янських народностей кожна з яких характеризується спільністю території, своєрідними рисами і закріпленнями у мові тих характерних особливостей, які розвивалися ще в спільносхіднослов’янський період.
Друга концепція полягає в тому, що безпосереднім джерелом розвитку української, як і інших слов’янських мов, виступає праслов’янська мова, розпад якої починається в VII ст.
У становленні української мови інші вчені виділяють такі періоди:
1) протоукраїнська мова (VII-XII ст.);
2) староукраїнська мова (ХІ ст. час появи перших писемних пам’яток – кінець ХІV ст.);
3) середньоукраїнська мова, у межах якої розрізняють декілька підперіодів: а) рання середньоукраїнська мова (кінець ХІV ст. – кінець ХVІст.); б) середньоукраїнська мова (кінець ХІVст. – початок ХVІІІст.); в) пізня середньоукраїнська мова (початок ХVІІІ ст. – початок ХІХст.);
4) нова українська мова. Остання сформувалася переважно на базі говірок південно-східного наріччя, але у її розвитку конструктивну роль відіграли також південно-західні і північне наріччя.
Аналізуючи етапи розвитку української літературної мови, можна зазначити, що в українському мовознавстві вихід сучасної української мови на історичну арену пов’язують з конкретною датою – виданням у 1798р. поеми «Енеїда» І.П.Котляревського, яка стала першим друкованим твором.
Нова українська літературна мова, якою користуємося сьогодні, увібрала в себе писемні традиції давньої української літературної мови, скарби усної народної творчості українців і розмаїття живого мовлення на терені етнічної України.
За походженням українська мова належить до індоєвропейської сім´ї. Є ще угро-фінська, тюркська, іберійсько-кавказька, семітохамітська, монгольська, малайсько-полінезійська, китайська, тібетська та інші сім´ї мов. Окрему сім´ю становить японська мова. До індоєвропейської сім´ї належить кілька груп мов: слов´янська, романська, германська, балтійська, кельтська, індійська, іранська, грецька, вірменська, албанська та ін.
Слов´янська група мов складається з трьох підгруп: східно-слов´янської, західнослов´янської, південнослов´янської. До східно-слов´янської підгрупи належать мови: українська, російська, білоруська; до західнослов´янської – польська, чеська, словацька, кашубська, верхньо- та нижньолужицька (Німеччина); до південнослов´янської – болгарська, сербська, хорватська, словенська, македонська, старослов´янська.
Кожна із слов´янських мов має багато спільних рис, зокрема основні закономірності у фонетиці, граматиці, лексиці, але набула й своїх рис, мала свої тенденції розвитку, поповнила лексику, збагатила виражальні засоби. Наприклад, це виявляється у тому, що у цих мовах є значна кількість слів, подібних за звучанням і значенням.
Порівняймо:
в укр. мові в рос. мові в білоруській мові
рука рука рука
голова голова галава
розум разум розум
вівторок вторник ауторак
молодий молодий маладі
добрий добрый добры
гриміти греметь гремець
він он ён
що что што
Проте, деякі слова, форми і звуки однакові або дуже близькі в українській і білоруській мовах, мають істотні відмінності в російській.
Порівняймо:
в укр. мові в рос. мові в білоруській мові
скорочення сокращение скарачение
питання вопрос пытание
шлях путь шлях
батько отец бацька
око глаз вока
І навпаки, окремі слова й форми, однакові або дуже близькі в російській і українській мовах, мають істотні відмінності в білоруській.
Порівняймо:
в укр. мові в рос. мові в білоруській мові
успіх успех поспех
звучати звучать гунаць
прикрасити украсить упрыгожиць
знання знание веды
підготовка подготовка падрыхтоука
стаття статья артыкул
Є, звичайно, і такі слова, що не збігаються в жодній із трьох мов.
Порівняймо:
в укр. мові в рос. мові в білоруській мові
останній последний апошні
одного разу однажды аднойчы
першоджерело первоисточник першокрыніца
заздалегідь заранее загадзя
ЗАВДАННЯ 4. Розкажіть, спираючись на викладені у тексті "Особливості розвитку української літературної мови" і зроблені записи про концепції зародження і становлення української літературної мови, про її місце у всесвітньому розвитку.