Lektsiya_1

22

3. З'ясуйте поняття фінансового ринку, визначте його структуру та роль.

5.У чому полягає сутність фінансової політики?

6.Що є основною метою фінансової політики?

7.Який регулювальний вплив здійснюється на економічний розвиток країни за допомогою фінансової політики?

8.Які складові має фінансова політика?

9.Які елементи належать до механізму реалізації фінансової політики?

10.У чому полягає сутність та особливості фінансової стратегії й фінансової тактики?

11.Визначте поняття фінансового механізму. Які елементи входять до його складу?

12.Чим забезпечується ефективність фінансового механізму?

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 2. ДЕРЖАВНІ І КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Змістовий модуль 4. Податки. Податкова система

4.1.Економічна сутність податків їх функції 4.2.Класифікація податків та їх складові 4.3.Податкова політика 4.4.Податкова система: суть, принципи побудови

4.5.Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби

4.1. Економічна сутність, функції та класифікація податків

Об'єктивний характер податків обумовлюється необхідністю централізації частини ресурсів у суспільстві.

Необхідність централізації ресурсів обумовлюється виникненням суспільних потреб.

Критеріями при формуванні поняття податків є:

•сплата їх у примусовому порядку до державного бюджету;

•безеквівалентний характер цих платежів (без зустрічних зобов'язань держави);

•єдина методологія сплати і єдине джерело сплати (сплата за певними принципами, а джерелом є грошові доходи суб'єктів оподаткування).

До податків відносять платежі, що здійснюються юридичними та

23

фізичними особами до державного бюджету для виконання державою її функцій.

Усі інші платежі, незалежно від їх призначення і форми сплати, вважаються податковими платежами (плата, відрахування, внески, збори).

У більшості країн світу за податками закріплені такі основні функції: фіскальна, розподільча, регулююча.

Фіскальна функція розкриває податки як інструмент забезпечення надходження грошових коштів до бюджету на принципах постійності, стабільності, рівномірності.

Розподільча функція забезпечує розподіл вартісних пропорцій між платниками податків і державою. її суть полягає в перерозподілі ВВП між сферами виробництва, галузями економіки, регіонами, окремими прошарками населення.

Регулююча функція полягає у впливі податків на різні види діяльності та безпосередньо на .платників податків. Через податки держава регулює процеси виробництва та споживання в суспільстві.

4.2.Класифікація податків

Класифікація податків відводить кожному податку відповідне місце в податковій системі, завдяки чому вона виконує певні прогностичні функції (обґрунтовується необхідність введення кожного нового виду податку).

За економічніш змістом об'єкта оподаткування податки поділяються на три групи:

•податки на доходи, що стягуються з доходів суб'єктів господарювання;

•податки на споживання, що сплачуються не під час отримання доходів, а при їх використанні; справляються у формі непрямих податків;

•податки на майно, що встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна, стягуються постійно, доки майно перебуває у власності.

За характером дії або формою оподаткування податки поді-

ляються на такі групи:

•прямі, що встановлюються безпосередньо щодо платника, який сплачує їх до бюджету; обсяг таких податків залежить від розмірів об'єкта оподаткування (податок на прибуток підприємств, плата за землю, податок із власників транспортних засобів, майнові податки);

24

• непрямі, які входять до складу цін на товари та послуги, їх розмір не залежить від доходів платника (податок на додану вартість, акцизний збір, мито).

За джерелом сплати податки поділяються на ті, що сплачуються з прибутку (доходів), і ті, що включаються у витрати виробництва.

Залежно від органу, який стягує податки і розпоряджається

ними, податки поділяються на загальнодержавні та місцеві.

З метою розуміння сутності податку потрібно чітко визначити його головні складові, що зумовлюють внутрішній зміст цього поняття. До них належать:

1.Суб'єкт оподаткування, або платник податків - фізична або юридична особа, на яку за законом покладається обов'язок платити податок.

Носій податку - фізична або юридична особа, котра у кінцевому підсумку несе витрати зі сплати податку.

Суб'єкт оподаткування (платник), не завжди є дійсним його носієм, оскільки іноді податок перекладається на інших осіб, наприклад, щодо обкладання митом якого-небудь товару зрозуміло, що воно перекладатиметься на споживачів шляхом надбавки до ціни. Якщо суб'єкт оподаткування може перекласти свій податок на іншого, то він уже не є носієм податку.

2.Об'єкт оподаткування - явище, предмет або процес, унаслідок наявності яких сплачується податок, тобто те, що обкладається податком (дохід, майно тощо). Часто власне назва податку випливає з об'єкта (наприклад, поземельний, прибутковий, та ін.).

Є два підходи стосовно оцінювання об'єкта: кількісний і натуральний та грошовий.

3.Джерело сплати податку - дохід суб'єкта (прибуток, заробітна плата, відсоток, рента), з якого сплачується податок. За деякими податками об'єкт і джерело збігаються.

4.База оподаткування - законодавчо закріплена частина доходів або майна платника податків (за вирахуванням пільг), що враховується

упроцесі розрахунку суми податку, тобто сума, з якої стягується податок.

5.Ставка податку - величина податку на одиницю обкладання; якщо вона виражена у відсотках, то називається квота.

Залежно від структури податків розрізняють тверді й часткові ставки. Тверді ставки встановлюються в грошовому вираженні на одиницю об'єкта, часткові - виражають у визначених частках об'єкта

25

обкладання.

У свою чергу часткові ставки поділяються на такі види: пропорційні, які діють в однаковому відсотковому відношенні до

об'єкта оподаткування без урахування диференціації його величини; прогресивні. Під час збільшення об'єкта оподаткування зростає

ставка податку. Якщо темпи збільшення ставки податку відповідають темпові зростання об'єкта оподаткування, то це проста прогресія; коли темпи збільшення ставки податку випереджають темпи зростання об'єкта оподаткування - складна прогресія (шкала ставок);

регресивні - у процесі збільшення об'єкта оподаткування зменшується ставка податку.

6.Сфера дії податку - сукупність носіїв податку, на яких у результаті лягає його тягар.

7.Масштаб оподатковування - одиниця, що береться в основу виміру об'єкта оподаткування; у промисловому податкові масштабом може бути оборот підприємства чи його прибуток, капітал, чисельність робітників і кількість верстатів, величина приміщення, плата за нього та ін.

8.Одиниця обкладання - одиниця виміру об'єкта (з податку на прибуток - грошова одиниця країни, з земельного податку - гектар, акр

іт. ін.). Різниця між масштабом і одиницею обкладання полягає в тому, що в масштабі одиниця береться як принцип, а в одиниці обкладання - як міра.

9.Податковий оклад - сума податку, що сплачує суб'єкт з одного

об'єкта.

10.Податкові пільги - законодавчо закріплений перелік умов, за яких платник податку зменшує податкові зобов'язання (податкова соціальна пільга, знижки, відрахування та ін.).

11.Податковий період - термін, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов'язання.

4.3. Податкова політика

Податкова політика - це діяльність держави у сфері запровадження, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів до централізованих фондів грошових ресурсів держави та використання податків.

Податкова політика залежить як від об'єктивних економічних законів, так і від суб'єктивних факторів. Вона має базуватися на

26

загальних принципах:

•фіскальної достатності, ;

•економічної ефективності,

•соціальної справедливості,

•стабільності,

•гнучкості.

Податкова політика має бути спрямована на вирішення поставлених перед суспільством завдань, серед яких виділяють довгострокові і короткострокові. Перед керівництвом розвинутих країн стоять такі довгострокові цілі: економічне зростання, максимальний рівень зайнятості і благополуччя населення. Короткостроковими цілями стосовно податкової політики можуть бути поповнення державного бюджету, його збалансованість на певному рівні щодо внутрішнього валового продукту, стимулювання інвестиційної діяльності.

Податкова політика проводиться, виходячи з певних принципів, що відображають її завдання, основними з яких є:

соціальна справедливість; рівнонапруженість; економічна ефективність; стабільність; гнучкість.

Принцип справедливості та соціальної направленості означає, що держава встановлює таку систему оподаткування, яка враховує всі фактори діяльності юридичних і фізичних осіб - доходи і споживання, майно і приріст грошового капіталу, ресурсну забезпеченість і віддачу вкладених коштів та ін. Кожний вид податку більш влаштовує одні верстви населення і настільки ж не підходить іншим.

Принцип соціальної справедливості реалізується не через пошук і впровадження найбільш "справедливого" податку, а шляхом поступового встановлення оптимальної структури та рівня оподаткування, яка мають максимально задовольняти всі верстви населення, господарюючі суб'єкти.

З принципом соціальної справедливості щільно пов'язаний принцип рівнонапруженості. Рівнонапруженість означає, що зобов'язання перед бюджетом установлюються для всіх платників згідно з їхніми можливостями і результатами діяльності. Саме поєднання потенційних можливостей і досягнутих результатів може забезпечити рівнонапруженість.

27

Принцип вигідності або економічної зацікавленості - як для держави так і для платника податку. Сутність цього принципу полягає в тому, що платник податку має отримати максимум благ чи послуг, яка б задовольняла його уяву про їх вартість.

Принцип стабільності означає, що податкова політика повинна неодмінно дотримуватися визначених на певний час орієнтирів у розвитку суспільства, змінюватись поступово, еволюційним шляхом.

Принцип економічної ефективності. Така ефективність передбачає: забезпечення повноти і своєчасності сплати податків, максимальне виключення можливості ухилення від податків, мінімальність затрат пов'язаних з обліком платників і збирання податків, порівняно з надходженнями від цих податків.

Гнучкість податкової політики. Даний принцип відображає регулюючу функцію податків і характеризує використання податків, зборів як фінансових інструментів впливу на економіку країни.

Податкова політика, яка проводиться у державі і формується відповідними державними структурами, на практиці виявляється у податковій системі країни.

Податкова політика, яка проводиться у державі і формується відповідними державними структурами, на практиці виявляється у податковій системі країни.

4.4. Податкова система: суть, принципи побудови

Податкова система являє собою певним чином упорядковане різноманіття податків відповідно до різноманіття господарської діяльності та економічних відносин.

Видатний представник світової економічної науки А. Сміт сформулював такі принципи податкової системи:

•податок має бути визначеним щодо часу, обсягу і місця платежу;

•спосіб і строки сплати податків мають бути такими, щоб максимально задовольнити платника;

•всі громадяни повинні брати участь у підтримці держави відповідно до своїх доходів;

•втрати від стягнення податків мають бути мінімальними. Метою реформування податкової політики є зміна податкової

системи для забезпечення стабілізації економіки та насамперед матеріального виробництва, підвищення його ефективності й на цій основі забезпечення доходів державного бюджету та сприяння соціально-культурному розвитку держави. Отже, можна сказати, що

28

податкова система має забезпечити оптимізацію розподілу і перерозподілу національного доходу, спираючись на такі принципи:

1)стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товарови робника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

2)стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

3)обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

4)рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

5)рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи не резидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

6)соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

7)стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

8)економічна обґрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості видатків бюджету з його доходами;

9)рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

29

10)компетенція - встановлення і скасування податків та зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

11)єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

12) доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

4.5. Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби

Податкова робота – це діяльність держави, її органів, платників податків у процесі правового регламентування, нарахування, сплати та зарахування податків і податкових платежів, а також контролю за своєчасністю та повнотою їх надходження до бюджету.

Суб’єктами податкової роботи в Україні є:

Верховна Рада України – приймає закони загальної та спеціальної дії в сфері оподаткування;

органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів, Державне казначейство, Міністерство економіки) – забезпечують дію механізмів справляння податків і податкових платежів;

органи податкової служби – здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, розробляють нормативно-правову базу дії законів оподаткування, здійснюють облік платників і податкових надходжень, а також нарахування та стягнення окремих податків, проводять роз’яснення податкового законодавства, притягують до відповідальності його порушників;

платники податків – нараховують і сплачують податки та податкові платежі, подають податкову звітність, несуть відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкова робота містить такі основні елементи:

встановлення правової бази (законодавчої бази та інструктивно-методологічного забезпечення);

30

нарахування та обчислення податків і податкових платежів, їх облік;

визначення способів утримання та стягнення податків (з джерела сплати, за платіжними повідомленням, за податковою декларацією);

розрахунки із бюджетом – визначення форм (авансові платежі, платежі за фактом) і способів (готівкові, безготівкові).

Правовою базою щодо оподаткування є законодавчі акти загальної і спеціальної дії.

Основними законами загальної дії є закони України «Про систему оподаткування» та «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Законодавчі акти спеціальної дії здійснюють правове регулювання окремих податків, зборів і податкових платежів. У них регламентується порядок нарахування і сплати конкретних податків, зборів і податкових платежів за елементами справляння. Наприклад, Закон України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» тощо.

На основі прийнятих законів органи виконавчої влади розробляють інструктивно-методичну базу, яка забезпечує виконання законодавчих актів загальної та спеціальної дії у сфері оподаткування.

Контролюючий орган – державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків, зборів, інших обов’язкових платежів та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Контролюючими органами є: митні органи;

установи Пенсійного фонду України; установи Фондів соціального страхування України; податкові органи.

Державна податкова служба (ДПС) – сукупність державних органів, які здійснюють адміністрування податків і податкових платежів, а також організовують і контролюють їх надходження до бюджету та державних цільових фондів.

Основним законодавчим актом, що регулює функціонування ДПС України, є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХII зі змінами і доповненнями.

31

Державна податкова адміністрація України (ДПА України) є центральним органом виконавчої влади, займає рівень міністерства в ієрархії державної влади.

Первинна ланка ДПС України – Державна податкова інспекція (ДПІ) – безпосередньо виконує податкову роботу.

У складі органів державної податкової служби діють відповідні спеціальні підрозділи з боротьби із податковими правопорушеннями – податкова міліція.

Основна стратегічна функція Державної податкової служби – контроль за правильністю і своєчасністю надходження податкових коштів, боротьба з порушниками податкового законодавства. Головне у цій справі - організаційний потенціал, компетентність і професіоналізм представників податкових органів.

Контрольні запитання та завдання

1.Розкрийте економічну сутність податків. З'ясуйте їх значення у фінансовій системі України.

2.У чому полягають відмінності між податком і обов'язковим платежем? Наведіть приклади.

3.Назвіть джерела податків.

4.Які функції виконують податки?

5.Охарактеризуйте єдність і суперечливість функцій податків.

6.За якими ознаками можна класифікувати податки?

7.Охарактеризуйте принципи оподаткування.

8.Які ви знаєте основні елементи податку?

9.Визначте економічну сутність податкової системи.

10.З'ясуйте, які є загальнодержавні податки і збори в Україні?

11.Які ви знаєте місцеві податки і збори?

Змістовий модуль 5. Бюджет і бюджетна система

5.1.Економічна суть і значення бюджету та необхідність існування бюджету

5.2.Бюджетна система України: суть, структура та принципи побудови

5.3.Бюджетний процес та бюджетна класифікація 5.4.Бюджетне законодавство 5.5.Суть та причини бюджетного дефіциту

Мета: