КУРСОВЕ ТА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ БУРОВИХ РОБІТ

Категорія

Гірничі породи, типові для кожної категорії

Приблизна меха-

порід по

нічна швидкість,

буримості

м/год.

І

Торф і рослинний шар без коренів; льос, піски (не пливуни),

25…30

cупіски без гальки і щебеня; мул, вологі і муляві грунти; суглин-

ки льосовиді ; трепел; крейда слабка.

ІІ

Торф і рослинний шар з коренями або з невеликою домішкою

11...15

мілкої (до 3 см) гальки і щебеня; супіски і суглінки з домішкою

до 20% мілкої (до 3 см) гальки і щебеня; піски щільні; суглинок

щільний; льос; мергель пухкий; пливун без напору; льод; глини

середньої щільності (стрічкові і пластичні); крейда; діатомит;

сажи; кам’яна сіль (галіт); цілком каолінізовані продукти вивіт-

рювання вивержених і метаморфізованих порід; залізна руда

охриста.

ІІІ

Суглинки і супіски з домішком більш 20% мілкої (до 3 см) гальки

5,7...10

або щебеня; льос щільний; жорства; пливун напірний; глини з

частими прошарками (до 5 см) слабкозцементованих піщаників і

мергелів, щільні, мергелисті , загипсовані, піщанисті ; алевролі-

ти глинясті слабкозцементовані; піщаники, слабкозцементовані

глинястим і вапняковим цементом мергель; вапняк-

черепашечник, крейда щільна; магнезит; гипс тонкокристалич-

ний, виветрелий; кам'яне вугілля слабке; буре вугілля; сланці

талькові, руйновані усіх різновидів; марганцева руда; залізна

руда окислена, пухка; боксити глинясті.

ІV

Галечник, що складається з мілких гальок осадових порід; мер-

3,5...5,0

злі водоносні піски, мул, торф; алевроліти щільні глинясті; мер-

гель щільний ;піщаники глинясті; нещільні вапняки і доломити;

магнезит щільний; пористі вапняки, туфи, опоки глинясті; гіпс

кристалічний; ангідрит; калійні солі; кам'яне вугілля середньої

міцності; буре вугілля міцне; каолін (пер-винний); сланці глиняс-

ті , піщано-глинясті, горючі, вуглисті, алевролитові; серпентини-

ти (змійовики) дуже виветрелі і отальковані; нещільні скарни

хлористого і амфіболслюдяного складу; апатит кристалічний ;

дуже виветрелі дунити; перидотити; кімберліти, доторкнуті виві-

трюванням; мартитові і їм подібні руди, дуже виветрелі; залізна

руда м'яка в'язка ; боксити.

V

Галечно-щебенясті грунти; галечник мерзлий, зв'язаний глиняс-

2,5…3,5

тим або піщано-глинястим матеріалом з льодяними прошарка-

ми; мерзлі: пісок крупнозернистий і жорства, мул щільний; глини

піщанисті; піщаники на вапняковому і залізистому цементі; але-

вроліти; аргіліти; глини аргілітоподібні, дуже щільні, щільні дуже

піщанисті; конгломерат осадових порід на піщано-глинястому

або другому пористому цементі; вапняки; мармур ; доломити

мергелісті; ангідрит дуже щільний; опоки пористі виветрелі; ка-

м'яне вугілля тверде; антрацит, фосфорити желвакові; сланці

глинястослюдяні, тальково-хлоритові, хлоритові, хлоритогли-

нясті, серицитові; серпентиніти (змійовики); виветрелі

V

альбітофіри; кератофіри; туфи серпентинізовані вулканічні; ду-

2,5...3,5

ніти, доторкнуті вивітрюванням; кімберліт и брекчієвидні; марти-

тові і їм подібні руди, нещільні

Категорія

Гірничі породи, типові

для кожної категорії

Приблизна меха-

порід по

нічна швидкість,

буримості

м/год.

VІ

Ангідрити щільні, забруднені туфогенним матеріалом ; глини

1,5...2,5

щільні мерзлі; глини щільні з прошарками доломіту і сидеритів;

конгломерат осадових порід на вапняковому цементі; піщаники

полевошпатові, кварцово-вапняковисті; алевроліти з включен-

ням кварцу; вапняки щільні доломітизовані, скарновані; доло-

мити щільні; опоки; сланці глинясті, кварцово-серицитові, квар-

цово-слюдясті,

кварцово-хлоритові,

кварцово-хлорито-

серицитові, кровельні; хлоритизовані і розсланцовані альбито-

фіри, кератофири, габро; аргіліти слабкоокремнені; дуніти, не

доторкнуті вивітрюванням; перидотити, доторкнуті вивітрюван-

ням; амфіболіти; піроксеніти крупнокристалічні; тальково-

карбонатні породи; апатити; скарни епідотокальцитові; колче-

дан сипкий; бурі залізняки ноздруваті; гематито-мартитові руди;

сидерити.

VІІ

Аргіліти окремнені; галечник вивержених і метаморфічних порід

1,9...2,0

(речник); щебінь мілкий без валунів; конгломерати з галькою

(50%) вивержених порід на піщано-глинястому цементі; конгло-

мерати осадових порід на кремнистому цементі; піщаники ква-

рцеві; доломити дуже щільні; окварцовані полевошпатові піща-

ники, вапняки; каолін агальматолітовий; опоки міцні щільні; фо-

сфоритова плита; сланці слабко окремнені, амфибол-

магнетитові,

куминітонитові,

роговообманкові,

хлорито-

роговообманкові; слабко-розсланцовані альбітофіри, кератофі-

ри, порфіри, порфірити; діабазові туфи, доторкнуті вивітрюван-

ням; порфіри, порфірити; крупно і середньозернисті, доторкнуті

вивітрюванням граніти, сієніти, діорити, габро та інші вивержені

породи; піроксенити; піроксеніти рудні; кімберліти базальтові;

скарни кальцитомістящі авгітогранатові; кварци пористі (тріщи-

нуваті, ноздруваті, охрясті); бурі залізняки ноздруваті, пористі;

хроміти; сульфідні руди; мартитосидеритові і гематитові руди;

амфиболмагнетитові руди.

VІІІ

Аргіліти кременисті; конгломерати вивержених порід на вапня-

1,3...1,9

ковому цементі; доломіти окварцовані; окремнені вапняки і до-

ломіти; фосфорити щільні пластові; сланці окремнені, кварцово-

хлоритові, кварцово-серицитові, кварцово-хлорито-епідотові,

слюдяні; гнейси; середньозернисті альбітофіри і кератофіри;

базальти виветрелі; диабази; порфіри і порфірити; андезити;

діорити, не доторкнуті вивітрюванням; лабрадорити; перидоти-

ти; мілкозернисті доторкнуті вивітрюванням граніти; сієніти; габ-

ро; доторкнуті вивітрюванням гранітогнейси, пегматити, кварцо-

во-турмалінові породи; скарни крупно- і середньозернисті крис-

талічні авгіто-гранатові, авгіто-епідотові; епідозити; кварцово-

карбонатні і кварцово-баритові породи; бурі залізняки пористі;

гідрогематитові руди щільні; кварцити гематитові, магнетитові;

колчедан щільний; боксити діаспорові.

ІX

Базальти, не доторкнуті вивітрюванням конгломерати виверже-

0,75...1,2

них порід на кременистому цементі; вапняки карстові;

окремне-

ні; сланці кремнисті; кварцити магнетитові і гематитові тонко-

смугасті, щільні мартито-магнетитові; роговики амфібол-

магнетитові і серицитизовані; альбітофіри і кератофіри; трахіти;

порфіри окварцовані; діабази тонкокристалічні; туфи окремнені,

Категорія

Гірничі породи, типові для кожної категорії

Приблизна меха-

порід по

нічна швидкість,

буримості

м/год.

ороговиковані; доторкнуті вивітрюванням ліпарити; мікрограніти;

крупно і середньозернисті граніти, гранітогнейси; сієніти; габро-

норити; пегматіти; березити; скарни мілкокристаличні авгіто-

епідото-гранатові, датоліто-геденбергітові; скарни крупнозерни-

сті, гранатові; окварцовані амфіболіти, колчедан;кварцово-

турмалинові породи, не доторкнуті вивітрюванням; бурі залізня-

ки щільні; кварци із значною кількістю колчедану; барити щільні.

X

Валуно-галечні відкладення вивержених і метаморфізованих

0,5...0,75

порід; піщаники кварцові зливні; джеспіліти, доторкнуті вивітрю-

ванням; фосфато-кремнисті породи ; кварцити неравномірнозе-

рнисті; роговики з вкрапленністю сульфидів; кварцеві альбито-

фіри і кератофіри; ліпарити; мілкозернисті граніти, гранітогней-

си і гранодіорити; мікрограніти; пегматити щільні, дуже кварцові;

скарни мілкозернисті гранатові, датолито-гранатові; магнетитові

і мартитові руди, щільні, з прошарками роговиків; бурі залізняки

окремнені; кварц жильний; порфірити дуже окварцовані и оро-

говиковані.

XІ

Альбитофіри тонкозернисті, ороговиковані; джеспіліти, недотор-

0,3...0,5

кнуті вивітрюванням; сланці ямшовидні кремнисті; кварцити;

роговики залізисті дуже тверді; кварц щільний; корундові поро-

ди; джеспіліти гематито-мартитові и гематито-магнетитові.

XІІ

Абсолютно не доторкнуті вивітрюванням монолітнозливні джес-

0,15...0,25

піліти, кремінь, яшми, роговики, кварцити, егиринові і корундові

породи

Інтервали гли-

Категорії

порід

по

буримості

бини свердло-

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

VІІ

VІІІ

ІX

X

XІ

XІІ

вини, м

0-100

0.04

0.05

0.06

0.07

0.09

0.11

0.14

0.16

0.18

0.22

0.29

0.68

0-200

0.05

0.05

0.06

0.08

0.10

0.12

0.14

0.17

0.19

0.23

0.30

0.69

0-300

0.05

0.06

0.07

0.08

0.10

0.13

0.15

0.18

0.20

0.24

0.31

0.72

0-400

0.06

0.07

0.08

0.09

0.11

0.13

0.16

0.19

0.22

0.25

0.32

0.74

0-500

0.07

0.07

0.08

0.10

0.12

0.14

0.17

0.20

0.23

0.26

0.33

0.77

0-600

0.07

0.08

0.09

0.10

0.12

0.15

0.18

0.21

0.24

0.28

0.35

0.79

0-700

0.08

0.09

0.10

0.11

0.14

0.16

0.20

0.22

0.25

0.29

0.36

0.83

0-800

0.08

0.09

0.11

0.12

0.15

0.18

0.21

0.24

0.26

0.31

0.38

0.86

0-900

0.09

0.10

0.11

0.13

0.16

0.19

0.22

0.25

0.27

0.32

0.39

0.87

0-1000

0.10

0.10

0.12

0.14

0.17

0.20

0.23

0.26

0.28

0.33

0.39

0.89

0-1100

0.10

0.11

0.12

0.14

0.17

0.21

0.24

0.27

0.29

0.33

0.40

0.90

0-1200

0.10

0.11

0.13

0.15

0.18

0.21

0.25

0.28

0.32

0.34

0.41

0.92

0-1300

0.11

0.12

0.14

0.16

0.19

0.23

0.27

0.30

0.33

0.35

0.43

0.95

Характеристика міри абразивності гірничих порід

Таблиця 3

Група

Показник

Міра абра-

Гірничі породи

абразив-

зив-ності

ності

1

0.5 і

Малоабра-

Мармур. Вапняк. Ангідрит. Алевроліт.

менш

зивні

2

0.5 - 1.0

Помірно

Руда марганцева. Туфобрекчії.

Доломіт. Хлорито-крем-

абразивні

нисто-магнетитова порода. Скарн переважно карбонатно-пі-

роксенового

складу.

Сланець

серицито-хлорито-карбо-

натний, полевошпатизований.

Вапняк частково окремнений.

3

1.0 - 1.5

Середньо-

Карбонато-хлорито-епідотові породи, полевошпатизовані.

абразивні

Скарн карбонатний окремнений. Діабаз Туфопіщаник. Скарн

епидото-хлорито-піроксеновий. Туф кислого ефузива. Пі-

роксен-альбитова порода.

Туф кварцевих порфирів Ада-

меліт-порфір. Діорит

скарнирований. Алевроліт окремнений

Габро. Кератофіри.

Вапняки окремнені. Піщаники аркозові

4

1.5 - 2.0

Абразивні

Діорит епидотизований з сульфидами, скарн рудний. Сіенит.

Туфороговикований. Гранодіорит. Діабазовий порфірит. Габ-

ро-діабаз Діорит кварцовий. Альбитофір ороговикований.

Кварцовий порфір.

Туф кварцового альбитофіра. Роговик

піроксеновий. Скарн гранатопіроксеновий. Піщаник орогови-

кований. Руда гематитова. Кварцити залізисті.

Гравеліти.

Піщаники кварцові.

5

2.0 - 2.5

Дуже абра-

Кварц жильний.

Граніти

середньозернисті.

Граносієніт-

зивні

порфір. Піщаник кварцовий, кремнистий. Кварц-турмалинова

порода. Адамеліт. Роговик силикатно-магнетитовий. Скарн

гранатовий. Гнейси. Сієніто-діорити.

6

2.5 - 3.0

Дуже абра-

Яшмовидна порода. Кварцит. Граніти мілкозернисті. Сієніти

зивні

окремнені.

Роговики

мартито-гематитові. Джеспіліти. Піро-

ксенити окварцовані.

Класифікація стійкості гірничих порід в свердловинах (по Л.М. Івачеву, О.С. Юшкову)

Таблиця 4

Група

Міра

Вид пору-

Характер проявлення в про-

Характерні породи (зони)

Рекомендуємі

Жорс-

Необхід-

стійкості

шення ціліс-

цесі буріння

очисні агенти

тко

ність в

ності стінок

норму-

кріпленні

свердловини

ємі

об-

пара-

садними

метри

трубами

або тампо

нуванням

1

Стійкі

—

—

Монолітні і слабкотріщи-

Вода, стисле по-

—

—

нуваті скельні породи

вітря

2

Відносно

Вивали, оси-

Вивали шматків породи в

Тріщинуваті скельні породи,

Переважно гли-

—

—

стійкі

пи

процесі буріння, самочинне

деякі різновиди глинястих

нясті розчини,

збільшення діаметра сверд-

сланців і аргілітів

вода в окремих

ловини, яке супроводжується

випадках

накопиченням шламу.

3

Нестійкі

Обвали, роз-

Обрушення стінок свердло-

Дуже виветрелі породи. Га-

Спеціальні гли-

Густи-

Необхідно

мив.

вини під час буріння і СПО,

лечно-щебенясті грунти на

нясті роз чини,

на,

при не-

нерівномірне збільшення ді-

глинястому цементі. Піщани-

інгібіровані роз-

водо-

можли-

аметра свердловини з пода-

ки слабко зцементовані. Гли-

чини.

відда-

вості під-

льшим обрушенням.

ни піщанисті.

ча

тримки

Дуже тріщинуваті скельні

норму-

породи в зонах розломів і

При повному по-

ємих па-

інших геологічних порушень

глинанні - вода, в

раметрів.

інших випадках

Набухання,

Утруднений прохід інструме-

Глини середньої щільності і

раніш застосова-

на рідина

пластична

нта при СПО, прихоплення

щільні Кам'яна сіль, калійні

Промивні рідини

Кон-

течія. Розчин,

інструменту в процесі бурін-

солі

з низькою водо-

цен-

пластична

ня. Збільшення діаметра

віддачею Солеві

трація

течія

свердловини з одночасним

роз чини.

солі

пластичною течією і прихоп-

леннями

4

Дуже

Обвали,

Систематичне обрушення

Відмиті галечно-щебенясті,

Спеціальні про-

Густи-

Необхідно

нестійкі

розмив.

стінок свердловини, інтенси-

жорствяні грунти, піски, ва-

мивні рідини з

на,

в будь-

вне і нерівномірне збільшен-

луно-галечні відкладення,

високою густи-

водо-

яких умо-

Група

Міра

Вид пору-

Характер проявлення в про-

Характерні породи (зони)

Рекомендуємі

Жорс-

Необхід-

стійкості

шення ціліс-

цесі буріння

очисні агенти

тко

ність в

ності стінок

норму-

кріпленні

свердловини

ємі

об-

пара-

садними

метри

трубами

або тампо

нуванням

ня діаметра свердловини,

супіски, муляві грунти, пухкі

ною, гідрофобно-

відда-

вах при

інтенсивне накопичування

суглинки.

емульсійні

ча

заглиб-

шламу.

ленні

При повному по-

сверд-

Дуже тріщинуваті зони впли-

глинанні на вибої

ловини на

ву гірничих виробок

- вода, в інших

означену

випадках раніше

(критичну)

викори-станий

глибину

розчин

Водо-

Інтенсивне

Опливання стінок свердло-

Пластичні глини, пухкі сугли-

Промивальні

набухання,

вини. Можлива втрата части-

нки, мергель, пухкі націло

рідини з низькою

відд-

пучення

ни свердловини після підйо-

каолінизовані продукти виві-

водовіддачею.

ача

му інструмента

трювання порід.

густи-

на,

водне-

вий

показ-

ник

Повна втрата

Виникнення пробок з прихоп-

Піски-пливуни, або водонос-

Глинясті розчини

Густи-

свердловини

ленням інструмента

ні.

з високою густи-

на

ною

Таблиця 5

Класифікація порід по складності відбору керна (по О.С.Юшкову)

Рекомендуємі технічні засоби з відбору

Група по складно-

Коротка характеристика порід

Категорія порід

Приблизний

сті відбору керна

по буримості

вихід керна при

керна

бурінні одинар-

ною колонковою

трубою з про-

мивкою

Одинарні колонкові набори, подвійні колон-

1

Зв'язні, монолітні і слаботріщину-

ІV - XІІ

80 - 100 %

ваті

кові снаряди ТДН-УТ.

2

Зв'язні, середньо і сильнотріщи-

VІІ - XІІ

10 -

60 %

Ежекторні колонкові снаряди одинарні

нуваті, неруйнуємі потоком рідини

(ОЕС) і подвійні (ДЕС), снаряди з примусо-

схильні до систематичного само-

вим зміненням напрямку потоку (ТДН-2/0) з

заклинювання

зворотною промивкою.

3

Зв'язні, середньотріщинуваті, не-

V - XІІ

20 -

60 %

Оббурюваючі подвійні колонкові снаряди

руйнуємі потоком рідини при ко-

(ТДН-2/0) з прямою промивкою, ТДН-ССК і

роткочасному впливі

аналогічні.

4

Злабозв'язні, легкоруйнуємі под

ІІІ - V

0 -

40 %

Снаряди, оздоблені керноприймальником із

впливом потоку рідини, вібрацій і

штампом (ДТА-2,"ДонбассНИЛ" ДКС-ИМР і

ударів

аналогічні).

Розмиваємі (розчиняємі) солі

ТДН будь якого типа і водно-сольові розчи-

ни.

5

Незв'язні, пухкі, розмиваємі

І - ІІІ

0 -

20 %

Безнасосне буріння, затірка "всуху", грунто-

носи.