- •Основи гідродинаміки
- •1. Сили, що діють на рідину в потоці
- •2. Основні параметри потоку рідини
- •3. Режими руху рідини
- •4. Закони ламінарного потоку
- •4.1. Закон розподілу швидкостей рідини в поперечному перерізі потоку
- •4.2. Витрата рідини в ламінарному протоці
- •4.3. Середня швидкість рідини в поперечному перерізі потоку
- •5. Характеристики турбулентного потоку
- •6. Закон збереження маси потоку Рівняння нерозривності потоку
- •8. Закон збереження енергії рідини рівняння Бернуллі
- •9. Гідравлічні опори в трубопроводах
- •9.1. Витрати напору (тиску) на тертя при ламінарному режимі руху рідини
- •9.2. Втрати напору (тиску) на тертя при турбулентному режимі
- •9.3. Вплив шорсткості (шершавості) на опір тертя
- •9.4. Втрати напору (тиску) на подолання місцевих опорів
- •10. Визначення оптимальної швидкості руху рідини і діаметра
9.3. Вплив шорсткості (шершавості) на опір тертя
При турбулентному режимі руху рідини коефіцієнт тертя залежить не тільки від ступіні турбулентності, але й від шорсткості стінок трубопроводів: =f (режим руху, шорсткість ……..).
Шорсткість труб характеризується:
- абсолютною шорсткістю ∆, тобто середньою висотою виступів на внутрішній поверхні труб;
- відносною шорсткістю , тобто відношенням абсолютноїшорсткості до діаметра труби.
|
Розглянемо турбулентний потік в трубі діаметром d. Хай ∆ - середня висота виступів на поверхні. - товщина межового ламінарного шару. |
Ступінь впливу шорсткості на коефіцієнт тертя залежить від співвідношення між ∆ і .
В залежності від цього співвідношення розрізняють три області турбулентного руху рідини в шершавих трубах:
1. Область гладкого тертя, якщо > ∆ і ядро потоку не взаємодіє з виступами на поверхні.
За цих умов шорсткість практично не впливає на коефіцієнт тертя, тобто =f (Re).
В цій області шершаві труби можна розглядати як гідравлічно гладкі, для яких = 0316 (Re) -0,25
2. Область змішаного тертя, якщо ≈ ∆ і ламінарний межовий шар уже не закриває виступів нерівностей. За цих умов зростає внаслідок додаткового вихроутворення навколо виступів, тобто = f (Re, ).
3. Автомодельна область, якщо < ∆ і коефіцієнт практично не залежить від Re, а визначається виключно шорсткістю труб, тобто = f (). Ця область називається областю квадратичного закону опору, оскільки опір тертя пропорціональний квадрату швидкості (∆Pтр ~ W2), тоді як при ламінарному режимі руху він пропорціональний першій степені швидкості (∆Pтр ~ W).
Критичні значення Re, при яких область гладкого тертя переходить в область змішаного тертя, а остання – в автомодельну область, визначаються по емпіричним рівнянням:
Re
область гладкого тертя область змішаного тертя автомодельна область
Значення в різних областях визначають по емпіричним рівнянням, приведеним в довідниках.
|
Для всіх областей придатна інтерполяційна формула
Значення за різних умов руху рідин зручно визначити за допомогою графіків = f (Re, ).
|
9.4. Втрати напору (тиску) на подолання місцевих опорів
Втрати напору на місцеві опори виражають через швидкісний прапор рідини.
Відношення втрати напору в даному місцевому опорі до швидкісного напору рідини називається коефіцієнтом місцевого опору ζ = hм.о./ hшв. |
Тоді |
|
, а |
|
Значення коефіцієнтів місцевих опорів визначені експериментальним шляхом і наведені в довідниковій літературі.
При наявності в трубопроводі декількох місцевих опорів загальні втрати напору в ньому становлять
або
Для характеристики місцевого опору інколи замість коефіцієнту місцевого опору використовують еквівалентну довжину місцевого опору, тобто довжину гіпотетичної прямої труби, в якій втрата напору на тертя дорівнює втраті напору в даному місцевому опорі.
Зв'язок між цими величинами визначається співвідношенням:
, звідки
Значення для різних місцевих опорів наведені в довідниках.
Тоді