7. Перспективи подальшого розвитку

Розроблений підхід до класифікації аварійної ситуації на шахті є базовим. Подальші поліпшення можливі за рахунок напрацювання статистики та розширення бази правил. Також, надалі можна розробити правила для класифікації також інших видів аварій. 

Однак складання правил та їх оптимізація є вельми складним процесом. Це вимагає тісної взаємодії з експертами. А оцінити ефективність роботи системи досить складно через відсутність доступних до аналізу статистичних даних у даній сфері.

Гнучкість системи забезпечує можливість подальшого доповнення, корегування та налаштування, що зможе покращити її ефективність.

4. Проєктування програмної реалізації.

Інтерфейс системи

Експрес аналіз			Повнофакторний аналіз
СО = СН4 = 1.5 Т = 20 V = 15	«середній» «середній» «норма» «норма»	Схема шахти		Логіка роботи правил	Історія динаміки змін
Результат	Середня небезпека
Степень уверенности	G= 1
Аналіз фактів
Факти типу 1	Факті типу 2
–підвищення температури; –струмінь гарячого повітря;  – хвиля пилу; – запах диму \ гару \ плавлення; – різкий сплеск; – ударна хвиля; – зміна напрямку повітря; –зупинка струменя повітря (низька швидкість потоку); –пропала напруга. –погіршення самопочуття \ ускладнене дихання \ жар.	– відсутність струму в загальній лінії електропередач; – відсутність струму аварійному участку; – датчики на аварійному участку не справні або не видають сигналу. – комбайн не працює; – транспортний ланцюжок конвеєрів не працює, – транспортний ланцюжок конвеєрів частково не працює (одну або кілька лент зупинено); –основный вентилятор місцевого провітрювання не працює; –резервний вентилятор місцевого провітрювання не працює; – зміна напряму повітря; вентиляційні двері відчинені(ті що мають бути закритими);

Логіка роботи блоку №1

1. Якщо у будь якому місці виробки зафіксовано підвищення до середнього рівня небезпеки хоча б одного з чотирьох параметрів: температура (Т), рівень метану (СН₄), вуглекислого газу (СО) та швидкість повітря(V), то починається детальній аналіз інщих датчиків у цій зоні. В аналізі враховується тільки найбільше значення відповідного параметру.

2. Факти типу 2 отримуються автоматично з системи УТАС

3. Факти типу 1визначаються як ключові фрази усних доповідей працівників.

При взрыве выключится напряжение на прилежащем участке. Следовательно ближайший сработавший датчик будет уже за пределами взрыва, и определить скорость распространения можно будет по разницы времени срабатывания датчиков /на расстояние между ними.

Коэффициент нарастания считать по каждому датчику, а в правилах учитывать его совместно с текущей классификацией параметра

Пример : СО –высокий ,быстрое повышение

Т-средняя, среднее повышение

Дополнительніе возможности:

Гибкая настройка параметров и правил

1.Блок №1 создать таблицу анализа с возможностью вписывания коэффициентов и интервалов.

Gi Eі	Низький (норма)	средній	високий	дуже високий	ri
со	и		1		0,3
сн4		1			0,3
т			1		0,2
v			1		0,2
λj	0,3	0,5	0,7	1	рез g
	0	0,3	0,7	0	0,64

2. Блок №2 сделать возможность;

Просмотреть все правила

Удалять правила

Формировать новые правила из выпадающих списков фактов и выводов.

3. Блок №3 подключить матлаб или другое средство реализующее метод Мамдані.

Нанесение датчиков на карту: в виде емблемки или кружочка.

Диалоговое окно датчика:

1. Номер по порядку

2. Тип : температура (Т), рівень метану (СН₄), вуглекислого газу (СО) та швидкість повітря(V),

3. Предаварийная норма ( датчик становится желтым . и аварийный предел – датчик красны)

4. Номер позиции к которой он относится

5. Текстовое поле для заметок об устройстве. ( ну пусть 1000 символов)

После нанесения датчиков задается расстояния между ними.(для дальнейшего просчета R)

ИСТОРИЯ

1.Все датчики их название , тип и текущее значениеP_i

+ коэф наростания ( изменения) просчитывается по формуле К=(P_i-P_н)/P_н*100%;

R= ∑ΔL/ Δt; берется как максимальній диапазон области нарушений, с привязкой к номеру позиции.