Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OС_6.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
6.72 Mб
Скачать

Обмеження на введення даних

Щоб визначити дані, які припустимі до введення, необхідно:

  1. Вибрати комірку, що потрібно перевірити.

  2. Вибрати команду Проверка данных у групі Работа с данными вкладки Данные. У діалоговому вікні Проверка вводимых значений відкрити вкладку Параметры.

  3. Визначити необхідний тип перевірки.

Рис. 12. - Діалогове вікно Проверка вводимых значений. Вкладка Параметры.

Щоб дозволити введення значень, що знаходяться в заданих межах.

У списку Тип данных необхідно вибрати варіант Целое число або Действительное.

У списку Значения треба задати необхідне обмеження. Наприклад, щоб установити нижню і верхню границі, слід обрати значення між.

Завдати мінімальне, максимальне або визначене дозволене значення (рис. 13).

Рис. 13. - Діалогове вікно Проверка вводимых значений. Условие проверки.

Інструкції:

  1. Обрати вкладку Сообщение об ошибке й встановити прапорець Выводить сообщение об ошибке.

  2. Обрати один з наступних параметрів для поля Вид (Останов, Предупреждение, Сообщение).

Для відображення інформаційного повідомлення, що не забороняє введення неправильних даних, необхідно обрати значення Сообщение.

Для відображення попередження, що не забороняє введення неправильних даних, необхідно обрати значення Предупреждение.

Щоб заборонити введення неправильних даних, необхідно обрати значення Останов.

  1. Указати заголовок та ввести текст для повідомлення (до 225 знаків).

Рис. 14. – Вікно перевірки значень, що вводяться.

Робота з формулами

Формули являють собою вираження, по яких виконуються обчислення на сторінці. Формула починається зі знака рівності (=). Нижче приведений приклад формули, що множить 2 на 3 і додає до результату 5.

=5+2*3

Формула також може включати наступні елементи: функції, посилання, оператори і константи.

=ПИ()*А2^5

Елементи формули:

1. Функції. Функція ПИ() повертає значення числа Пі: 3,142...

2. Посилання (або імена). A2 повертає значення комірки A2.

3. Константи. Числа або текстові значення, уведені безпосередньо у формулу, наприклад 5.

4. Оператори. Оператор ^ підносить число до ступеня, а зірочка (*) виконує множення.

У деяких випадках може знадобитися використання функції як одного з аргументів іншої функції. Наприклад, у наступній формулі функція СРЗНАЧ вкладена у функцію ЕСЛИ для порівняння середнього значення декількох значень з числом 50.

=ЕСЛИ(СРЗНАЧ(F2:F5)>50;СУММ(G2:G5);0)

Припустимі типи значень, що обчислюються. Вкладена функція, використовувана як аргумент, повинна обчислювати відповідному цьому аргументові тип даних. Наприклад, якщо аргумент повинний бути логічним, тобто мати значення або ИСТИНА, або ЛОЖЬ, те вкладена функція в результаті обчислень теж повинна давати логічне значення або ИСТИНА, або ЛОЖЬ. Інакше з'явиться повідомлення про помилку «#ЗНАЧ!».

Логічні операції можна додавати вибравши команду Логические групи Библиотека функций вкладки Формулы (рис.14).

Рис. 14. – Логические функции.

Обмеження кількості рівнів вкладення функцій. У формулах можна використовувати до семи рівнів вкладення функцій. Коли функція Б є аргументом функції А, функція Б знаходиться на другому рівні вкладеності. Наприклад, функції СРЗНАЧ і СУММ вважаються функціями другого рівня, тому що обидві вони є аргументами функції ЕСЛИ. Функція, вкладена як аргумент у функцію СРЗНАЧ, буде функцією третього рівня і так далі.

Щоб вставити функцію у формулу, встановіть покажчик на позицію, у яку варто увести формулу, і натисніть кнопку миші.

  1. На вкладці Формулы в групи Библиотека функций вибрати команду Вставить функцию.

  2. У списку Категория виберіть категорію функції.

  3. У списку Функция виберіть необхідну функцію.

  4. Натисніть кнопку ОК (рис.15).

  5. Уведіть величини, посилання, імена, формули і функції в поля аргументів.

Рис. 15. - Майстер вставки функції

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]