1 Загальні вказівки

Курсова робота має своєю метою розширити і закріпити теоретичні і практичні знання при вивченні дисципліни «Теплотехніка».

Усі технічні рішення студент приймає самостійно. За прийняті рішення і правильність обчислень відповідає автор роботи.

2 Завдання на проектування

Завдання на проектування видається керівником роботи, містить необхідні вихідні дані, завдання і графік виконання. Вихідні дані приведені в додатках А, Б, В.

3 Зміст і оформлення пояснювальної записки

КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1 Загальні вимоги

Основні положення цих вимог: чіткість побудови, логічна послідовність викладу матеріалу; переконливість аргументації; стислість і точність формулювань, що виключають можливість суб'єктивного і неоднозначного тлумачення; конкретність викладу отриманих результатів.

Курсова робота повинна бути написана державною мовою і виконуватися з використанням одиниць СІ.

Обсяг пояснювальної записки курсової роботи, що рекомендується, – до 30 сторінок рукописного тексту.

Текстова частина виконується на аркушах односортного білого папера формату А4 (210х297 мм) за ДСТ 2.301. При необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм).

Текст повинний бути видрукуваний машинописним (машинним) способом чорним кольором чи написаний від руки чітким почерком чорнилом чи пастою чорного, синього чи фіолетового кольору. Текст розташовується на одній стороні листа. Висота букв повинна бути не менш 2,5 мм (при роздруківці на принтері – не менш 1,8 мм).

На аркушах «РЕФЕРАТ» і «ЗМІСТ» робляться рамки й основні написи (див. додатки Г і Д).

На всіх наступних аркушах пояснювальної записки обсягом до 40 сторінок виконуються рамки й основні написи з проставленням номера листа і загальної їхньої кількості. Розміри полів рамки: лівого – 20 мм, правого, верхнього і нижнього – 5 мм.

У пояснювальній записці обсягом понад 40 сторінок такі рамки не ви-

4

конуються. У цьому випадку при написанні (друкуванні, у тому числі на принтері) тексту оставляються поля: ліве, верхнє і нижнє – не менш 20 мм (рекомендується ліве поле залишати розміром 30 мм), праве – не менш 10 мм. Текст на листі з рамкою розташовується не ближче 5 мм від рамки на початку рядків і не ближче 3 мм наприкінці рядків. Відстань від верхнього і від нижнього рядка до рамки не менш 10 мм. Відстань між останнім рядком тексту і наступним заголовком не повинна перевищувати 15 мм. Відстань між підставами рядків рукописного тексту повинна бути у відповідності з інтервалами між рядками трафарету, тобто 8 − 12 мм, при друкуванні тексту на друкарській машинці – 1,5 інтервалу, при роздруківці на принтері – з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення. Абзац у тексті варто починати відступом у 15–17 мм від рамки (п'ять ударів друкарської машинки).

Не допускається написання тексту різними по кольору чорнилами (пастою). Допускаються окремі частини пояснювальної записки, за узгодженням з керівником, виконувати різними способами – рукописним, машинописним чи машинним.

Вписувати в машинописний текст окремі слова, формули, умовні знаки допускається тільки чорним чорнилом чи тушшю, при цьому щільність уписаного тексту повинна бути наближена до щільності основного тексту.

Помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі виконання роботи, допускається виправляти підчищенням чи зафарбовуванням спеціальними засобами (наприклад, штрихом). Дозволяється закреслити невірний текст однією рисою.

Слова, надруковані на окремому рядку прописними буквами («РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ»), повинні служити заголовками відповідних структурних частин пояснювальної записки.

Заголовки структурних частин пишуться симетрично тексту з відстанню до наступного тексту рівною 3 − 4 інтервалам (15 − 17 мм). Переноси слів у заголовках не допускаються, крапка наприкінці не ставиться. Підкреслювати заголовки не допускається.

Структурні частини починають з нового листа, їхні заголовки не нумерують.

Сторінки нумеруються арабськими цифрами. Нумерація сторінок наскрізна по всій пояснювальній записці. Титульний лист і завдання не нумеруються, але входять у загальне число сторінок. Якщо сторінка має рамку з основним написом (див. додатки Г, Д), то номер сторінки проставляється в правому нижньому куті. В усіх інших випадках номер сторінки проставляється в правому верхньому куті. Пропуски в нумерації сторінок і літерні додавання (наприклад, 2а, 3а, 3б) не допускаються.

Обкладинка пояснювальної записки повинна бути виконана з щільного білого папера.

Усі сторінки пояснювальної записки повинні бути скріплені степлером чи плетінням.

5

3.2 Складові частини

Пояснювальна записка повинна містити: титульний лист, завдання на проектування, реферат, зміст, вступ, основну частину, висновки, перелік посилань, додатки (якщо є необхідність).

3.3 Титульний лист

Приклад оформлення титульного листа курсової роботи приведений у додатку Е. Усі написи на титульному листі повинні виконуватися тушшю чи чорним чорнилом (пастою) креслярським шрифтом за ДСТ 2.304. Допускається оформлення титульного листа із застосуванням текстового редактора на ПЕОМ. Написи на титульному листі допускається розташовувати в будь-якім положенні, що прийнятно з естетичної точки зору. При цьому можуть бути використані різні шрифти. Переноси слів на титульному листі не допускаються, не дозволяється також поміщати на ньому рисунки, віньєтки, фотографії, ставити крапки наприкінці фраз. Зверніть увагу, що ініціали ставляться перед прізвищем, і що внизу сторінки ставиться тільки рік випуску, а слова: «Донецьк» і «рік» не пишуться.

Усім студентським роботам привласнюється позначення у виді набору букв і цифр, розділених крапками. Необхідно дотримувати наступну структуру позначення документів:

Х ХХХХХ.ХХ.ХХ.ХХХ ХХ

1 2 3 4 5 6

Позиції, позначені цифрами, мають наступний зміст:

1 – індекс форми навчання автора роботи (1 символ);

2 – шифр спеціальності автора роботи (5 символів);

3 – шифр факультету (2 символи);

4 – шифр кафедри (2 символи);

5 – шифр номера залікової книжки (3 символи);

6 – індекс виду документа (2 символи).

Індекс форми навчання студента складається з літерного позначення:

Д – денна форма навчання (стаціонар);

В – вечірня форма навчання;

З – заочна форма навчання;

У – прискорена форма навчання.

Шифр спеціальності автора роботи містить п'ятизначне цифрове позначення і збігається з п'ятьма останніми цифрами номера спеціальності, по який він навчається:

70801 – Екологія й охорона навколишнього середовища (ЕКМ);

90104 – Металознавство (МТ);

6

90401 – Металургія чорних металів (МЧМ);

90404 – Обробка металів тиском (ОМТ).

90412 – Термічна обробка (ТО).

90402 − Металургія кольорових металів (МКМ).

Шифр фізико-металургійного факультету – 49.

Шифр кафедри «Технічна теплофізика» − 06.

У поле номера залікової книжки проставляються три його останні цифри. Індекс виду документа складається з двобуквенного позначення. Для курсової роботи – це КР.

Приклад позначення курсової роботи, виконаної студентом фізико-металургійного факультету групи МКМ денної форми навчання, у якого останні три цифри залікової книжки 820. Курсова робота буде захищатися на кафедрі «Технічна теплофізика» фізико-металургійного факультету: Д 90402.49.06.820 КР.

3.4 Завдання на виконання курсової роботи

Завдання на виконання курсової роботи повинне бути виконане на бланку чи без нього і містити: тему роботи; вихідні дані для розробки; обсяг виконуваної роботи; дату видачі завдання; дату закінчення (захисту) роботи. Приклад заповнення завдання приведений у додатку Ж.

3.5 Реферат

Реферат повинний містити зведення про обсяг роботи, кількості ілюстрацій, таблиць, додатків, використаних джерел, на які дані посилання в тексті (включаючи дані додатків); текст реферату і перелік ключових слів. Обсяг тексту реферату – близько 500 знаків (0,5 с.). Текст реферату повинний відбивати: об'єкт дослідження чи розробки; ціль роботи; методи дослідження; отримані результати.

Перелік ключових слів повинний містити від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку, надрукованих у рядок через коми. Ключові слова повинні характеризувати основний зміст роботи. Кожне слово повинне виражати окреме поняття, що істотно для розкриття змісту текст (ключові слова в сукупності повинні поза контекстом давати досить повне представлення про зміст роботи). Перед переліком напис «Ключові слова» не робиться. Ключові слова друкуються прописними буквами. Приклад виконання реферату приведений у додатку Г.

7

3.6 Зміст

Зміст включає найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовки) із указівкою номерів сторінок, на яких розміщається початок матеріалу розділів (підрозділів, пунктів). Найменування, включені в зміст, пишуться малими літерами, починаючи з прописної. Підкреслення найменувань у змісті не допускається. У роботі обсягом менш 10 сторінок, що складається з одного розділу, зміст не обов'язковий. Приклад виконання змісту роботи приведений у додатку Д.

3.7 Вступ

У вступі необхідно описати тепловий і температурний режими нагрівальних печей безперервної і періодичної дії; призначення кожного періоду (зони) нагрівання.

Заголовком повинне служити слово «ВСТУП», написане на окремому рядку прописними буквами.

3.8 Основна частина

Основна частина пояснювальної записки по своїй структурі і змісту повинна відповідати вимогам методичних указівок по виконанню конкретної курсової роботи.

Текст основної частини роботи розділяється на розділи, підрозділи і пункти. Розділи повинні мати порядкову нумерацію арабськими цифрами в межах всієї основної частини, підрозділи – у межах розділів, пункти – у межах підрозділу. За номерами розділів, підрозділів і пунктів ставлять крапку, крім останнього номера рубрикації, наприклад: 4.1, 4.1.4 і т.д. Пункти при необхідності можуть бути розбиті на підпункти в межах кожного пункту: 4.1.4.1, 4.1.4.2 і т.д.

Слова «глава», «параграф» у тексті й у змісті не допускаються.

Заголовки розділів записують симетрично тексту прописними буквами з відстанню до наступного тексту рівною 3 − 4 міжстрочним інтервалам. Інтервал між рядками заголовка, а також між двома (чи більш) послідовними заголовками приймається таким же, як у звичайному тексті. Заголовки підрозділів записують з абзацу малими літерами (перша – прописна). Крапку наприкінці заголовків не ставлять, переноси і підкреслення слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Розділи основної частини рекомендується починати з нового листа, але допускається також починати їх на листі, на якому закінчується попередній розділ.

8

Не допускається записувати заголовок на одному листі, а текст – на іншому після заголовка наприкінці сторінки чи розміщати тільки один рядок тексту.

Пункти і підпункти основної частини можуть не мати назви, у цьому випадку розбивка тексту повинна мати чітку значеннєву необхідність.

Інтервали величин у тексті записуються у виді «від» «до» чи через тире.

Вище і нижче кожної формули оставляється не менш одного вільного рядка, що відокремлює її від тексту.

Формули нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою, і вказується на рівні формули в круглих дужках у крайнім правому положенні на рядку. Наприклад, третя формула другого розділу: (2.3).

Після формули, записаної в загальному виді, у її в тім же порядку підставляють числові значення вхідних параметрів і приводять результат обчислень з обов'язковою вказівкою розмірності отриманої величини. Розрахунок по формулі можна також робити з посиланням на неї (якщо сама формула приведена вище). Наприклад: «…розрахунок часу нагрівання виробляється по формулі (2.3):

 = 0,42780012010³/(2120003600) = 4,55 година».

При друкуванні на машинці не допускається частину символів у формулі друкувати, а частину – вписувати від руки.

Рисунки розташовують після першого посилання на них у тексті чи на наступній сторінці. Вони повинні бути розташовані так, щоб їх було зручно розглядати без повороту записки, чи, якщо рисунок виконаний на окремому листі, з поворотом по годинній стрілці. Рисунки виконують на міліметровому папері формату А4 олівцем. Допускається виконувати рисунки на аркушах формату А3, причому кожний з таких аркушів враховується як одна сторінка. Рисунки розміром менше формату А4 повинні бути наклеєні на аркуші білого папера формату А4.

Рисунки повинні мати назву. Усі рисунки позначають словом «Рисунок» і нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер складається з номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою: «Рисунок 4.1 − Температурна діаграма процесу нагрівання металу в печі періодичної дії».

На графіках, виконаних на аркушах пояснювальної записки, як правило, повинна будуватися координатна сітка. Якщо графік виконаний на міліметровому папері, сітка не будується. Стрілки на осях не ставлять. Символ і літерне позначення одиниці величини пишуть над числами шкали осі ординат і під віссю абсцис, праворуч, замість останнього числа шкали. Написи, як правило, не повинні виходити за межі графіка.

Таблиці (навіть якщо вона одна в документі) нумерують арабськими цифрами в порядку появи в межах усього розділу, за винятком таблиць, що приводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, таблиця 5.6 – шоста таблиця п'ятого розділу.

9

Таблиця повинна мати назву, що пишеться малими літерами (крім першої прописної) і міститься над таблицею. Назва таблиці виділяється вільним рядком між текстом і назвою таблиці. Після таблиці оставляється вільний рядок. Таблицю поміщають після першого згадування про неї в тексті чи на наступній сторінці таким чином, щоб її можна було читати без повороту записки чи з поворотом по годинній стрілці. Рекомендується на початку кожного розділу поміщати таблицю з вихідними даними (з додатків А, Б, В). Наприклад, по середині першого рядка сторінки міститься назва розділу (великими літерами): 2 РОЗРАХУНОК ДИНАМІКИ НАГРІВУ МЕТАЛУ В ПЕЧАХ ПЕРІОДИЧНОЇ ДІЇ (між цифрою 2 і назвою розділу, а також наприкінці назви розділу крапка не ставиться). Далі оставляються два вільні рядки. На наступному рядку пишеться посилання на таблицю: «Вихідні дані представлені в таблиці 2.1 (1, с. 45).» Пропускається рядок і пишеться назва таблиці: «Таблиця 2.1 − Вихідні дані». Далі міститься таблиця вихідних даних, що відповідають даному розділу (стовпчика 1, 2, 3, 5, 6, 7, 12 додатка В).

Висота рядків повинна бути не менш 8 мм.

Посилання в тексті на джерела інформації вказують у порядку їхньої появи у виді номера, що проставляється в квадратних дужках: 24. Нумерація посилань по всьому документі повинна бути наскрізною.

3.9 Висновки

Висновки можуть приводитися в кожнім з розділів основної частини текстового документа (у цьому випадку вони включаються в рубрикацію цієї частини, тобто їм привласнюється номер, наприклад, підрозділу). В обов'язковому порядку в текстовий документ включаються висновки по всій роботі, оформлювані як структурний елемент. В останньому випадку їх розміщають після викладу основної частини на новій сторінці.

Висновки повинні містити результати роботи з усіх розділів (горіння палива, динаміка нагріву металу в печах періодичної і безперервної дії, охолодження металу на повітрі). Текст висновків може бути розділений на пункти. Наприклад: «1. У розділі 1 виконаний розрахунок горіння коксо-доменої суміші з =6280 кдж/м³. Дійсна витрата повітря при  =1,2 склала L_Д= 1,429 м³/м³. Витрата продуктів згоряння − V_Д =2,259 м³/м³. Калориметрична температура горіння − t_К =2144С. Коефіцієнт використання тепла палива  =0,603.

2. У розділі 2 виконаний розрахунок динаміки нагріву злитків розміром 6606601660 мм зі сталі У8 у нагрівальному колодязі від початкової температури 60С до кінцевої температури поверхні 1150С. Режим нагрівання складається з двох періодів: І період здійснюється при q=const, II період − при

10

t_ПЕЧ =const. Час нагрівання склав 7,68 годин.» і т.д.

3.10 Перелік посилань

У перелік посилань включаються літературні й інші джерела інформації, на які зроблені посилання в пояснювальній записці. Перелік посилань складається в тім же порядку, у якому вони вперше згадуються в текстовому документі, тобто порядкові номери бібліографічних описів джерел є номерами посилань на них у тексті.

Посилання представляються мовою оригіналу і повинні включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Наприклад:

1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з «Теплотехніки» / Волкова О.Г.− Донецьк: Доннту, 2007. − 54 с.

2. Казанцев Е.И. Промышленные печи. – М.: Металургия, 1975.–368 с.

3.11 Додатки

У додатки варто включати допоміжний матеріал, що в основній частині роботи захаращує текст.

До допоміжного матеріалу відносяться: проміжні математичні викладення і розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; ілюстрації допоміжного характеру; протоколи й акти іспитів.

Додатки оформляють як продовження основної частини текстового документа, розташовуючи їх на наступних сторінках у порядку посилань на них у тексті. Нумерація сторінок додатків продовжує нумерацію сторінок основної частини пояснювальної записки.

На всі додатки в основній частині повинні бути зроблені посилання, а в змісті перераховані всі додатки з указівкою їхніх позначень і заголовків.

Кожен додаток починають з нової сторінки з указівкою вгорі симетрично тексту на сторінці слова «Додаток» малими літерами, (перша – прописна) і позначення додатка.

Додатки позначаються в порядку проходження прописних букв українського алфавіту (за винятком букв Ґ Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад: «Додаток А», «Додаток Б». При наявності в текстовому документі тільки одного додатка він також повинен мати позначення.

Під позначенням додатка симетрично тексту на сторінці малими літерами (перша – прописна) розміщається змістовний заголовок додатка.

11

Рисунки, таблиці і формули, поміщені в додатку (навіть якщо вони в одиничному екземплярі), нумерують арабськими цифрами в межах додатка, наприклад: «Рисунок В.1» − перший рисунок додатка В; «Таблиця Д.2» − друга таблиця додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.