Короткі теоретичні відомості
Обмін інформацією в глобальній мережі Internet організований за схемою (архітектурою) “клієнт-сервер”: одні комп’ютери інтермережі (сервери) надають свої послуги іншим комп’ютерам (клієнтам). Основні компоненти архітектури клієнт-сервер:
сервери, які надають інформацію або інші послуги програмам. які звертаються до них;
клієнти, які використовують сервіси, що надаються серверами;
мережа, яка забезпечує взаємодію між клієнтами та серверами.
Клієнти функціонують паралельно і незалежно один від одного. Немає жорсткої прив’язки клієнтів до серверів. Один сервер одночасно обробляє запити від різних клієнтів. Клієнти мають знати про доступні сервери, але можуть не мати жодного уявлення про існування інших клієнтів.
Основні сервіси Internet, що надаються за такою схемою, такі:
електронна пошта (E-mail);
телеконференції UseNet;
FTP-архіви;
гіпертекстова система WorldWideWeb (Всесвітня Павутина).
Всі послуги, надавані мережею Internet, можна умовно поділити на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі й використання баз даних мережі.
Електронна пошта стала першою послугою Internet, що одержала масове поширення. Електронна пошта – це асинхронна система передавання повідомлень (листів) між двома чи кількома користувачами по корпоративній, комерційній або глобальній мережі. Лист може містити вкладення у вигляді файлів. Кожен користувач електронної пошти має поштову скриньку, розміщену на поштовому сервері.
UseNet–це так звані групи новин, організовані за інтересами користувачів. Новини є повідомленнями, що адресуються не конкретному адресату, а всім передплатникам групи.
Файлові архіви Internet називають ще FTP-архівами за назвою механізму обміну інформацією – File Transfer Protocol. FTP-архіви – це величезні багатопрофільні сховища даних.
World Wide Web – найпопулярніший сервіс Internet. Ще його називають WWW або Web (Павутина). Це інтерактивна мультимедійна система комунікацій в Internet, заснована на використанні гіпертекстової технології. У такій системі можна в реальному часі звертатися до її гіпертекстових документів, які містять текст, графіку, фотографії, аудіо- і відеозаписи, та до інших ресурсів інтермережі за допомогою електронних покажчиків – гіперпосилань.
Організація інформаційних ресурсів WWW заснована на понятті гіпертексту. Звичайно текст представляється як одна лінія, що читається в одному напрямку. Гіпертекстова технологія – це технологія перетворення тексту з лінійної форми в ієрархічну. Для цього текст ділиться на фрагменти, які з’єднуються між собою по значеннєвій ознаці. Дотримуючись зазначених зв’язків, можна читати матеріал у будь-якому порядку.
Гіпертекст– це сукупність документів або їхніх частин, читання або перегляд яких може бути організований у різних напрямках.
Гіпертекстові документи – це електронні документи, підготовлені мовою розмітки гіпертексту HTML (HyperText Markup Language), їх також називають HTML-документами. Вони є текстовими документами, що містять спеціальні мітки (теги). Гіпертекстовий документ – це документ, що містить видимі посилання на інший документ. Змістовно закінченим елементом у Web-технології є HTML-сторінка (Web-сторінка) з вбудованими посиланнями на інші сторінки. Набір об’єднаних і взаємозалежних сторінок називається Web-сайтом.
Комп’ютери, що використовуються для зберігання, організації та пересилання HTML‑документів, мають назву Web-серверів. Для перегляду HTML-документів призначені спеціальні програми, що називаються браузерами. Браузери (browsers) – це оглядачі всесвітньої павутини. Основне завдання браузера – відігравати роль програми-клієнта Web. Браузери дозволяють знаходити і переглядати Web-сайти, гіпертекстові документи, опубліковані в Мережі, на Вашому комп’ютері, переходити з однієї Web-сторінки на іншу. З їх допомогою можна також перекачувати будь-які файли з Мережі.
В січні 2011 р. переважна більшість користувачів Web (56,0%) використовувала різноманітні версії браузера Internet Explorer від фірми Microsoft, який є частиною операційної системи Windows. Найпоширеніший альтернативний браузер у світі – Firefox. Його доля ринкусічні 2011 р. – 22,8 %. Популярні також браузери Google Chrome (10,7%); Apple Safari (6,3%); Opera (2,3%).
Сервіси Internet поділяють на три класи: інтерактивні (on-line), прямі, відкладеного читання (off-line).
Основна ознака сервісів відкладеного читання (off-line) – запит і одержання відповіді можуть бути сильно розділені за часом. До сервісу відкладеного читання можна віднести електронну пошту. Прямі сервіси характерні тим, що відповідь на запит клієнта повертається негайно. Однак від клієнта (одержувача інформації) не потрібно негайної реакції на отриману відповідь. До цього класу сервісів належить більшість сервісів Internet, наприклад, WWW, FTP та інші. До інтерактивних (on-line) відносяться сервіси, де потрібна негайна реакція на отриману відповідь. Як приклад інтерактивного сервісу можна навести Telnet. У звичайному зв’язку аналогом інтерактивного сервісу є, наприклад, телефон.
Telnet – це сервіс Internet, що дозволяє ввійти у віддалений комп’ютер мережі і виконувати на ньому програми або подивитися зміст певного файлу.
Для зручності користувачів в Internet кожному комп’ютеру поряд із IP-адресою дається власне символьне ім’я, причому така відповідність не є взаємно однозначною: одній IP‑адресі може відповідати кілька доменних імен.
Посилання у Web-документах для зв’язку з ресурсами, на які вони вказують, використовують універсальні адреси, що називаються URL-адресами (Uniform Resource Locators – уніфіковані покажчики ресурсів). URL-адреси містять інформацію про те, де розташовується відповідний ресурс і як до нього звернутися.
URL-адреса має такий формат:
<protocol>://<host>/<url-path>,
де
<protocol> визначає тип ресурсу, або вказує, яким мережним протоколом треба скористатися, щоб досягти його;
<host> – доменне ім’я або IP-адреса сервера,
<url-path> – шлях до файлу.
Зокрема, початок URL-адреси може мати такий вигляд:
http://- для звертання до Web-серверів;
ftp://- для звертання до FTP-архівів;
news://- для перегляду груп новин UseNet;
mailto://- для передачі електронної пошти;
file://- для зазначення файлу, розташованого на жорсткому диску комп’ютера користувача.
Процес пошуку по суті доволі простий: задавши ключові слова (тобто слова і вирази, характерні для шуканої інформації), знаходимо потрібний нам документ або фрагмент документу. Розрізняють:
локальний пошук папок і файлів на комп’ютері користувача;
пошук в документах MSWord;
пошук інформації в Internet;
пошук у веб-документах;
пошук інформації на Web-сайті, Web-порталі.
Для вирішення проблеми пошуку адрес або інформації в Internet існує низька пошукових систем: www.yandex.ua, www.google.com, search.yahoo.com, www.rambler.ru, meta.ua. Вони забезпечують усі етапи обробки інформації від її одержання з вузлів-першоджерел до надання користувачеві можливості пошуку.
Однією з популярних пошукових систем, яка має розвинену мову запитів, є система Яндекс (http://www.yandex.ua, http://yandex.ru, http://ya.ru). У запитах до цієї системи може використовуватися кілька операторів, правила застосування яких наведено в табл.6.1.
Таблиця 6.1 – Основні оператори мови запитів пошукової системи Яндекс
|
Оператор |
Призначення оператора |
|
&або пробіл |
логічне “І” в межах речення |
|
&& |
логічне “І” в межах документа |
|
| |
логічне “АБО” |
|
( ) |
дужки для групування слів |
|
~ (тильда) |
бінарний оператор “І НІ” в межах речення |
|
~~ (дві тильди) |
бінарний оператор “І НІ” в межах документа |
|
/(n m) |
відстань у словах (-назад +вперед). Тут n – мінімально, m – максимально припустима відстань. Під відстанню розуміється різниця між номерами слів у документі. Якщо потрібно, аби відстань між словами не перевищувала n слів, можна використовувати цей оператор у вигляді “/n”. Якщо порядок слів і відстань точно відомі, можна скористатися оператором“/+n” |
|
“ ” (подвійні лапки) |
пошук фрази |
|
&&/(n m) |
відстань у реченнях (-назад +вперед). |
|
! |
відключити пошук з врахуванням морфології |
|
!! |
нормальна форма слова |
Наступні відомості і приклади взято із російськомовного сайта системи Яндекс.
Яндекс – поисковая система, способная по Вашему запросу найти в русскоязычной части Internetнаиболее подходящиеWeb-страницы, новости, картинки, статьи энциклопедий или товары, дать ответ на вопрос о погоде или каких-либо событиях.
Правильный запросдолжен состоять из нескольких слов, потому что по одному слову обычно трудно понять, что Вы хотите найти.
Для формулирования запросов в Яндексе предусмотрены:
Простой поиск;
Расширенный поиск;
Язык запросов (описание см.: Расширенный поискПомощьЯзык запросов).
Яндекс не требует от Вас знания специальных команд для поиска. Достаточно набрать вопрос – так же, как бы Вы его задали на естественном языке. Это простой поиск. Вместе с тем, Яндекс обладает мощным языком запросов, позволяющим контролировать нюансы его поведения при поиске. Для использования наиболее востребованных команд не обязательно запоминать операторы – можно воспользоватьсярасширенным поиском.Для этого воспользуйтесь формой расширенного поиска, где сложные поисковые условия задаются в простой и наглядной форме.В остальных случаях знаниеязыка запросовдает возможность решать сложные поисковые задачи.