2

Д'о, Д''о – середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після впровадження заходів.

Економія фонду зарплати в зв'язку зі скороченням кількості працівників, що мають право на підвищені тарифи за роботу у важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, розраховується за формулою:

де Фс – ефективний фонд робочого часу;

Згв – середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за роботу в несприятливих умовах;

Згп – середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за роботу в несприятливих умовах;

Рв' , Рв''– кількість працівників (відрядна оплата), що працюють у несприятливих умовах, відповідно до і після виконання заходів щодо охорони праці;

Рп' , Рп'' - кількість працівників (погодинна оплата), що працюють у несприятливих умовах, відповідно до і після виконання заходів щодо охорони праці.

Економія витрат за рахунок скорочення кількості працівників, що мають право на лікувально-профілактичне харчування (ЛПХ),

розраховується за формулою:

де gлх – денна вартість ЛПХ одного працівника;

Длх', Длх''– кількість днів, коли видається ЛПХ, відповідно до і після виконання заходів щодо охорони праці;

Рлх', Рлх'' – кількість працівників, що мають право на ЛПХ,

відповідно до і після виконання заходів щодо охорони праці.

Економія витрат у зв'язку зі зменшенням кількості працівників, що користуються правом на безкоштовне одержання молока чи інших рівноцінних харчових продуктів, розраховується за формулою:

де gмол – денна вартість молока чи інших рівноцінних харчових продуктів на одну людину;

Рмол', Рмол'' – кількість працівників, що користуються правом на безкоштовне одержання молока чи інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після виконання заходів щодо охорони праці.

Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації

працівникам за роботу в несприятливих умовах Еріч л визначається за формулою:

Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціальноекономічних результатів заходів щодо охорони праці, є сумою складових, визначених за формулами (48), (54) і (61):

Загальні витрати підприємства на охорону праці визначаються за формулою (47), а ефективність витрат підприємства на комплекс заходів щодо охорони праці – за формулою (44).

Оцінка економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці дозволяє виявити найбільш доцільні напрямки цієї роботи.

3.9Розрахунок зборів за забруднення навколишнього середовища

Стягування збору за забруднення навколишнього природного середовища передбачається ст. 44 Закону України ―Про охорону навколишнього природного середовища‖ від 25.06.91 № 1264 XII, зі змінами і доповненнями.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на підставі фактичних викидів, лімітів скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Ліміти викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші види шкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення чи окремих регіонів установлюється:

а) у випадках, коли це спричиняє забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів;

б) в інших випадках – у порядку, установленому Верховною Радою АР Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) радами по представленню органів спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів.

Порядок стягування і сплати збору регулюється такими нормативними документами:

1 Порядок установлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджений постановою КМУ від 01.03.99 № 303, зі змінами і доповненнями;

2 Інструкція про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена спільним наказом Мінекобезпеки і ГНАУ від 19.07.99 № 162/379, зі змінами і доповненнями.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища платять за:

викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі -

викиди) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скидання забруднюючих речовин у водяні об'єкти (далі –

скидання); розміщення відходів.

У залежності від виду джерела забруднення об'єктами обчислення збору є:

для стаціонарних джерел забруднення – обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря чи скидаються безпосередньо у водний об'єкт, і обсяги відходів, що розміщуються в спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

для пересувних джерел забруднення – обсяги фактично використаних видів пального, у результаті спалювання яких утворяться забруднюючі речовини.

Суми збору, стягнуті за викиди, скидання і розміщення відходів

стаціонарними джерелами забруднення обчислюються платниками самостійно на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів викидів, скидань і розміщення відходів, нормативів скидання і коригувальних коефіцієнтів (враховують кількість населення, народногосподарське значення населеного пункту, басейнові коефіцієнти, віддаленість місць відходів).

Суми збору, стягнуті за викиди, скидання і розміщення відходів

пересувними джерелами забруднення, платники обчислюють теж самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди, з огляду на кількість фактично використаного палива, його вид і коригувальні коефіцієнти.

Суми збору, стягнутого за викиди стаціонарними джерелами

забруднення, визначаються за формулою:

де Мnі – обсяг викиду і-ї забруднюючої речовини в тоннах у межах

ліміту;

Нбі – норматив збору за тонну і-ї забруднюючої речовини, грн/т;

Мnіс – обсяг понадлімітного викиду і-ї забруднюючої речовини, т;

Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує кількість жителів населеного пункту (таблиця 15);

Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (таблиця16).

Суми збору, стягнутого за викиди пересувними джерелами забруднення, визначаються за формулою:

де Мі – кількість використаного пального і-го виду, т;

Нбі – норматив збору за тонну і-го пального, грн/т;

Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (таблиця 15);

Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (таблиця 16).

Суми збору, стягнутого за скидання, визначаються за формулою:

де Млі – обсяг скидання окремої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

Нбі – норматив збору за тону окремої забруднюючої речовини,

грн/т;

Мnic – обсяг понадлімітного скидання окремої забруднюючої речовини, т;

Крб – регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також екологоекономічні умови функціонування водного господарства (таблиця 17).

народногосподарське значення населеного пункту

Таблиця 17 Регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт

Продовження таблиці 17

Таблиця 18 Коригувальний коефіцієнт, що враховує розташування

місця розміщення відходів

В адміністративних межах населених пунктів чи на

3

відстані менше за 3 км від них

За межами населених пунктів (на відстані більше за 3 1 км від їхньої межі)

Таблиця 19 Коригувальний коефіцієнт, що враховує характер

устаткування місця розміщення відходів

Таблиця 20 Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами