2

де Д1, Д2 – число днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після запровадження заходів;

- зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності

через незадовільні умови праці:

де З1 і З2 – кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після запровадження заходу;

- зменшення коефіцієнта важкості захворювань:

запровадження заходу;

- зменшення випадків виходу на інвалідність внаслідок травматизму чи профзахворювань:

де Чі1, Чі2 кількість працівників, що стали інвалідами, до і після

здійснення заходів відповідно, осіб; - скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці:

де Чп1, Чп2 кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після здійснення заходів, осіб.

3.7 Ефективність заходів з охорони праці

Показник ефективності витрат підприємства на заходи щодо охорони праці є відношенням розміру річної економії від поліпшення умов і безпеки праці до суми вкладень підприємства в охорону праці:

де Ер – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві ( прибуток чи зменшення збитків);

і

Вк

к 1 – загальні витрати підприємства на охорону праці. Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці

передбачає можливість використання двох методик розрахунку економії від поліпшення умов і охорони праці:

-за економічними показниками, обов'язковим для обліку і звітності,

–форма статистичної звітності № 1-ПВ (умови праці), № 1-УБ (відомча),

№7-тнв та інші;

-за показниками, що ґрунтуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період (зменшення рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, зменшення плинності кадрів).

Класифікація витрат підприємства на охорону праці, які підлягають обов'язковому обліку і наводяться в звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає розподіл усіх витрат на охорону праці на 4 групи, кожна з яких, у свою чергу, складається з декількох видів витрат.

шкідливі умови праці;

і і

Гкд , Гкп

виробництві;

і і

Шкд , Шкп

к 1 к 1 - суми витрат на штрафні санкції.

Індекси ―д‖ та ―п‖ означають значення наведених витрат відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов і охорони праці

Загальні витрати підприємства на охорону праці як до запровадження комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, та і після цього розраховуються за формулою:

де В1 - витрати на заходи з охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентованих нормативними актами держави;

В2 - витрати на заходи з охорони праці за колективними

договорами;

В3 - витрати на заходи з охорони праці з фонду охорони праці підприємства.

Складові витрат на охорону праці на підприємстві представлені в таблиці 13.

Таблиця 13 Основні витрати з охорони праці на підприємстві

зміни технології робіт, виду діяльності

підприємства або його ліквідацію

3.8 Розрахунок економії від заходів щодо охорони праці за окремими показниками

Розрахунок економії від поліпшення охорони праці проводиться за показниками, наведеним у таблиці 14.

Річна економія від виконання заходів щодо охорони праці визначається як сума перерахованих складових показників економії:

де Еріч.з - економія від зменшення профзахворюваності;

Еріч.т - економія від зменшення випадків травматизму;

Еріч.пк - економія від зниження плинності кадрів;

Еріч.п - економія від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Розглянемо приклад розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму, який виконується за наступною схемою:

Річна економія за рахунок зниження рівня захворюваності

визначається за формулою:

де Ез' - річна економія зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності;

Ес' - річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат

Еп' – економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги

через тимчасову непрацездатность.

Річна економія зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму:

де W – збільшення продуктивності праці;

Рср – середньорічна кількість виробничого персоналу;

ЗПЛ – середньорічна зарплата одного працівника з урахуванням відрахувань на соцстрахування.

Збільшення продуктивності праці:

Скорочення витрат робочого часу від зниження рівня захворюваності (чи травматизму) за визначений період визначається за формулою:

де Д1 і Д2 – кількість днів непрацездатності через хворобу і травми на 100 працюючих, відповідно до і після виконання заходу;

РСР – средньооблікова кількість працюючих, осіб.

Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат:

де У – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги

через тимчасову непрацездатность:

визначається за формулою:

де Ез'', Ес'', Еп'' – відповідно складові економії по травматизму,

розраховані за формулами (50) – (53).

При необхідності розрахунку економії від зменшення плинності кадрів Еріч. пк замість формули (51) використовується формула:

бажанням, відповідно до і після проведення комплексу заходів;

Дп – середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше.

Економія за формулою (49) не розраховується, тобто в схемі розрахунку економії витрат від зменшення плинності кадрів використовується формула (52), а також (48) чи (54), у яких Ез' = Ез'' =

Еп'' = 0.

Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці в зв'язку зі скороченням чи повною

відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки і скороченого робочого дня визначається за кожним з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, що користуються пільгами, розмір середньорічної чи середньоденної зарплати і т. д.) у базовому та плановому періоді.

Економія фонду зарплати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня розраховується за формулою:

Рсд', Р'сд' - кількість працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

d1, d2 - кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

Економія фонду зарплати в зв'язку зі зменшенням чи повним скасуванням додаткових відпусток розраховується за формулою:

де Зд – середньоденна оплата роботи одного працівника;

Фд – кількість робочих днів на одного працівника за рік;

Рдв', Р'дв' – кількість працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після проведення заходів щодо поліпшення умов праці;