Лабіринтит та його диференціальна діагностика з абсцесом мозочка

Лабіринтит найчастіше виникає як ускладнення середнього отиту /тимпаногенний чи висхідний лабіринтит/, значно рідше інфікування лабіринту відбувається з боку мозкових оболонок, напр. при епідемічному цереброспінальному менінгіті ( менінгогенний чи нисхідний лабіринтит). Зовсім рідко зустрічається гематогенний лабіринтит.

При тимпаногенному лабіринтиті інфікування відбувається через лабіринтні вікна (здебільшого при гострому отиті), або шляхом карієсу стінок кісткового лабіринту, тобто корозійним шляхом (при хронічному гнійному отиті).

Видідяють ще т.зв. індукований лабіринтит, що виникає без видимого сполучення з гнійним вогнищем. Токсини можуть фільтруватися через лабіринтні вікна, проте розмноження збудників в самому лабіриті не відбувається.

Патоморфологічно розрізняють : серозний лабіринтит (здебільшого індукований), гнійний лабіринтит ( за розповсюдженістю його поділяють на обмежений та дифузний ) та некротичний лабіринтит (що виникає найчастіше при скарлатині).

Серозний лабіринтит /labyrinthitis serosa/ маніфестується запамороченням, блюванням і нистагмом в бік (що свідчить про подразнення рецепторного апарату), а також поміркованою перцептивною приглухуватістю. Зміни в лабіринті здебільшого відворотні _ після ліквідації запальних змін в середньому вусі слух і статокінетична функція поновлюється.

Обмежений лабіринтит /labyrinthitis oiroumscripta/.

Клінічна картина пов”язана передусім з ураженням латерального ( горизонтального ) півколового каналу. Типовими симптомами є запаморочення, фістульний (норицевий)

симптом Люце, при збереженні як статокінетичної, так і слухової функцій. Симптоми можутьгострого появлятися (лабіринтна атака), а потім, на деякий час, затухати.

Фістульний симптом виникає при згущенні повітря в зовнішньому ході. З цією метою втискають пальцем козлик до зовнішнього слухового ходу, або натискають на гумовий балон, наконечник якого щільно обтурує зовнішній слуховий хід. При цьому

Виникає нистагм в бік зворого вуха, як результат підвищення тиску і переміщення ендолімфи (лімфокінез) , а також запаморочення і відхилення голови в бік здорового вуха.

Після санації серенього вуха, напр. Загальнопорожнинної операції, лабіринтні явища здебільшого минають, функції внутрішньго вуха повертаються до норми.

При несвоєчасному і неповноцінному лікуванні захворювання може перейти в розлитий лабіринтит.

Дифузний ( розлитий) гнійний лабіринтит (labyrinthitis diffusa purulenta).

Це - найтяжча формв лабіринтиту, при якій гнійний ексудат заповнює всі частини лабіринту внутрішнього вуха.

Перебіг бурхливий – дуже швико руйнуються всі рецептори внутрішнього вуха, причому випадають функції як звукового, так і статокінетичного аналізаторів.

Дуже швико нистагм в бік хворого вуха (ознака подразнення рецепторів лабіринту) зміняється нистагмом в бік здорового вуха ( це свідчить про „випадіння „ функції хворого лабіринту).Згасання функції лабіринту можна підтвердити відсутністю реакції як на звукові ( проба Вебера показує латералізацію кістково проведених тонів в здорове вухо, розмовна мова при заглушені здорового вуха не сприймається ), так і на статокінетичні подразники. Калорична проба, рекомендована авторами деяких підручників, небезпечна можливістю генералізації процесу і провокації внутрішньочерепних ускладнень.

У сприятливих випадках лабіринтит заростає грануляціями, що потім замінюється фіброзною і, нарешті, кістковою тканиною.

При несприятливому перебігу можуть виникати внутрішньочерепні ускладнення - менінгіт, абсцес мозку.

Пропоную тепер розглянути табличку диференційної діагностики лабіринтиту і абсцесу мозочка (таб. 2) .

ОЗНАКИ		Лабіринтит	Абцес мозочка
нистагм	амплітуда	дрібна, середня	велика
	напрямок	При подразненні – в хворий бік. при випадінні функції – в здоровий	в хворий бік
напрямок хиблення		в бік повільного компоненту нистагму	в хворий бік
бік хиблення		двобічне	з хворого боку
зміна напрямку паління при поворотах голови		міняється	не міняється
Ротоція долонь		діадохокінез	адіадохокінез
Флангова хода		не порушена	порушена в хворий бік

Лікування: Хірургічне лікування переслідує перш за все мету ліквідувати гнійне вогнище в середньому вусі.

Лише у випадках тяжкого перебігу розлитого гнійного лабіринтиту з загрозою внутрішньочерепних ускладнень вдаються до лабіринтотомії.

Поряд з хірургічним лікуванням застосовують адекватну антибіотикотерапію, дегідратуючі та дезінтоксикаційні заходи.