Erfan / 61.Основні моделі приватизації

Світовий банк виділяє наступні способи приватизації в постсоціалістичних країнах: прямий продаж активів, масова приватизація за ваучерними схемами, викуп контрольного пакету акцій менеджментом і/або працівниками, публічна пропозиція, ліквідація, безкоштовна передача муніципальним органам, акціонування, акціонерне державне підприємство за участю закордонного капіталу. Оцінюючи результативність перерахованих методів, слід мати на увазі, що, по-перше, в усіх країнах використовувались ті або інші їх комбінації, а, по-друге, невелика купівельна спроможність громадян у порівнянні з потенціальною ціною державних активів змушувала в ході реформи форм власності змінювати пріоритети у виборі методів приватизації.

Приватизація державних п-ств – це відчуження засобів в-ва у власність корист-ня (володіння і роспорядження) окремих юридичних і фізичних осіб.

П-ція державного п-ства є юр-м виразом зміни форми госп-ня, тобто перетворення труд-го колективу як співвласника держ-ї власності та робітників за наймом, що виступають у вир-чі відносини у сер. п-ства і в особі п-ства з ін. п-вами зовн-го світу.

Є 2-ї моделі п-ції: • безкоштовна; • платна;

Існують дві основні моделі приватизації: платна і безкоштовна. Забезкоштовної приватизації населення отримує приватизаційні чеки –“ваучери”. При платній приватизації державна власність підлягає продажу за різними схемами.

В У-ні не було єдності думки у тому, яку п-цію проводити.

Перший етап п-ції – безплатна.

Методи п-ції (малої п-ції): • аукціон (визн-ся балансова вартість обєкту, кошти йшли у бюджет, стартові ціни були дуже низькі) • конкурс • викуп (ств-ся тов-тва покупців для покупки обєкту)

Були ств-ні спец-ні органи для п-ції:

• фонд державного майна У-ни і його регіон-ні відділення;

• закон дав право ств-ти органам місцевого самоврядування свої органи п-ції;

• фонд комунального майна;

Ціль п-ції була поставлена неправильно, бо неможливо було перетворити 52млн. населення у власників. Не було ств-но “еф-го власника”.