Erfan / 5.23.26сукупн_сть макроеконом_чної стаб_л_зац_ї

Кінцевою метою економічної трансформації перехідного суспільства є створення умов для переходу до більш ефективної економічної системи, яка забезпечує оптимальні темпи зростання ВВП та високий життєвий рівень населення. Досягнення такої цілі вимагає економічної стабілізації з наступним переростанням у економічне пожвавлення і піднесення.

Сутність макроекономічної стабілізації полягає у подоланні макроекономічної нестабільності (незбалансованості). Макроекономічна нестабільність полягає у коливання обсягу національного продукту, рівня цін, зайнятості та відсутності умов для стабільного зростання обсягу ВВП. У традиційній ринковій економіці коливання цих величин носить в основному циклічний характер. Тому макроекономічна стабілізація зводиться до скорочення амплітуди вказаних відхилень та зменшення глибини спаду. Свій конкретний зміст вона набуває в економічній політиці, яка сприяє наближенню фактичного рівня ВВП до його потенційного рівня і на цьому підґрунті досягнення повної зайнятості та стабільних цін. Тоді в економіці циклічне безробіття практично відсутнє, а рівень інфляції стабільно мінімальний.

Загальні риси макроекономічної стабілізації носять універсальний характер. Проте у країнах з транзитивною економікою вони набувають специфічного забарвлення.

Специфіка макроекономічної стабілізації у перехідній економіці. У першу чергу відмінність макроекономічної стабілізації у перехідних до ринку країнах, в тому числі і Україні, полягає у тому, що вона направлена насамперед на подолання системної кризи, яка охопила всі сторони суспільного життя, - економічну, соціальну, політичну, духовну, - і має різноманітні чинники своєї появи, а не на пом’якшення циклічних коливань.

Слідуючою істотною рисою макроекономічної незбалансованності є її надзвичайна глибина та всеосяжність. Особливим феноменом перехідної економіки є те, що в її умовах соціально гостра проблема безробіття не переростає, принаймі на перших етапах економічних перетворень, в одну з головних. Вона ще і по цей час є очікуваною. А в економічній політиці України залишається фактично поза увагою. Гальмуючим фактором макроекономічної стабілізації є нерозуміння працюючим населенням природи соціально-економічних змін. І нарешті, специфіка макроекономічної стабілізації у перехідному суспільстві полягає у формуванні нової системи економічних відносин і не зводиться до певного вдалого набору економічних заходів з метою збалансування певного числа економічних показників. Макроекономічна стабілізація у перехідній економіці носить не функціональний, а трансформаційний характер. Економічна збалансованість досягається за умови зміни режиму, порядку функціонування економіки, появи нових господарських інституцій.

Особливістю макроекономічної стабілізації перехідних економік є її проведення ринковими інституціями, які або щойно сформувалися або ще відсутні взагалі. Відсутність необхідних інституціональних перетворень гальмує макроекономічну стабілізацію, а відсутність останньої впливає на темпи і характер інституціональних перетворень.

Досягнення економічної стабілізації та перехід до економічного зростання забезпечуються переважно методами фінансової та грошово-кредитної політики. Досягнення макроекономічної стабілізації включає три групи інструментів (заходів):

-грошова політика

-фінансова політика

-політика прямого втручання.

Під фінансовою політикою розуміється сукупність всіх заходів та інструментів, які стосуються формування та використання бюджету країни або бюджету територіальних органів. Звичайно, що через бюджет здійснюється втручання держави в розподіл обмежених ресурсів на альтернативні цілі використання. Це можуть бути безкоштовні сніданки школярам або заходи держави з метою збереження навкілля. Такий розподіл ресурсів називається економічною алокацією.

Шляхом фінансової політики здійснюється розподіл доходів між особами або їх групами, якщо ринковий розподіл не співпадає з бажаним з політичних умов. Це різного виду трансфертні виплати, прогресивний подоходний податок і т.ін.І звичайно, що фінансова політика активно впливає на економічну стабілізацію.

Грошова політика направлена на регулювання кількості грошей і рівня процентної ставки. Провідним органом грошової політики є центральний банк країни. В Україні це Національний банк. Він діє незалежно від уряду, але в рамках загальної політики стабілізації.

Політика прямого втручання безпосередньо впливає на дії ринкових суб'єктів, змушуючи їх до діяльності або бездіяльності. Політика прямого втручання є складовою виробничо-структурної політики стабілізації економіки.