Erfan / 43.Л_берал_зац_я зовн_шньоеконом_чної д_яльност_

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності.

Складовою процесу трансформації є процес внутрішньої та зовнішньої лібералізації економічних процесів. Ліб-ія ек. діял-ті характеризує процес системних перетворень: зменш-ня або повна ліквідація різного роду обмежень та перешкод, які гальмують рух товарів, капіталу, послуг та роб.сили через кордон кр-и.

Відкритість економіки – характерна риса конкурентоспроможних господарських систем. Вона дає відомі переваги як споживачам – більш широкий і різноманітний асортимент товарів і послуг, так і виробникам – велику свободу у виборі ресурсів і можливість розширення збуту. Сприяючи оновлення технологій і підвищенню якості товарів, розвитку конкуренції, відкритість економіки в цілому сприяє зростанню ефективності національного господарства.

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності в країнах, що здійснюють перехід до ринку, служить, по-перше, для приведення національного підприємництва до світового рівня (запозичення технологій і методів управління), по-друге – розвитку національних ринків і конкуренції, по-третє – притоку в країну іноземних інвестицій.

Однак порівняно низька якість продукції і високі витрати виробництва, відсутність навичок конкурентної поведінки і слабкість фінансової бази роблять національне виробництво в перехідних умовах уразливим перед зовнішніми конкурентами. Тому стратегія на відкритість економіки повинна реалізовуватися за допомогою поетапної лібералізації зовнішньоекономічної діяльності в міру готовності національного підприємництва.

Лібер-ція ЗЕД супроводжується макроек. наслідками: якщо фактичний вал.курс не зміниться, а сукпні реальні видатки залишаються незмінними, то структура попиту зміниться на користь імпортних виробів. В цьому випадку скорочується нац.вир-во імпортоконкуруючих тов-в.

Наслідком цих процесів є поява дефіциту платіжного бал-су та безробіття. Виходом з такої ситуації є девальвація нац.валюти.

Успішною вваж-ся лібералізація, після якої певний час не поновлювалися торгівельні обмеження. В країнах з перех. ек-ою лібералізація означала: основним суб’єктом зовн-ек. зв’язків ставали фірми та домогосподарства. Процес ліб-ії надав можливість більш-менш вільно обирати між національним та зовн.ринком, розширити асорт-т та пропозицію тов-в, ліквідувати дефіцит споживч. тов-в.

Початок переходу від ком-адмін. системи ринк. госп-ва співпав з трансформаційною кризою. Нац. вир-ки були зацікавлені в зовнішньому ринку як в надійному джерелі збуту своїх тов-в; створення більш відкритого зовн-ек. режиму означало початок процесу оцінки нац. вир-ів за критеріями міжнародної ефект-ті в-ва.

Існ. наступні етапи розгортання ліб-ії:

1)відкриття ек-ки, збільш-я експорту та імп. внаслідок преорієнтації виробн-ів і спож-ів;

2)прерозподіл рес-ів на користь експортних вир-тв.