Erfan / 3.Загальна характеристика процесу ринкової л_берал_зац_ї

Загальна характеристика процесу ринк. лібералізації.

Лібералізація передбачає послаблення контролю з боку держави та подолання державної монополії в економіці на макро- й мікрорівнях. До способів лібералізації можна віднести: 1. зняття контролю за цінами для того, щоб ціни могли вільно коливатися за­лежно від співвідношення попиту й пропозиції. 2. скасування міжнародних торго­вельних бар'єрів для того, щоб підприємства мали змогу вільно здійснювати експортно-імпортні операції. 3) надання підприємствам права змінювати профіль своєї діяльності, навіть якщо це призводить до більш жорст­кої конкуренції у сфері економіки.

Лібералізація передбачає зняття обме­жень на створення нових компаній та розширення поля підприємницької діяльності. Процес лібера­лізації призводить не лише до скорочення чи розши­рення тих чи інших секторів економіки, але й примушує підприємства переглядати характер і методи свого ви­робництва, найкращим чином пристосовуючи його до ринкових умов, тобто надає підприємствам можливість реорганізуватися.

Одним з головних наслідків ринкової лібералізації є відносний спад промисловості і від­носне зростання сфери послуг.

Існують докази того, що лібералізація економіки приносить очікувані результати. Реформатор­ські держави Східної Європи, особливо Чехія та Польща, вже пройшли через необхідну структурну трансфор­мацію. Польща першою розпо­чала процес лібералізації. Фактично серед усіх держав Східної Європи та колишнього Радянського Союзу Польща стала першою країною, в якій відновилося економічне зростання.

Якщо узагальнити перші уроки лібералізації Східної Європи, то можна зробити такі висновки: 1. лібералізація призводить до спаду виробництва у важ­кій промисловості за рахунок зростання споживчих га­лузей економіки; 2. лібералізація веде до реорганізації підприємств, оскільки підприємства вимушені пристосовуватися до нових рин­кових умов; 3. лібералізація не веде за собою помітного посилення вла­ди монополій, оскільки підприємства-монополісти потрап­ляють під вплив конкуренції з боку міжнародних ринків; 4. лібералізація сприяє розвиткові експорту; 5. швидка лібералізація сприяє більш швидкому й від­чутному відновленню економічного зростання, ніж лібе­ралізація поступова.

Нерідко уряди, приступаючи до програми лібералізації економіки, вже років через два повертають назад. Лібе­ралізація приносить країні багато проблем економічного та політичного характеру. Колишні монополії втрачають свій привілейований стан. Підприємства раніше недо­торканних галузей промисловості, таких, як, скажімо, військово-промисловий комплекс, опиняються на межі банкрутства. Виникає загроза безробіття.

Таким чином можна зробити такий висновок: лібералізація дає результати, але тільки у тому разі, коли їй дають на це час. З найбільш серйозною небезпекою цей процес стикається у перші роки, коли під політичним тиском монополій і раніше привілейованих підприємств уряд може повернути на­зад. Саме тому перші роки - вирішальний час для про­цесу лібералізації.