kniga_9

§ 168. Підготовчі роботи на базі і на суднах

Підготовчі роботи на базі до виходу в район зйомки виконують з метою забезпечення безперебійного виконання знімальних робіт.

Перед виходом в район робіт на базі виконують:

1.Виготовлення морських опорних віх і якорів.

2.Підбір апаратури, розконсервування і перевірка її комплектності.

3.Обчислювальні роботи і підготовка робочих планшетів.

4.Оформлення формулярів, журналів, різних бланків і т.п.

До підготовчих робіт на суднах, які виконують комплексну зйомку шельфу, входять:

а) обладнання лабораторій; б) установка, регулювання, дослідження і випробування апаратури

і обладнання, призначених для комплексних робіт; в) постановка завдання перед екіпажем судна і відпрацювання

командних та інформаційних сигналів, які визначають діяльність екіпажу і експедиції під час виконання комплексної зйомки шельфу. Особлива увага повинна бути приділена автономності і стабільності електропостачання вимірювальної апаратури.

§ 169. Густота промірів і розташування промірних галсів

Промір – це висотна зйомка підводного рельєфу, в процесі якої виконують вимірювання глибин і визначають координати місць промірів. Подробиці безперервного (лунолотного) проміру характеризуються міжгалсовими віддалями, а у випадку дискретного проміру також віддалями між точками вимірювання глибин. Основним критерієм для вибору віддалей між промірними галсами є складність (розчленування) підводного рельєфу. Другим за важливістю критерієм для вибору міжгалсової віддалі є середня глибина району робіт.

При кінцевому виборі міжгалсової віддалі необхідно також враховувати народногосподарське значення обстежуваного району, масштабу карти або плану, для складання яких виконується промір.

Залежно від необхідної подробиці проміру вибирають масштаби промірних планшетів.

При плануванні промірних робіт міжгалсовоі віддалі беруть рівними 1 см в масштабі звітного планшета. При дискретному вимірюванні глибин (міркою, лотлінем) віддалі між промірними галсами визначають згідно вищевикладеного, а частота вимірювань установлюється наступна:

275

1.Міркою глибини вимірюють через проміжки не більше 1/4 міжгалсової віддалі, а при великих схилах дна і розчленованому рельєфі частота вимірювань подвоюється.

2.Рибалотом і ручним лотом глибини вимірюють через 2–3 см в масштабі звітного планшета, а при розчленованому рельєфі і великих схилах дна глибини вимірюють в 1,5–2 рази частіше.

Напрями галсів вибирають за принципом вивчення рельєфу дна в напрямі його найбільшого розчленування і найбільшої зміни глибин. У більшості випадків таке розташування галсів збігається з напрямом, перпендикулярним до берегової лінії і до ізобат. Воно утворює систему прямолінійних паралельних галсів, тобто галсів, які знаходяться на однакових віддалях один від одного (рис. 194, а). Розташування галсів перпендикулярно до берегової лінії виконується біля прямих похилих берегів і на ділянках з явно вираженим схилом дна. Системою паралельних галсів, але розташованих під кутом 45° до берегової лінії, покриваються зйомкою прибережні ділянки моря, на яких необхідно виявити підводні вали, жолоби і т. п.

Рис. 194

Радіальною системою галсів (рис. 194, в), тобто системою, в якій віддалі між галсами збільшуються в міру віддалення від берега, обстежується підводний рельєф біля мисів, навколо невеликих

276

островів. При необхідності визначення горизонтальних розмірів мілководдя і найменшої глибини, зйомка дна виконується перехресними галсами (рис. 194, б).

Різновид способу радіальних галсів є спосіб обстеження “зіркою” (рис. 194, г). В цьому випадку глибини вимірюють і при переході з галса на галс.

§ 170. Способи прокладання промірних галсів

Промірні галси можуть прокладатись:

1.За допомогою компаса.

2.За допомогою берегових створів.

3.За напрямами, які вказуються з берега.

4.За допомогою ліня (троса).

5.За допомогою ізофазометра – і інфікатора шляху.

Способи 2, 3 і 4 застосовуються при прибережних промірах, в межах прямої видимості з берега.

1.Прокладання промірних галсів за допомогою компаса є найбільш простим способом, але поступається точністю. Якщо користуватись цим способом, то із-за дії вітру, течії, хвиль судно буде зміщуватись з лінії галса. Щоб видержати прямолінійність галсів і заданий напрям, необхідно частіше визначати місце судна, оперативне прокладання їх і коректування судна.

2.Прокладання промірних галсів за допомогою берегових створів є одним з найбільш точних і застосовується для прокладання паралельних і радіальних галсів. Для цього на березі попередньо розмічається магістраль – прокладанням теодолітних ходів. Розмітка магістралі, залежно від конкретних умов, проводиться для всієї ділянки проміру, або для окремої частини ділянки. Якщо промірні галси прокладаються перпендикулярно до магістралі, то на ній закріплюють створні пікети через відрізки, які дорівнюють міжгалсовим віддалям l. Якщо промірні галси прокладають під деяким

кутом до магістралі, то пікети закріплюють на віддалі один від одного через lsec . Створні знаки установлюють від магістральних пікетів за допомогою теодоліта, секстанта, або екера під кутом до магістралі. Розміри створних знаків, віддаль між заднім і переднім знаками залежать від довжини промірних галсів. Створи для прокладання радіальних галсів розмічаються шляхом установлення створних знаків віялом за напрямами, які задаються з загального полюса.

Кут між лініями галсів розраховується за формулою:

277

57,3 Dl ,

де l – віддаль між галсами на зовнішньому краю обстежуваного сектора;

D – віддаль від полюса до кінця галса.

3.Прокладання промірних галсів за напрямами, які вказуються з берега, виконуються за допомогою теодоліта, і в тих випадках, коли неможливо розмітити створи на березі, при необхідності покриття ділянки проміру частими створами, промірами біля причалів, пристаней і в гаванях. При виконанні робіт цим способом на березі на точках магістралі установлюють теодоліт, візирна вісь якого направляється у напрямі лінії галса. Промірне судно утримується в заданому напрямі командою з берега “ліво” або “право”, яка передається по радіо або візуально. Магістраль розмічається аналогічно, як і в випадку прокладання галсів за допомогою берегових створів.

4.Прокладання галсів за допомогою ліня (троса) застосовується

увипадках виконання крупномасштабних зйомок (1:2000 і крупніше), відповідальних робіт біля причалів, у гаванях. Спочатку розмічений лінь закріплюють в заданому напрямі одним кінцем на магістралі, а другим на протилежному березі ріки, або до нерухомого предмета на акваторії (причальна бочка, катер, який стоїть на якорі і т. ін.), координати цих точок повинні бути відомі. Промір виконують лотом або міркою, переміщаючись вздовж ліня.

5.Прокладання промірних галсів за допомогою ізофазометра та індикатора шляху можливе при використовуванні на морських знімальних роботах радіосистем для визначення місця судна.

§ 171. Вимірювання глибин лунолотами

Основним приладом для вимірювання глибин на шельфі є лунолот з самописцем, який безперервно реєструє профіль дна в напрямі галса. Лунолотом глибини можуть вимірюватись з судна, катера або шлюпки. Бажано мати на промірному судні два однотипні лунолоти, які повинні бути перевірені і випробувані перед польовим сезоном. Щоденно перед початком роботи необхідно:

1.Провести зовнішній огляд лунолота.

2.Виконати пробний запис глибини, перевіряючи при цьому чіткість запису, плавність ходу пера самописця, відсутність побічних шумів у приладі.

3.Перевіряють правильність заправки лунолотного паперу.

278

4.Перевіряють чи відповідає напруга електроживлення номінальній (ця перевірка виконується через кожні 1–2 години проміру).

5.Перевіряють число обертів електродвигуна лунолота (цю перевірку виконують під час роботи на галсі через 1–2 години).

Точність відліків глибин при промірі повинна бути:

Відлік глибин на лунограмі виконується від верхнього краю нульової лінії до верхнього краю лінії дна (рис. 190). Розриви і розкидані записи можуть спостерігатися із-за бортового і кільового хитання судна, із-за водоростей, проходження косяка риб. Причини розриву запису повинні бути вияснені в морі і при необхідності ділянку проходять повторними галсами. Виявлені на лунограмі перешкоди закреслюють і супроводжують пояснювальними написами.

На початку лунограми повинні бути записані наступні відомості:

назва підприємства, яке виконує промір, і його адреса;

район проміру, назва судна;

дата виконання проміру та час;

номер лунограми, планшета, журналу визначення, фазограми;

номер промірного галса, тарування лунолота;

марки і номери промірних лунолотів, заглиблення вібраторів, база між вібраторами;

посади і прізвища осіб, які виконують промір, і їх підписи;

прізвище начальника промірної партії і його підпис.

Під час проміру на лунограмі відмічають:

час або номер біля кожної оперативної відмітки;

фактичне число обертів електродвигуна лунолота та час його визначення;

моменти регулювання двигуна лунолота;

фактичну напругу електроживлення лунолота;

діапазони роботи лунолота;

результати тарування, порівнянь та інші дані, необхідні для обробки проміру.

В кінці лунограми записують:

279

назву судна і дату виконання проміру;

номер лунограми, планшета;

номери промірних галсів, тарування лунолота;

посада, прізвище і підпис особи, яка опрацювала лунограму;

посада, прізвище і підпис особи, яка перевірила лунограму. Всі записи на лунограмі виконують кольоровим оліццем, акуратно,

без виправлень.

§ 172. Визначення поправок лунолота

Глибини виміряні лунолотом, супроводжуються випадковими та систематичними помилками. Джерелами випадкових помилок є помилки відліків при знятті показів глибин з лунограм і інструментальні помилки випадкового характеру. Врахування випадкових помилок є підставою для оцінки точності виміряних глибин.

Систематичні помилки обумовлені рядом різних факторів і можуть бути в певній мірі виключені введенням ряду поправок.

Глибини, виміряні лунолотом, для виключення систематичних

ZMO – поправка за місце нуля лунолота;

ZO – поправка за просідання судна на мілководді під час проміру;Z – поправка за нахил дна;

Поправки лунолота можуть бути визначені двома основними способами: таруванням і за гідрологічними даними.

280

§ 173. Тарування лунолота

Тарування лунолота проводиться в тиху погоду до глибин 50–60 м на стопі в характерних ділянках проміру, не менше одного разу на добу, а при крупномасштабних зйомках – через кожні 6–8 годин роботи.

Рис. 195

При таруванні покази лунолота порівнюються з показами більш точного приладу – тарувального диска (дошки) (рис. 195, а). Тарувальний диск (дошку) опускають під вібратори лунолота на горизонти 2, 3, 4, 5, 7, 10, 15, 20, 30, 40, 50 і 60 метрів. Лунолот включають за 15–20 хвилин до початку тарування, регулюють підсилення, щоб одержати якісні записи. Тарувальний диск (дошку) удержують на заданих горизонтах в прямому і зворотному напрямах стільки, щоб записи на лунограмі від кожного горизонту були довжиною 1–1,5 см (рис. 195, б). На кожному горизонті роблять оперативну відмітку і на лунограмі записують покази лунолота Z л і

тарувального диска ZТ .д. . Одночасно на лунограмі записують: час

початку і кінця тарування, дату, координати місця тарування, погоду (вітер, хвилювання), хитавиця (бортова і кільова), напруга електропостачання і число обертів електродвигуна на початку і в кінці тарування. Поправки лунолота між двома послідовними таруваннями з урахуванням поправок за зміну швидкості обертання електродвигуна, не повинні відрізнятися на величину, більшу за подвоєну точність відліків глибин відповідного діапазону. Якщо ця умова не

281

виконується, то ділянка проміру повинна бути перероблена, а тарування проводиться частіше.

Сумарна поправка, визначена таруванням, визначається за формулою:

Рис. 196

282

Поправка за тарування може бути зображена, як сума окремих поправок:

ZO для конкретного судна визначається один раз в польовий сезон шляхом проведення натурних досліджень на глибинах до 20 м. Поправка ZO враховується тільки в тих випадках, коли глибина при промірі відраховується з точністю 0,1 м. Поправка за нахил дна Z

враховується в тих випадках, коли це передбачено технічним проектом на виконання проміру. Рівняння (3) враховує при таруванні поправкуZn , але можливі випадки, коли в процесі проміру після тарування

число обертів електродвигуна лунолотом Ппр буде відрізнятися від числа обертів при таруванні ПТ . Отже у виміряній глибині буде деяка помилка. Ця помилка виключається введенням поправки Zn за

відхилення швидкості обертів електродвигуна при промірі від швидкості обертів при таруванні, яка визначається за формулою:

Але так як число обертів електродвигуна підраховується за часом певної кількості спалахів неонової лампочки, то поправку легше обчислити за формулою:

де tпр і tТ – час номінального числа спалахів неонової лампочки під час проміру і при таруванні.

Поправку Zn слід враховувати, коли Ппр і ПТ або tпр і tТ

відрізняються одне від одного більше, як на 1%. Число обертів електродвигуна можна установити так, щоб загальна поправка

283

лунолота в даному районі проміру була мінімальною для всього діапазону вимірюваних глибин. Тарування дозволяє визначити

Формула (6) відрізняється від формули (1) на ZO , тому що ця поправка враховується тільки на малих глибинах. Для великих глибин особливі труднощі викликає визначення поправки Zv . Вона обчислюється на підставі гідрологічних спостережень. Відповідну назву одержав весь спосіб визначення поправки лунолота Z л для великих глибин.

§ 174. Визначення поправок лунолота за гідрологічними даними

Поправка Zv за відхилення фактичної вертикальної швидкості

розповсюдження звуку в воді від номінальної для даного лунолота обчислюється за формулою:

де Vсрі – значення середньої швидкості розповсюдження в шарі води

від поверхні до даного горизонту, м/сек;

VO – значення швидкості звуку, прийняте для розрахунку шкали даного лунолота, м/сек;

Z л – глибина, виміряна лунолотом.

Для одержання поправки Zv можуть бути використані таблиці

готових поправок за відхилення швидкості звуку в воді або карти розподілу середньої вертикальної швидкості звуку у воді в районі проміру, якщо вони забезпечують виправлення глибин з помилкою 0,5%. Маючи такі карти, можна взагалі одержувати покази лунолота практично вільні від помилок за відхилення швидкості звуку від номінальної. Для цього число обертів електродвигуна лунолота установлюють таким чином, щоб приладна швидкість звуку в воді дорівнювала фактичній швидкості», знятій з карти даного району.

284