kniga_9
.pdf
Внаслідок того, що кут дуже малий, можна тангенс кута
замінити |
його |
радіанною мірою з достатньою точністю, |
тобто |
|||||||||
tg |
|
|
|
: |
|
|
; = 206265 і вираз (1) запишемо: |
|
||||
|
|
2 |
|
|||||||||
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
D |
l |
. |
(2) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Оскільки С1 |
і С2 |
величини постійні, то їх суму С1 + С2 позначають |
|||||||||
через С і згідно з (рис. 128, б) напишемо: |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
D D C |
l |
C . |
(3) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Відраховані за віддалемірною шкалою кути будуть виражені в поділках шкали, а щоб виразити їх в секундах, необхідно відраховані
кути помножити на ціну поділки шкали, тобто |
K , де |
K |
– |
|
1 |
1 |
|
ціна поділки відлікової шкали віддалеміра. Тоді формулу (3) можна написати:
|
|
|
D |
|
l |
C . |
(4) |
|||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
K |
|
|||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||
Величина |
l |
– |
для даного |
комплекту |
насадки і рейки є |
|||||||
|
||||||||||||
K1 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
величиною постійною. |
Позначимо її |
|
K |
l |
|
і будемо називати її |
||||||
|
K |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|||
коефіцієнтом віддалеміра. Тоді формулу (4) можна написати: |
||||||||||||
|
|
|
D |
|
K |
|
C . |
(5) |
||||
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Коефіцієнт К визначають на спеціально виміряному базисі. Кінцева формула для обчислення горизонтальної проекції буде:
dK c Dt D ,
де Dt – поправка за температуру;D – поправка за кут нахилу.
155
В ід да ле м ір на н аса д ка ДНР -5 Основна властивість віддалеміра – наявність редукувального
пристрою, автоматично перетворюючого виміряні нахилені віддалі в горизонтальні проекції.
Редукувальним пристроєм є клин, що вільно висить, який при нахилі зорової труби залишається у прямовисному положенні; змінює покази віддалемірної рейки, автоматично вводячи поправку за нахил вимірюваної лінії.
Оптичний компенсатор, який складається з двох оптичних клинів, і телескопічна лінза утворюють в полі зору теодоліта два зображення віддалемірної рейки різного збільшення, зміщеного відносно один одного на величину l (рис. 130). Значення l залежить від паралактичного кута , створеного насадкою, і від вимірюваної віддалі d. Кут є постійним, а базис l змінний. Віддалемірна рейка установлюється вертикально і є вимірною базою. Насадкою ДНР-5 можна вимірювати горизонтальні проекції від 20 до 120 м з відносною помилкою 1:2000.
Насадка ДНР-5 (рис. 129, а) складається з насадки (2), противаги (4), закріпних гвинтів насадки (3) і противаги (1). В комплект насадки ДНР-5 входять: дві вертикальні рейки (рис. 129, б) і дві підставки. Рейки двосторонні, край основної рейки пофарбований білим кольором.
Рис. 129
156
|
|
|
|
|
Рис. 130 |
|
|
|
||
Згідно з рис. 130: |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
d = d1 + C1 + C2 + C3. |
(1) |
||||
З трикутника АОВ: |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
d1 |
l |
ctg |
|
(2) |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||
Значення |
1 |
ctg |
|
для даного віддалеміра – величина постійна і |
||||||
|
2 |
|
||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
називається коефіцієнтом віддалеміра К; формулу (2) можна записати:
d1 = Kl, |
(3) |
де l – значення, відраховане по рейці. |
|
Позначимо С1 + С2 + С3 = С (4) і в формулу (1) з |
урахуванням |
формул (3) і (4) запишемо: d = Kl + C. |
|
Для теодолітів, серії 2Т, постійна величина С = 0. |
|
§ 105. Прокладання тахеометричних ходів |
|
Для виконання тахеометричної зйомки прокладають тахеометричні ходи, які спираються на пункти геодезичної основи, координати і висоти яких одержані із більш точних вимірювань. Тахеометричні ходи можуть бути розімкнутими і замкнутими. Закріплення точок повороту тахеометричного ходу виконується так, як і в теодолітних ходах. При проектуванні, рекогностуванні і закріпленні точок ходу, залежно від масштабу зйомки, керуються вимогами інструкції, які пред’являються до довжин ходів і ліній (табл. ІІ).
157
|
|
|
Таблиця ІІ |
|
|
|
|
Масштаб |
Максимальна |
Максимальна |
Максимальна кількість |
зйомки |
довжина ходу, м |
довжина лінії, м |
ліній в ході |
1:5000 |
1200 |
300 |
6 |
1:2000 |
600 |
200 |
5 |
1:1000 |
300 |
150 |
3 |
1:500 |
200 |
100 |
2 |
Вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів на точках ходу і довжин ліній
Встановлюють інструмент над точкою (центрують і нівелюють), вимірюють рейкою висоту інструмента і з точністю до 1 см і записують в журнал (табл. 9).
Відмічають висоту інструмента на рейках (перев’язують шнурком). Рейки установлюють на точках ходу і повертають їх ребром в сторону спостерігача (рис. 131).
Рис. 131
158
159
Наводять трубу теодоліта на низ рейки, установленої на задній, або передній точках (залежно від того, який кут вимірюють – лівий чи правий за ходом), беруть відлік по горизонтальному кругу і записують його в журнал. Наводять середню нитку сітки зорової труби на верх рейки l, або висоту інструмента і, відмічену на рейці шнурком. Записують в журнал висоту наведення, беруть відлік по вертикальному кругу і записують в журнал.
Після цього відкріплюють алідаду і наводять трубу теодоліта на задню або передню рейку і виконують вищеописані дії. Описані дії складають один напівприйом. При переході до вимірювань в другому напівприйомі лімб горизонтального круга переставляють на декілька градусів і виконують другий напівприйом. Горизонтальний кут можна також вимірювати при орієнтованому лімбі за магнітним меридіаном.
Після вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів за допомогою ниткового віддалеміра, вимірюють віддалі до точок ходу по чорній і червоній сторонах рейок. Віддалі і кути нахилу вимірюють в прямому і зворотному напрямах.
Допускають розходження довжин ліній 1:200 довжини вимірюваної лінії.
Правильність вимірювання горизонтальних кутів контролюють розбіжністю в напівприйомах, яке не повинно перевищувати подвійної точності відліку теодоліта. На кожній точці ходу обчислюють МО і вертикальні кути. Правильність вимірювання вертикальних кутів контролюють постійністю МО і розбіжністю прямого і оберненого перевищень. Перевищення визначають за формулою:
h 12 D sin 2 i l . Розбіжність прямого і оберненого перевищень
не повинна перевищувати 10 см для віддалей до 250 м і 4 см – на кожні 100 м для віддалей більших за 250 м.
§ 106. Тахеометрична зйомка
Тахеометричну зйомку місцевості, як правило, виконують одночасно з прокладанням тахеометричного ходу. Зйомка предметів, контурів і рельєфу місцевості виконується полярним методом, а інколи способом кутових засічок за маршрутом. Зйомку виконують по обидві сторони ходу в смузі, дозволеній за табл. 12. При зйомці предметів, контурів і рельєфу горизонтальні і вертикальні кути вимірюють при одному положенні вертикального круга.
Зйомку місцевості починають від напрямів на задню або передню точку ходу. Суміщають нуль лімба і нуль алідади горизонтального
160
круга і наводять трубу на задню або передню точку ходу і цей напрям приймають за початковий, закріплюють лімб, відкріплюють алідаду. Для виконання зйомки на характерні точки рельєфу і на контури або предмети місцевості установлюють рейки. Ці точки називають пікетами, вони на місцевості не закріплюються. На пікети вимірюють: горизонтальний кут від початкового напряму вертикальний кут на висоту рейки, або на висоту інструмента і віддаль за віддалеміром. Всі відліки і дані записують в журнал тахеометричної зйомки (табл. 10). Пікети нумеруються порядковим номером. Кількість пікетів залежить від перерізу рельєфу, характеру рельєфу, кількості предметів, контурів і регламентується інструкцією (табл. 12).
|
|
|
|
Таблиця 12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Максималь |
Максимальна |
Максимальна |
|
|
Переріз |
віддаль від |
віддаль від |
||
Масштаб |
на віддаль |
||||
рельєфу, |
приладу до рейки |
приладу до рейки |
|||
зйомки |
між |
||||
м |
при зйомці |
при зйомці |
|||
|
пікетами, м |
||||
|
|
рельєфу, м |
контурів, м |
||
|
|
|
|||
1:5000 |
0,5 |
60 |
250 |
150 |
|
|
1,0 |
80 |
300 |
150 |
|
|
2,0 |
100 |
350 |
150 |
|
|
5,0 |
120 |
350 |
150 |
|
1:2000 |
0,5 |
40 |
200 |
100 |
|
|
1,0 |
40 |
250 |
100 |
|
|
2,0 |
50 |
250 |
100 |
|
1:1000 |
0,5 |
20 |
150 |
80 |
|
|
1,0 |
30 |
200 |
80 |
|
1:500 |
0,5 |
15 |
100 |
60 |
|
|
1,0 |
15 |
150 |
60 |
|
|
|
|
|
|
161
162
Таблиця 10
Журнал тахеометричної зйомки
Одночасно зі зйомкою в журналі складають абрис – схематичний рисунок. Абрис складають від руки в довільному масштабі. На ньому показують попередню і наступну лінії, станцію, розташування всіх пікетів, контури, предмети, які знімаються, і рельєф місцевості. Предмети і контури зображують умовними знаками і підписами – луг, рілля, городи і т. д. Рельєф на абрисі зображують горизонталями і стрілками з напрямом схилів, а тальвеги – пунктиром. Крім цього на абрисі підписують всі назви і характеристики.
В кінці роботи на станції трубу наводять на початковий напрямок і перевіряють чи під час роботи не порушено положення лімба, тобто виконують замикання горизонту. Допускається розходження 1,5 .
Крім звичайних теодолітів тахеометричну зйомку виконують за допомогою електронних тахеометрів різних конструкцій.
Еле к тр о н н и й та хео м е т р Т а 3 ( Аг ат ) ( р ис . 1 3 2 )
Рис. 132
1 – панель управління; 2 – циліндричний рівень; 3 – круглий рівень; 4 – колонка; 5 – візир; 6 – кришка; 7 – регулятор рівня сигналу; 8 – маховичок; 9 – перемикач; 10 – діоптрійне кільце; 11, 13 – важелі затискних гвинтів; 12, 14 – навідні гвинти
Електронний тахеометр Та 3 є багатофункціональним геодезичним приладом. Він складається з електронного теодоліта і світловіддалеміра. За допомогою вмонтованої мікроЕОМ забезпечується розв’язування різних геодезичних задач. За допомогою
163
тахеометра Та 3 можна визначити: зенітні віддалі, горизонтальні або дирекційні кути, горизонтальні проекції ліній, перевищення або висоти точок візування, прирости або координати точок спостереження. Результати вимірювання можуть бути виведені на нагромаджувач інформації або цифрове табло. Перераховані задачі розв’язуються за відповідними програмами.
Крім електронних тахеометрів тахеометричну зйомку виконують за допомогою столика “Карти” (рис. 133).
Рис. 133
У втулку 3 корпусу 2 столика з підставкою 1 установлюється основний прилад (теодоліт) і закріплюється гвинтом. Алідадна частина приладу з’єднується з корпусом додатковим пристроєм 4.
При обертанні алідади приладу разом зі столиком всередині столика з такою ж швидкістю, але в зворотному напрямку обертається круг 13 з креслярським папером за допомогою системи шестерень, які знаходяться всередині корпусу столика. Таким чином, креслення відносно місцевості завжди залишається нерухомим. Точки на план столика наносяться наколкою 9, закріпленою на санчатах 10, яка пересовується разом з ним по містку 11 паралельно до колімаційної площини труби. На санчатах установлена масштабна лінійка 8, за допомогою лупи 6 по індексу 5 відкладають відстань. В комплект столика “Карти” входить чотири змінні масштабні лінійки із шкалами для масштабів 1:1000, 1:2000, 1:25000, 1:50000.
164
