- •1.Предмет курсу історії політичних і правових вчень. Періодизація.
- •2.Філософські доктрини держави і права Стародавнього Сходу.
- •3.Політико-правові ідеї стародавнього Шумеру (Гільгамеш).
- •4.Розвиток політико-правової думки в Китаї в іі-і тисячолітті до н.Е.
- •5.Політико-філософські погляди на державу і право Лао-Цзи.
- •6.Політико-філософські погляди Конфуція.
- •7.Політичні доктрини Менція і Сюнь-Цзи.
- •8.Державно-правові доктрини школи китайських юристів (Мо-цзи, Хань Фей).
- •9.Філософсько-правові доктрини Індії (“Махабхарата" та “Рамаяна").
- •10.Погляди на державу і право Каутільї.
- •11.Політико-правові погляди Гомера і Гесіода.
- •12.Вчення грецьких софістів про державу і право.
- •13.Політико-етичні погляди на державу і право Сократа.
- •14.Сократики і їх політичні ідеї.
- •15.Політичне і правове вчення Платона.
- •16.Проект ідеальної держава у книзі Платона "Держава".
- •17.Платон про державу і право в книзі "Закони".
- •18.Політичні і правові ідеї Арістотеля.
- •19.Арістотель про сутність держави і типи форм державного правління.
- •20.Полібій про класифікацію форм держави. Теорія "круговороту"
- •21.Грецькі стоїки Зенон, Панетій, Посідоній і їх Політико-філософські ідеї.
- •22.Матеріалістичний напрямок в політико-правовій думці Стародавнього Риму (Лукрецій Кар "Про природу речей").
- •23.Поняття держави у працях Ціцерона.
- •24.Школа римських стоїків (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій).
- •26.Римські юристи про право і його види.
- •27.Політико-правові ідеї раннього християнства.
- •28.Трансформація суспільно-політичної доктрини християнства у іv-іx ст.
- •29.Августин Аврелій про відношення церкви і держави.
- •30.Історична значимість політико-правових ідей Стародавнього Світу.
- •31. Теологічна доктрина походження держави і права в середньовічній Європі.
- •32.Проблеми держави і права у працях Фоми Аквінського.
- •33.Критика теократичних ідей у вченні Марсилія Падуанського.
- •34. Середньовічні революційні єресі. Рух лоллардів.
- •35.Середньовічні школи юристів. Глоссатори, легісти,постглосатори.
- •36.Середньовічна школа канонічного права. Кодекс Граціана.
- •37.Політико-правова думка Арабського Сходу (7-14 ст).
- •38.Основні напрямки ісламу і їх соціально-політична суть (суніти, шиїти, харіджіти, ісмаїліти).
- •39.Філософські і політичні погляди Ібн Рушда та Ібн Халдуна їх порівняльна характеристика.
- •40.Політико-правові ідеї Середньої Азії (VI-хіv cт.). Маздакізм
- •41.Політико-правові ідеї Закавказзя (vі-хіv ст.).
- •42.Політико-правова вчення н.Макіавеллі.
- •43.Політичні і правові ідеї Реформації (п.Мюнцер, м.Лютер, ж.Кальвін).
- •1.Причини реформації в європі.
- •2. Основні напрямки реформації:
- •44.Теорія державного суверенітету ж.Бодена.
- •45.Політико-правові ідеї італійського Відродження.
- •46. Політико-правові ідеї раннього утопічного соціалізму (т. Мор, т.Кампанелла).
- •47.Вчення Дж. Локка про державу і право.
- •48.Виникнення теорії природного права. Гуго Гроцій.
- •49.Розвиток теорій природнього права у Томаса Гоббса.
- •50.Політико-правові погляди б. Спінози.
- •51.Теорія розподілу влади у ш. Монтеск’є.
- •52.Політико-правові ідеї Вольтера.
- •53.Поняття політичної свободи та суспільного договору у ж.Ж.Руссо.
- •54.Політико-правові ідеї пізнього утопічного соціалізму (Сен-Сімон, Фурьє, Оуен).
- •55.Вчення і. Канта про державу і право.
- •56.Вчення Гегеля про державу і право.
- •57. Гегель про співвідношення громадянського суспільства і держави
- •58.Політико-правові ідеї Огюста Конта.
- •59.Історична школа права Німеччини
- •60. Політико-правові вчення російських революціонерів-демократів (о.Герцен, Чернишевський).
- •61. Формування філософських і політико-правових ідей к.Маркса і ф. Енгельса.
- •62. Вчення к.Маркса про суспільну-економічну формацію.
- •63. В.І.Ленін про державу і право.
- •64. К.Маркс і ф.Енгельс про нову суспільно-економічну формацію.
- •65. Вчення в.І.Леніна про державу "диктатури пролетаріату"
- •66. Класики марксизму-ленінізму про соціалістичну революцію.
- •67. Питання держави і права в працях г.В.Плєханова.
- •68. Філософсько-політична доктрина ф.Ніцше.
- •69. Правовий позитивізм другої половини XIX ст. Дж.Остін, к.Бергбом.
- •70. Політико-правові ідеї лібералізма другої половини XIX ст. А.Есман, г.Еллінек.
- •71. Органічна теорія г.Спенсера.
- •72. Солідаризм Леона Дюгі
- •73. Теорія насилля л.Гумпловича
- •74. Психологічна теорія права (л.Петражицький, е.Данде).
- •75. Нормативізм. Правові ідеї г.Кельзена.
- •76.Соціологічна юриспруденція
- •77. Правовий функціоналізм. Джон Грей, Олівер Холмс.
- •78. Теорія суспільного інтересу (р.Іерінг, е.Ерліх, р.Паунд).
- •79.Теорія держави загального благоденства (Кейнс, к.Мюрдель).
- •80.Політично-філософські ідеї м. Бердяєва.
- •81.Політико-правові ідеї Огюста Конта.
- •82. Політико-правове вчення н. Макіавеллі.
- •83.Солідаризм л. Дюгі.
- •84. Політичні погляди сковороди
- •85. Революційний демократизм Шевченка
- •86. Державно-правові погляди і.Франка
- •87. Ідея національної держави у працях Грушевського і Винниченка
- •88. Державницька школа Липинського
- •89. Політично-правові погляди Балудянського
15.Політичне і правове вчення Платона.
Основні роботи:
Антологія Сократа.
Політика.
Держава.
Закони.
Родоначалник ідеалізму.
Із філософія Платона випливає й вчення про державу і право, людину. Розкриваючи ідею людини, каже, що сутність – душа, вона є неповторною і має свої властивості: розумне, гнівне, чуттєве. Але пропорція цих якостей неоднакова.
Так само як і Скрат, він говорить про п’ять видів держав:
Найкраща форма – аристократія – ідеальна держава, в якій поєднані два аспекти:
правлять філософи.
діють закони.
Цьому притоставляє чотири інші види і говорить про деградацію. Переродження аристократії починається з того моменту, коли зароджується приватна власність на землю, а вільних перетворює у рабів. Замість раціонального процвітає насилля. Держава, в якій виникає войовничий дух, яка перебуває в постійних війнах, панує злоба – тімократія. В результаті такого влада опиниться в руках олігархів. Бідні позбавлені засобів до існування і політичних прав. Суспільство є розірваним. Тімократія не може існувати довго. Бідні відберуть багатство і владу, частина правителей помре, частину виженуть, інших урівняють – демократія.
+ платон – про державу.
16.Проект ідеальної держава у книзі Платона "Держава".
Темою книги «Держава» є загальна природа держави, як взірця. Предметом теорії є ідея держави, або справедлива ідеальна держава, як модель, конструкція людського розуму, яку можна втілити в життя.
Конструюючи ідеальну державу, Платон відштовхується від положення, що поліс (- це гармонійний союз людей, які взаємно задовольняють потреби одне одного і чиї здібності доповнюють одна одну. Запорукою єдності і гармонії полісу є справедливість, яка полягає у рівності всіх громадян перед державою і чесному виконанні обов'язків у відповідності із належним соціальним статусом - правителя, воїна і годувальника.
Ідеологічним підгрунтям ідеальної держави став «благородний вимисел» Платона - міф про походження людей, який він застосовує з метою переконання громадян в доцільності і справедливості розподілу статусів. Виявляється люди є синами матері-Землі, в лоні якої їх виліпив Бог. Одним у кров батько-Бог- підмішав золото, іншим - срібло, третім - мідь і залізо. Ті, у кого кров з домішками золота, від природи мають меткий розум, здатні до мислення і міркування. Отже, вони мусять бути філософами і виконувати функції правителів. Нагороджені сріблом від природи мають силу волі, запеклий дух воїнів. Отже, вони мусять виконувати функції стражів (воїнів). У тих, хто має кров з домішками міді і заліза від природи переважає хить або жага. Вони мусять бути годувальниками. Селянину ніколи не бути філософом, а філософу - селянином чи ремісником.
Жінки в такій державі рівні в політичних правах з чоловіками, діти виховуються у дитячих садках.
Править державою не родова знать (аристократи за походженням) чи олігархи, а аристократи духу і знання - філософи-царі, бо тільки філософам відкривається істина, що є добро і справедливість як для полісу в цілому, так і для кожного індивіда зокрема. Головна функція держави, за Платоном, освітня. Все населення постійно знаходиться у навчанні у філософа-царя.
Ідеальна держава не потребує законів, бо верховним законом тут є розум.
Аналізуючи позитивні і негативні аспекти різних форм держави, а саме Тимократію, Олігархію, Демократію і Тиранію, Платон надає перевагу царській владі і владі аристократії. І та, і та, на думку філософа, найбільш оптимально відповідають меті полісної громади - жити в гармонії, забезпечуючи умови для кращого життя.
В кінці-кінців Платон описує еволюцію Д: В ідеальній державі найвартіснішою цінністю є мудрість. Такою державою править цар-філософ. Знання тут вважаються вищим взірцем доброчесності. Така держава не має потреби в законах.
В свою чергу, Ідеальна держава еволюціонує втимократію - правління військових,як правило схильних до наживи. Тимократія виникає тоді, коли суспільство починає цінувати понад усемужність.Така держава є мілітарною і постійно перебуває в стані війни.
Тимократія еволюціонує в олігархію - правління багатих.Олігархія виникає тоді, коли суспільством опановують цінності меркантильного характеру: схильність до наживи, хить, жага. Влада в такій державі функціонує на засадах майнового цензу, бідні відсторонені від участі в управлінні.
Наступною за олігархією виникає демократія.До влади приходять бідняки. Демократія утверджує свою свободу яквседозволеністьі свою рівність як«зрівнялівку».Губить демократіюнадмірність свободи.
Врешті утверджується в суспільстві диктатура тирана. Тиранія -це тотальне, жорстоке панування брутальної сили, яка не визнає мудрості.