- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
14.2. Стандартизація та сертифікація
Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання усіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.
Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах:
• забезпечення участі фізичних і юридичних осіб у розробленні стандартів та вільного вибору ними видів стандартів при виробництві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено законодавством;
• відкритості та прозорості процедур розроблення й прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін,
• підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;
• доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів;
• відповідності стандартів законодавству;
• адаптації до сучасних досягнень науки й техніки з урахуванням стану національної економіки;
• пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;
• дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;
• участі у міжнародній (регіональній) стандартизації. Крім стандартів параметри якості продукції можуть бути записані у технічних умовах (ТУ) та технічних регламентах (ТР). Потрібно зауважити, що останні в галузях небезпечних технологій мають інший зміст і призначення. У деяких випадках законодавством встановлюються необхідність підтвердження відповідності у законодавче регульованій сфері.
Процедура підтвердження відповідності у законодавче регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами з підтвердження відповідності. Із введенням у дію технічних регламентів з підтвердження відповідності спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності офіційно публікує перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право підтвердити відповідність продукції вимогам технічних регламентів іншими, ніж відповідність стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами.
Сертифікована або стандартизована продукція розуміється споживачем більш якісною та безпечною з цілої низки причин, зокрема:
• виключається загроза здоров'ю тому, що відповідність стандартам передбачає проходження до виробництва стадії вивчення дії продукції, її впливу на живий організм та довкілля;
• умови збереження та терміни, що вказані на упаковці також підтверджують відповідальність та якість;
• технологічні процеси, контроль яких виконується повсякчасно, гарантують повтор якості.
14.3. Якість - категорія безпеки пно
Беручи до уваги постійне зростання вимог до забезпечення безпеки високотехнологічних підприємств, зокрема, у галузі використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, адміністрація підприємства заявляє про свою прихильність до забезпечення якості як чинника, який гарантує ефективне виконання основних функцій та головних завдань.
Рішення про розробку і впровадження системи якості як невід'ємної частини виробничого процесу приймається, виходячи з важливості та необхідності створення умов, які будуть гарантувати ефективне здійснення співробітниками підприємства своїх функцій.
Система якості розроблена на основі моделі ДСТУ І8О 9001-95 „Системи якості. Модель забезпечення якості у процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування" і направлена на:
— забезпечення чіткого виконання вимог чинного законодавства, норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;
— формування довіри населення та міжнародного суспільства до робіт з оцінки ядерної та радіаційної безпеки, які проводяться в Україні;
— підвищення ефективності робіт, які виконує підприємство за рахунок раціонального використання наявних ресурсів.
Першочерговими завданнями у галузі забезпечення якості адміністрація підприємства вважає:
— розробку та впровадження внутрішніх стандартів у реальні процеси управління підприємством;
— підвищення ефективності та якості робіт, які виконуються, та послуг, які надаються, за рахунок оптимізації розподілу функцій та відповідальності співробітників підприємства;
— формування культури якості, отже і розуміння співробітниками їх ролі у досягненні необхідної якості робіт;
— систематичну оцінку та аналіз власної діяльності, спрямовану на виявлення та усунення недоліків;
— підготовку та навчання персоналу, підвищення кваліфікації співробітників;
— оптимізацію витрат на виконання робіт та надання послуг при дотриманні належного рівня їх якості.
Адміністрація підприємства повинна бути впевнена, що реалізація заявленої політики у галузі забезпечення якості вплине як на підвищення ефективності діяльності підприємства, так і сприяє підвищенню безпеки ядерно та радіаційне небезпечних підприємств усієї галузі.