- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
Облік і аналіз нещасних випадків
Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникненню проводять районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) на підставі звітів про нещасні випадки за встановленою формою, які щомісяця надсилаються лікувально-профілактичними закладами. Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) надсилають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а також за рік — до 31 січня наступного за звітним року.
Питання для семінарських занять.
Що визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру?
12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
12.1. Управління як категорія людського розвитку
Управління є методом здійснення керівництва економічними і соціальними ресурсами для розвитку адміністративних структур на об'єктовому, місцевому, регіональному та державному рівнях. Механізми управління соціоекосистемами реалізуються урядовими, бізнесовими та громадськими структурами. Найбільшу роль в управлінні відіграють органи влади. Програмою розвитку ООН [11] введено поняття "належне управління", яке вирішує питання про розміщення ресурсів та управління ресурсами для розв'язання колективних проблем і характеризується широкою участю людей в управлінні, прозорістю, звітністю, верховенством закону, продуктивністю та рівними правами. Належне управління забезпечує необхідні умови для людського розвитку — стабільність, безпеку та сприятливий підприємницький клімат. Розвиток підприємницької діяльності, який супроводжується економічним зростанням, новими інвестиціями, створенням робочих місць гальмується без належного управління. Взаємозв'язок між людським розвитком і управлінням демонструє практика багатьох країн, зокрема, колишнього СРСР, де значні кошти вкладалися у сільське господарство, промисловість, перш за все важку та оборонну. Така бюджетна політика не дозволила підвищити добробут населення. У 70-х роках СРСР вкладав великі кошти, але адекватних позитивних результатів не отримав. Залишковий принцип фінансування виробництва товарів і продуктів повсякденного вжитку призвів до черг; заощадження на очисних спорудах, інших природозахисних заходах, на інвестуванні охорони праці та безпеки життєдіяльності людини — до деградації природного довкілля, професійних захворювань, високого виробничого та побутового травматизму і смертності. Некваліфікована інвестиційна політики тодішнього керівництва негативно відбилася на якості життя переважної більшості населення і в певній мірі стала причиною занепаду і розпаду колись могутньої держави. Наукові дослідження багатьох країн довели, що низька ефективність інвестицій та повільний людський розвиток як правило пов'язані :І неефективним управлінням. Лише активна участь громадськості у процесі управління дозволяє досягти суттєвих позитивних змін — максимальної ефективності та результативності національного виробництва, споживання та інвестиційної політики, тобто тих показників, що визначають людський розвиток.
Підвищення рівня життя на основі економічного зростання країни залежить від ступеню залучення усіх верств суспільства, у тому числі первинних, нижчих його класів, до процесу розробки пропозицій, створення дієвого механізму їх реалізації з тим, щоб якомога більше талановитих людей брали учать у прийнятті рішень. Проявом ефективності рішень є підйом інвестицій, виробництва та споживання. Центральна влада не повинна розробляти рішення самостійно. Тільки партнерство на усіх рівнях урядування, громадянського суспільства і виробництва за умов верховенства закону може привести до успіху. Україна має високий рівень освіти населення. Але одночасно їй бракує його волі, активності; традицій, досвіду, бажання брати безпосередню участь у розбудові демократичного національного суспільства, забезпеченні його безпечного існування і розвитку.