- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
7.5.1. Філософські принципи роп
Філософські принципи імовірнісного аналізу безпеки (ІАБ) потребують фахового опрацювання. Брак ментального досвіду, відповідної філософської підготовки стали причиною того, що Україна виявилася єдиною країною світу, де розрахунки ІАБ для АЕС не завершені11 дотепер. Незважаючи на популярність методу в світі, в Україні роботи започатковано набагато пізніше. Початок розрахунків можна віднести до 1995—1996 р. З 1996 р. у НТУУ "КПІ" та Національному університеті їм. Тараса Шевченко введений спецкурс ІАБ, для спеціальностей, які пов'язані з енергетикою. Причиною тому, є неправильне уявлення філософами радянської школи основних принципів питання, у першу чергу принципів "необхідність та випадковість", та, як наслідок, прив'язка ІАБ до неправильно витлумаченого принципу, "випадковість" [36]. Випадковість не розглядалася як закономірність, а як те, що відбувається незбагненним чином та законів чого не існує. Ця омана притаманна навіть фахівцям вищої кваліфікації.
Насправді існують закони розподілу випадкових величин [9,41], знання яких дає можливість розрахувати імовірності різних комбінацій випадкових величин та, у підсумку, імовірність небажаної події (небезпеки), наприклад, пожежі.
На інтуїтивному рівні ми розуміємо, що імовірності небажаних подій повинні залежати від надійності устаткування, конструкції об'єкта, підготовки та тренованості персоналу та від вихідних подій аварій. ІАБ зв'язує загальними формулами та логікою всі ці поняття.
Важливим є висновок про спільність методу [34] для розрахунків ризиків від потенційно небезпечних об'єктів: "З деякими застереженнями підходи до питань ядерної безпеки можуть застосовуватися до більшості потенційно небезпечних промислових установок та в, більш загальному плані, використовуватися для управління багатьма видами ризику". Однак навіть серед фахівців галузі атомної енергетики існує деяка недовіра до імовірнісних методів. Недовіру до ІАБ, породжено, почасти незнанням предмету, а почасти нерозумінням основних принципів. Усі знають, (чи відчувають), що "імовірність" — це "щось", що може бути, а може не бути. Імовірнісні закони стають строгими при тенденції числа дослідів (іспитів) до нескінченності. Іншими словами, при порівняно невеликому терміні служби устаткування Т = 25 — ЗО років імовірності: р! = 106 І/рік та Р2 = 108 І/рік здаються такими, що мають несуттєву (незрозумілу) різницю, адже ні та ні інша подія не повинна реалізуватися за час Т = 25 років. Та чи є сенс в цих цифрах? Чи варто витрачати зусилля для їхнього одержання? Адже може вийти, що подія менш ймовірна реалізується, а більш ймовірна не відбудеться за цей час. Щоб відповісти на це питання проведемо невелике психологічне дослідження.
Уявимо, що Вам необхідно стрибати з літака на парашуті, який Ви можете вибрати з двох шухляд. У першому знаходяться ті, що не розкриваються з імовірністю Р3 = 0,01 (один зі ста), а в другому знаходяться ті, що не розкриваються з імовірністю Р4 = 0,0001 (один з 10 тисяч). Та хоча Ви розумієте, що це усього лише імовірності, та що, напевно, в обох випадках парашут спрацює, Ви візьмете парашут із другої шухляди. І навпаки, якщо Вам запропонують вибір парашутів не уточнивши їхню надійність, Ви першим же питанням уточните не колір їхніх куполів, а показники надійності спрацьовування. Тобто показник надійності має вирішальне значення для Вашого свідомого вибору в даному випадку.
Підсумовуючи, можна сказати, що виконання ІАБ насамперед необхідно для визначення ризику від ПНО для населення даної території та доказу, що він не набагато відрізняється від інших небезпечних факторів, а користь при цьому значна.