- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
Співвідношення випадковості та необхідності було предметом глибоких роздумів філософів усіх століть, від Емпедокла до Регеля. Важливо, те, що з часів Гегеля до другої половини XX сторіччя ці поняття не мінялися. Випадковість розглядалася як щось "що може бути, а може не бути... може бути таким, а може бути іншим...", випадковість та необхідність як поняття протиставлялися, що виключало можливість використання випадкового в наукових та технічних розрахунках, тим більше, у розрахунках безпеки. Тільки порівняно недавно, з розвитком точних наук стало зрозумілим, що всяка реальна можливість12 неминуче переходить у дійсність, але цей процес не можна розуміти спрощено, тут є свої варіації. Є причини, що характеризуються однією, декількома чи багатьма можливостями. Там, де реалізується одна-єдина можливість, у наявності необхідний зв'язок; якщо реалізується кілька можливостей, перед нами випадковий зв'язок. Необхідність та випадковість — категорії філософії, що позначають зв'язок, де реалізується відповідно одна чи кілька можливостей. Необхідні зв'язки називають динамічними закономірностями, а випадкові зв'язки — статистичними (імовірнісними).
Для необхідних зв'язків характерна строга однозначність, "твердість". Складніша справа з випадковими зв'язками. Але саме їхній аналіз — ключ до розуміння необхідних зв'язків: знаючи ситуацію з декількома можливостями (випадковість), неважко зрозуміти ситуацію з реалізацією одиничних можливостей, що змінюють одна одну.
Явище називають випадковим, якщо воно є наслідком однієї з можливих причин, яка викликала це явище. Причина-можливість виступає багатоликою, але всякий раз реалізується лише одна. Здавалося б, можна інші можливості вважати уявними, нереальними та на цій підставі просто заперечувати випадкові зв'язки: існує, адже, лише необхідність. Концепція лапласівського детермінізму припускає, що при повному знанні всіх параметрів та законів можна строго однозначним чином описати усі фізичні явища. Концепція названа по імені відомого французького математика та фізика ХУПІ-ХІХ вв. Лапласа, який вважав, що атом рухається настільки ж однозначним чином, як і планети. Він спирався у своїх припущеннях на класичну механічну картину світу. Століття після Лапласа Ейнштейн також прагнув до однозначного опису поводження часток: Бог, адже, не грає в кістки. Концепція розуміння випадковості як результату незнання необхідності одержала широке поширення. Разом з тим із поглибленням знання міцніло переконання в реальності випадковості. Особливе значення мали в цьому зв'язку успіхи мікро-фізики. Тут було з'ясовано, що кожна мікрочасток здатна до реалізації не тільки однієї, але й інших можливостей. Поставивши експеримент самим ретельним чином та повторивши його багаторазово, фізики переконуються в поліможливосній природі мікрочасток та мікроявищ. Виявляється, що пояснити результати експериментів можна лише в тому випадку, якщо частці приписати поле можливостей, з яких у даному експерименті, реалізується лише одна. При цьому частки описуються фізичними законами, але законами імовірнісного типу.
Новизна та особливості філософських принципів ІАБ у відношенні "Випадковості та необхідності" полягає в тому, що ІАБ ставить поняття випадковості на якісно нову основу — обчислення значення ризику (вимір випадкового). Важливість такого підходу переоцінити неможливо, тому що мова йде про безпеку. Яскравим, але сумним підтвердженням тому може служити аварія на ЧАЕС, розрахунок імовірності якої заздалегідь не проводився, а операції, що виконані в ту нещасливу ніч, фахівці називають "пасткою" [61,81], оскільки результат операції був визначений. Апостеріорний розрахунок імовірності аварії дає цифру Р = 1 на більшості кроків (дій), а загальне значення імовірності послідовності аварійних дій близько до 1, при припустимому значенні Р = 10-6.
7.5.1.2. Імовірність.
У загальному розумінні імовірність є кількісна характеристика випадкових подій. Вона характеризує ступінь можливості, значення якої розташовані в інтервалі від 0 до 1. Якщо ступінь мож ливості дорівнює нулю, то це означає, що можливості як такої немає. Якщо ступінь можливості дорівнює одиниці, то це означає відсутність інших можливостей, крім даної. В наявності необхідність, чи що точніше безальтернативний результат. Якщо ступінь можливості більше нуля, але менше одиниці, то ми маємо справу з випадковістю, коли реалізуються багато можливостей, але частіше ті, ступінь можливості яких більше по величині. Новизна та особливості філософських принципів ІАБ у відношенні "Імовірності" полягають в тому, що у ІАБ поняття "імовірність" визначається як значення величини, що завжди визначено, порівнюється з аналогічними величинами, знаходиться шляхом обчислень. Ми розуміємо цей термін строго і в залежності від контексту використовуємо одне чи інше визначення підсвідомо.