![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Загальні правила роботи в хімічній лабораторії
- •Навчальна програма для контролю знань студентів інженерно-технічного та фізичного факультетів з дисципліни "Загальна хімія"
- •Тематика лабораторних робіт:
- •Теми колоквіумів:
- •1. Атомно-молекулярне вчення стехіометричні закони та основні хімічні поняття
- •Лабораторна робота № 1
- •2. Енергетика хімічних процесів. Хімічна кінетика і рівновага
- •Лабораторна робота №2:
- •3. Розчини електролітів т неелектролітів. Гідроліз
- •Лабораторна робота № 3
- •4. Основи електрохімії. Окисно-відновні реакції
- •1. Кількість речовини, що виділяється на електроді під час електролізу, пропорційна кількості електрики, яка пройшла крізь електроліт.
- •2. Під час електролізу однакова кількість електрики виділяє на електродах еквівалентну кількість різних речовин.
- •У кислому середовищі:
- •У нейтральному середовищі:
- •В лужному середовищі:
- •Лабораторна робота № 4
- •Список рекомендованої літератури
- •Термодинамічні параметри деяких речовин
Лабораторна робота № 3
Дослід 1. Визначення густини розчину ареометром.
Для швидкого але наближеного визначення густини рідин служить ареометр. Він являє собою поплавок з дробом або ртуттю внизу і вузьким паростком-трубкою, в якій знаходиться шкала з поділками. Ареометр занурюється в різних рідинах на різну глибину. Розчин наливають у високий циліндр і опускають ареометр так, щоб він не торкався стінок посуду. Відмічають ту поділку шкали, яка співпадає з рівнем рідини в циліндрі, проводячи підрахунок по шкалі зверху вниз. Та поділка шкали, до якої ареометр занурюється в рідину, показує густину цієї рідини, за значенням якої в довідкових таблицях знаходять масову частку розчиненої речовини в розсині.
Дослід 2. Приготування розчину з вказаною масовою часткою розчиненої речовини в розчинi.
а) З твердої речовини i води:
Для приготування певної маси розчину з заданою масовою часткою розчиненої речовини необхiдно розрахувати масу води та масу речовини, яку розчиняють, оскільки m(розчину речовини) = m(розчиненої речовини) + m(води).
При розрахунках використовують формулу
(речовини
в %) =*100%,
звідки m(розч.реч.) = m(розчину) ·(речовини в %)/100%, а
m(води) = m(розчину)– m(розч.реч.) і
V(води) = m(води). 1г/мл
У випадку приготування розчину солі з її кристалогiдрату розрахунок ускладнюється:
спочатку розраховують необхідну масу безводної солi – m(розч.реч.);
встановлюють, в якій масі кристалогідрату знаходиться ця маса безводної солі (тобто перераховують масу солі на масу кристалогiдрату) – m(кристалогідр.солі); розрахунки проводять в такому порядку:
підраховують молярну масу безводної солi – М(безводної солi);
підраховують молярну масу кристалогiдрату цiєї солi – М(кристалогiдр. солі);
складають вiдношення:
М(безводної солi) — М(кристалогiдр. солі)
m(розч.реч.) — m(кристалогідр.солі) з якого і розраховують m(кристалогідр.солі);
встановлюють m(води) = m(розчину речовини) – m(кристалогідр.солі), звідки V(води) = m(води). 1г/мл.
Порядок виконання дослiду:
Одержати вiд викладача завдання.
Розрахувати масу речовини i об’єм води, необхiднi для приготування розчину з вказаною масовою часткою речовини.
Вiдважити цю масу речовини в попередньо зваженому стаканчику на вагах з точнiстю до 0,1 г.
Вiдмiряти мiрним цилiндром необхiдний об’єм води. Вилити цю воду в стакан i розчинити в нiй зважену сiль.
Довести температуру розчину до 20оС. Вилити розчин в сухий (або сполоснутий цим розчином) високий вузький цилiндр i з допомогою ареометру визначити його густину. Ареометр промити водою, витерти насухо i здати лаборанту. Розчин вилити в склянку.
По знайденiй густинi, користуючись таблицею 1, визначити (речовини (в %) в розчинi) (при необхiдностi данi iнтерполюють).
Порiвняти одержану величину з заданою.
Розрахувати молярну i нормальну концентрацiї виготовленого розчину.
Розрахунок проводити в такому порядку:
1) розрахувати масу 1000 мл виготовленого розчину (m1): m1 = 1000d;
2) розрахувати масу розчиненої речовини в 1000 мл розчину (m2): m2 = m1;
3) підрахувати молярну масу розчиненої речовини та визначити кiлькiсть молей, що вiдповiдає m2, тобто CM розчину: СМ = m2/М.
Таблиця 1. Масова частка (%) i густина ρ г/см3 розчинiв солей (при 20оС)
(%)
|
Густина розчинiв солей |
(%)
|
Густина розчинiв солей | ||||
NaCl |
Na2CO3 |
BaCl2 |
NaCl |
Na2CO3 |
BaCl2 | ||
1 |
1,005 |
1,009 |
- |
12 |
1,086 |
1,124 |
1,113 |
2 |
1,013 |
1,019 |
1,016 |
14 |
1,101 |
1,146 |
1,134 |
4 |
1,027 |
1,040 |
1,034 |
16 |
1,116 |
- |
1,156 |
6 |
1,041 |
1,061 |
1,053 |
18 |
1,132 |
- |
1,179 |
8 |
1,056 |
1,082 |
1,072 |
20 |
1,148 |
- |
1,203 |
10 |
1,071 |
1,103 |
1,092 |
22 |
1,164 |
- |
1,228 |
б) З концентрованого розчину i води:
Одержати вiд викладача завдання, яке полягає у приготуванні розчину сульфатної кислоти вказаної масової частки (у %) iз наявного в лабораторiї розчину. Нехай треба приготувати m г розчину H2SO4 з вказаною (%).
Вимiряти ареометром густину розчину H2SO4, що є в лабораторiї: ρ (вихiдн.розч.)
Знайти в таблицi 2 значення (%) розчину H2SO4, що вiдповiдає знайденiй густинi.
Розрахувати, яку масу цього розчину кислоти необхiдно взяти для приготування вказаного розчину, а потiм перерахувати одержану величину наважки на об’єм.
Таблиця 2. Масова частка w (%) i ρ(г/мл) розчинiв деяких кислот i лугiв при 15оС
(%) |
Густина розчину, ρ г/см3 | ||
|
H2SO4 |
HCl |
NaOH |
4 |
1,027 |
1,019 |
1,046 |
8 |
1,055 |
1,039 |
1,092 |
12 |
1,083 |
1,059 |
1,137 |
16 |
1,112 |
1,079 |
1,181 |
20 |
1,143 |
1,100 |
1,225 |
24 |
1,174 |
1,121 |
1,268 |
28 |
1,205 |
1,142 |
1,310 |
32 |
1,238 |
1,163 |
1,352 |
36 |
1,273 |
1,183 |
1,395 |
40 |
1,307 |
- |
1,437 |
Проведення розрахункiв:
Розрахувати, яка m(H2SO4) мiститиметься в m(розчину H2SO4), який треба приготувати:
m(H2SO4) = m(розчину H2SO4).
Вирахувати, в якiй масi вихiдного розчину H2SO4 знаходиться розрахована m(H2SO4):
m(вихідного розчину H2SO4) = m(H2SO4) / (вихідного розчину H2SO4)
Розрахувати об’єм вихiдного розчину кислоти, який займає розрахована m(вихідного розчину H2SO4) (тобто об’єм вихiдного розчину кислоти, необхiдний для приготування розчину):
V(вихідного розчину H2SO4) = m(вихідного розчину H2SO4) / d(вихiдного розчину H2SO4)
Розрахувати об’єм води необхiдний для приготування розчину:
m(води) = m(розчину H2SO4)–m(вихідного розчину H2SO4); V(води) = m(води) / 1г/мл
Мiрним цилiндром вiдмiряти необхiдний об’єм води; вилити воду в стакан.
Мiрним цилiндром вiдмiряти розрахований об’єм вихiдного розчину кислоти; кислоту вливати в стакан з водою (тонким струменем при перемiшуваннi); перемiшати виготовлений розчин.
Привести температуру виготовленого розчину до 15оС, перелити його в сухий вузький цилiндр i визначити густину ареометром. Злити одержаний розчин в склянку (для передачi лаборанту).
Користуючись таблицею 2, визначити (%) одержаного розчину i перевiрити точнiсть виконання дослiду.
Обчислити молярну i нормальну концентрацiю одержаного розчину.
Дослiд 3. Порівняння електропровідності розчинів деяких електролітів.
Прилад складається з хімічного стакану з пробкою, через яку проходять два вугільних електроди, на верхніх кінцях яких знаходяться металеві ковпачки з клемами, які включені послідовно з електричною лампочкою в джерело струму. В стакан з електродами налити дистильованої води ввімкнути прилад. Чи проводить вода електричний струм?
В стакан з водою насипати 3-4 мікрошпателі цукру. Чи є провідником розчин цукру?
Виключити прилад, електроди перенести у стакан з дистильованою водою, промити їх.
В сухий стакан насипати кухонної солі так, щоб вона закрила дно стакану, опустити в сіль електроди. Чи проводить струм суха сіль. Із промивалки в стакан налити води. Що спостерігається?
Промити електроди в стакані з дистильованою водою.Дослідити електропровідність 0,1 н розчинів хлоридної кислоти, оцтової кислоти, натрій гідрооксиду, амоній гідрооксиду. Після кожного дослідження промивати електроди дистильованою водою. Під час досліду слідкувати за розжаренням лампочки і виходячи з цього зробити висновок про силу кислот і основ.
Дослiд 4. Зміна забарвлення індикаторів в кислих і лужних розчинах.
Налити в пробірки по 1 мл 1 н розчинів хлоридноїі оцтової кислот, натрій гідрооксиду та водного розчину амоній гідрооксиду.Долити в кожну з пробірок по 1-2 краплі розчину фенолфталеїну і спостерігати чи змінюється забарвлення розчину. Проробити аналогічні досліди з іншими індикаторами: метилоранж, лакмус. Спостереження записати в таблицю.
Досліджувана речовина |
Індикатор |
Забарвлення розчину |
|
|
|
|
|
|
Дослiд 5. Іонні реакції.
а) У три пробірки налити по 1 мл розчинів натрій сульфату, цинк сульфату та алюміній сульфатуі долити по 1 мл розчину барій хлориду.Написати повне і скорочене іонне рівняння.
б) До 1 мл натрій карбонату добавити таку ж кількість розведеної сульфатної кислоти. Спостерігати виділення СО2. Написати рівняння реакції в молекулярному і іонному вигляді.
Дослiд 6. Гiдролiз солей.
а) Визначте рН i концентрацiю Н+-iонiв в 0,1 н. розчинах солей Na2CO3, Al2(SO4)3, NH4CH3COO, NaCl. Напишiть рiвняння гiдролiзу цих солей. Вкажiть характер середовища (кисле, нейтральне, лужне). Результати зведiть в таблицю:
Сiль |
Реакцiя гiдролiзу |
рН |
[H+] |
Реакцiя середовища |
Na2CO3 |
|
|
|
|
Al2(SO4)3 |
|
|
|
|
NH4CH3COO |
|
|
|
|
NaCl |
|
|
|
|